Так звані вибори в ЛДНР ніхто з світової спільноти не визнає, навіть Росія може бути в цьому питанні нейтральною, тому що останні 4 роки Кремль намагається будь-що запакувати війну на Донбасі, як «внутрішній конфлікт Києва з сепаратистами», однак без підтримки саме Росії, ані вибори, ані регулярні обстріли українських військових , ані численні перевороти і вбивства ще вчорашніх ватажків сепаратистів не могли б відбутись.
11 листопада на окупованих територіях обиратимуть «главу» та «народні ради». Експерти оцінюють так звані волевиявлення як абсолютно формальну річ, яка потрібна Москві для того, щоб остаточно розставити своїх людей на ключові посади невизнаних республік.
В Кремлі вважають, що вибори «не суперечать мінським домовленостям», — каже прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Фаворити абсолютно відомі. В ДНР скоріш всього переможе Денис Пушилін, який прийшов на заміну ліквідованому Захарченку. Другий, до речі, намагався грати в самостійну гру і не завжди слухав своїх кураторів з РФ. В Кремлі це сприймали негативно, що й призвело до ліквідації Захарченка.
В ЛНР ситуація дещо інша. Там обійшлось без терактів і колишній ватажок Ігор Плотницький самостійно покинув Луганськ та виїхав до Росії. Йому на заміну прийшов Леонід Пасічник, який теж, найімовірніше, буде далі керувати невизнаною республікою.
Конкуренти в Пушиліна і Пасічника є, але вони технічні і взагалі не вплинуть на результат. В такий спосіб створюється видимість нібито вибору. Хоча натяк на конкуренцію був в ДНР, де опонентом Пушиліна мав би бути Павло Губарєв, так званий «народний губернатор», який на початку 2014 року очолював сепаратиські протести в Донецьку, однак його місцевий Центрвиборчком не допустив до виборів.
ЗМІ також пишуть, що люди на окупованих територіях скептично відносяться до виборів. Участь в голосуванні приймуть бюджетники та пенсіонери, і це буде відбуватись під тотальним контролем бойовиків. Один з колишніх лідерів ДНР Андрій Пургін взагалі поставив під сумнів доцільність проведення так званого плебістиду. «Вони намагаються отримати легітимність будь-якою ціною, але ціна – довіра народу. Це розходження влади і народу по різних планетах», — сказав він в коментарі для BBC.
«Росія жорстко контролює ці вибори, — каже політолог Володимир Фесенко в коментарі для BBC, і додає, — Кремль не хоче сюрпризів. До влади прийдуть ті самі люди. Вони — маріонетки, і самі нічого не вирішують. Далі все буде залежати, як вони будуть працювати в інтересах Москви, і якими будуть їхні взаємини з кураторами цих республік».
Президент України Петро Порошенко засудив проведення так званих виборів і назвав це «свідченням неготовності Кремля до мирного врегулювання ситуації на Донбасі». В ЄС теж засудили проведення виборів на окупованих територіях. Так Федеріка Могеріні, високий представник ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики каже, що ці «вибори підривають зобов’язання, взяті за мінськими угодами та порушують суверенітет України», — йдеться в заяві Могеріні.
В «мінських угодах» мова йде про місцеві вибори, але якщо вони будуть проходити «тільки за законами України», вважає політик і дипломат Роман Безсмертний, про це він написав у своєму Facebook. Безсмертний брав участь в тристоронній контактній групі в Мінську і знає ситуацію з середини і неодноразово заявляв, що ключ до вирішення конфлікту на Донбасі лежить лише «через прямі переговори з Росією».
Звісно за підтримки союзників України та політики економічних санкцій проти верхівки Кремля та збільшення дипломатичного тиску – поки що це єдиний спосіб дотиснути Кремль на виконання взятих обов’язків з деокупації Донбасу.
Окрім цього, щоб вибори на окупованих територіях були легітимними та згідно законів України, Росія має вивести свої війська з Донбасу, в іншому випадку вибори будуть проходити під «дулом автоматів» і перемагатимуть ті, кого захоче Кремль.
Що ж буде далі?
Перемога ставлеників Кремля, Пушиліна та Пасічника, більш ніж очевидна. Експерти зазначають, що вони дещо «ліберальні», аніж Захарченко та Плотницький.
Їх поява може означати підготовку Росії до ведення більш прагматичних переговорів з Києвом.
В Кремлі розраховують на перемогу або як мінімум на зміну конфігурації сил в українському парламенті на користь проросійських сил, які б могли розпочати діалог з ватажками ДНР та ЛНР, чого, власне, добивається Росія протягом останніх 4 років.
Тарас Семенюк