Хоча швидке економічне зростання Китаю вивело з бідності понад 850 мільйонів людей з 1978 року, воно було пов’язане із зростаючою нерівністю між містом і селом у доходах, можливостях і якості життя. У 2010 році середньодушовий наявний дохід сільських жителів становив менше однієї третини від доходів міських жителів. Проте за минулі 8 років кардинально змінилося майже все: Китай витратив на боротьбу з абсолютною бідністю близько 246 мільярдів доларів. У результаті останні 99 мільйонів людей, які живуть у найбідніших сільських районах, вибралися з важкої економічної скрути.
Понад 100 000 сіл виключили зі списку районів, де живуть за межею бідності. Більш того, на довшій дистанції, за останні 40 років, з крайньої бідності було виведено мільйони сільських жителів КНР. Тим самим Піднебесна внесла значний внесок і в глобальну боротьбу з бідністю. Сі Цзіньпін назвав це ще одним дивом, створеним в КНР, яке залишиться в історії світу.
Експерти згодні – китайська влада по праву оголосила про викорінення крайньої бідності в селах, що століттями страждали від скрути. Це одне з головних здобутків КНР за багато десятиліть.
Як саме Китай зробив це?
Відповідь криється в прогресивній та вивіреній політиці КНР, яка й привела до таких феноменальних результатів. Адже допомогти китайському селу було зовсім не просто.
Функціональна стратегія відродження
Село століттями годувало Китай і було його опорою. Але залишалося малограмотним, бідним та слаборозвиненим.
Однак Китай завжди ставив сільське господарство та сільські райони на перше місце у своїй економічній діяльності. У міру того, як країна ліквідувала абсолютну бідність, підйом сільських районів вдихнув нове життя в сільськогосподарський сектор і села Китаю.
За останні роки мільйони кадрових працівників КПК були направлені в села, щоб допомогти скоротити бідність за допомогою цілеспрямованого підходу, закріпити досягнення в боротьбі з бідністю та всебічно сприяти відродженню сільських районів.
Відібрані з партійних і державних органів, державних підприємств та громадських установ кадри повинні були зробити свій внесок у розвиток галузей сільськогосподарської промисловості, щоб допомогти сільським жителям збільшити свої доходи та сприяти якісному розвитку сільського господарства та сільської місцевості. Їм також було доручено зміцнювати сільські партійні організації, покращувати сільське управління та надавати якісніші послуги сільським жителям.
Китайська влада розробила систему обміну досвідом між кадровими працівниками традиційно більш успішних і багатих регіонів на сході з менш розвиненими – західними. Зокрема, за останні п’ять років до південно-західної провінції Юньнань приїхало понад 3000 кадрових співробітників із Шанхаю з багажем досвіду та знань: від передових способів культивування полів до нових комп’ютерних технологій у системі управління. Стільки ж співробітників вирушили з провінції Юньнань до Шанхаю для навчання та підвищення кваліфікації.
Це частина китайської стратегії адресного надання допомоги нужденним, у рамках якої багатші східні регіони поєднуються з менш розвиненими західними регіонами, щоб надати останнім цільову підтримку у вигляді капіталу, технологій, персоналу та інших ресурсів для боротьби з бідністю та прискорення розвитку. Завдяки допомозі з прибережної провінції Фуцзянь (Східний Китай), колись бідні села, розташовані в безплідних горах Нінся-Хуейського автономного району (Північно-Західний Китай), за останні десятиліття зазнали серйозних змін.
До кінця 2020 року провінція Фуцзянь інвестувала близько 3,37 млрд юанів у більш ніж 4 тис. проектів у вищезгаданій провінції.
Стратегія реформ
З приходом до влади нового покоління керівників у КНР продовжили реформи і ще активніше вирішили покінчити з бідністю в селах.
Підхід китайської влади описують як “правило п’яти”: прицільне керівництво, детальний план, орієнтація на розвиток, управління на основі інформації, децентралізоване впровадження. До того ж, центральне керівництво звернулося до великих даних, розвиває електронну економіку та цифрове управління, делегувало повноваження до регіонів.
Все це дозволило вивести “формулу перемоги” над злиднями в Китаї, вважають аналітики з центру New China Research при державному агентстві Сіньхуа.
Інакше кажучи, стратегія керівництва полягала не в тому, щоб накачувати грошима бідні райони, а в тому, щоб створити умови розвитку. Тому тактика в різних регіонах відрізнялася. Наприклад, одні місця краще підходять для вирощування грибів, в інших можна робити цеглу, а десь селян і пастухів за урядовою програмою навчають та відправляють на виробництва.
Відповідальність за успіх чи провал кампанії лежить не лише на владі. У викоріненні бідності зацікавлені і приватний бізнес, і громадські організації та прості люди.
Розширення туризму
Багато неблагополучних сіл стали переробляти в туристичні об’єкти. Так сталося і з селом Мяо (провінція Гуйчжоу), розташованим на Південному Заході Китаю.
На початку нульових село з населенням у 6000 осіб перебувало в жалюгідному стані. За статистичними даними на 2007 рік, середній дохід на душу населення не перевищував 280 доларів. Однак ухвалене в 2008 році рішення перетворити її на музей просто неба кардинально змінило ситуацію. У село провели електрику, вирішили питання з централізованим водопостачанням, покращили транспортну доступність, відремонтували житлові будинки, відкрили нові музеї та пішохідні маршрути. Загалом близько 23,8 мільйона доларів інвестували в модернізацію інфраструктури.
Завдяки цим заходам кількість візитів туристів, які відвідують село, збільшилася більш ніж у 10 разів – з 777 тисяч у 2008 році до 8 мільйонів у 2018-му. І, як наслідок, за 10 років сукупний прибуток від туристичної діяльності приніс до скарбниці села понад $1,4 мільярда. А дохід на душу населення зріс до 2800 доларів у 2021 році.
Роль Сі Цзіньпіна у відродженні села
Глава КНР Сі Цзіньпін завжди приділяє особливу увагу розвитку сіл. Чи обіймав він посаду секретаря парткому повіту, чи на посаді генерального секретаря ЦК КПК – Сі завжди дбав про людей у селах.
Наприклад, у повіті Чжендін (провінція Хебей) спочатку на посаді заступника секретаря, а потім і як секретар парткому КПК, він часто роз’їжджав велосипедом по селах і за три роки встиг побувати у всіх. Під його керівництвом колись відсталий повіт розквіт і став на шлях розвитку.
Під час роботи в місті Фучжоу майбутній лідер Китаю створив унікальну систему зустрічей місцевих чиновників із представниками “з народу”.
За день він разом із колегами приймав по кілька сотень людей і розглядав десятки спірних питань.
На посаді голови КНР Сі продовжив перевіряти села. Так, кілька тижнів тому він побував у сільській місцевості в провінції Шеньсі. У селі Наньгоу, населення якого близько 1000 осіб, голова КПК оглянув фруктові сади, обговорив з фермерами технології вирощування яблук, поцікавився їхніми доходами та закликав місцевих чиновників приділяти більше уваги модернізації аграрного сектору.
Нові виклики та плани
Наразі керівництво КНР вивчає можливості нової земельної реформи для розширення прав селян. Поступово змінюють і систему прописки, щоб трудові мігранти були більш захищені на новому місці проживання.
Китайські ЗМІ зазначають: фундамент закладено, з абсолютною бідністю покінчено. Проте уряд нагадує, що попереду ще багато роботи та боротьба триває.
Багатосекторальний підхід, впроваджений проектом, що поєднує покращення інфраструктури, розвиток туристичних активів, включаючи культурну спадщину, та просування сучасних галузей сільського господарства та підвищення кваліфікації, виявився ефективним у створенні економічних можливостей та розвитку підприємництва при одночасному покращенні умов життя співтовариств, сприяючи соціальній і економічній стійкості сіл.
Цей комплексний підхід нині схвалений у Стратегії відродження сільських районів, запропонованої урядом КНР у 2018 році та прийнятої багатьма місцевими органами влади в програмах розвитку сільських районів.