22 – 25 січня 2019 р. у м. Давос (Швейцарія) відбулася 49-та щорічна сесія Всесвітнього економічного форуму на тему: «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції». Виходячи з назви заходу, головними питаннями цьогорічного форуму були глобалізаційні процеси на планеті та зміни клімату, які їх супроводжують.
Однак, як напередодні очікувалося, форум не відвідали Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп, Президент Франції Еммануель Макрон і Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей – лідери країн Великої сімки, держав з найпотужнішими економіками світу. Причини їх відсутності були більш ніж поважними, а саме: припинення роботи федеральних установ у США (урядовий «шатдаун»), який триває вже більше місяця, протестний рух «жовтих жилетів» у Франції, який відбувається ще довший період часу та затяжний процес виходу Великої Британії з Європейського Союзу, який, після провалу голосування британським парламентом за угоду з ЄС, переріс у внутрішньополітичну кризу в Сполученому Королівстві.
Тим не менше, форум у Давосі відбувся і, попри вимушену відсутність згаданих вище західних лідерів, він все одно був досить насиченим на різного роду івенти та зустрічі. Присутність представників з більш ніж 60 держав світу, серед яких Канцлер Німеччини Ангела Меркель та Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, великої кількості бізнесменів, економістів, інвесторів й інших гостей додали відчуття, як і минулі рази, тимчасового отримання невеликим швейцарським гірськолижним містом-курортом статусу економічної та політичної столиці світу.
У форумі взяла участь й українська делегація на чолі з Президентом Петром Порошенком, адже щорічна платформа у Давосі для України є вкрай важливою і представники нашої держави завжди знаходять можливість відвідати Всесвітній економічний форум. Причин зацікавленості Києва у заході є кілька. Перш за все, це чудова нагода проінформувати світові економічні та політичні кола про нашу країну, а по-друге, це можливість залучити у вітчизняну економіку іноземний капітал. Щодо останнього, то, незважаючи на все ще складну ситуацію в Україні, з огляду на триваючу російську агресію та нестабільну економічну й політичну ситуацію, Українська держава була представлена у кращому світлі, ніж минулого разу.
Так, у минулорічному рейтингу привабливості для ведення бізнесу Doing Business-2019 від Світового банку Україна за рік піднялась на 5 сходинок. І хоча наша держава посіла 71-е місце, що є одним з останніх серед країн Європи, це все ж дало у 2018 р. свої плоди. Приміром може слугувати прихід на український ринок таких всесвітньовідомих брендів як Ryanair, H&M, IKEA тощо, що може бути непоганим стимулом для інших міжнародних компаній робити інвестиції в Україну.
Ще одним важливим аргументом привабливості української економіки було прийняття в кінці минулого року державного бюджету на 2019 р., який передбачив підвищення прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, а також зростання рівня ВВП. З огляду на те, що бюджет є офіційним показником економічного стану речей та свого роду дороговказом подальшого розвитку національної економіки, а щорічне покращення показників є найкращим «маяком» для інвесторів.
Варто згадати й про підписання кількома днями раніше Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Державою Ізраїль. Документ передбачає створення умов для збільшення обсягів ізраїльських інвестицій в промисловість, сільське господарство та інші галузі української економіки. З огляду на це, не буде перебільшенням зазначити, що факт підписання зазначеної двосторонньої угоди надав Києву більшої ваги на полях Всесвітнього економічного форуму, адже Ізраїль є однією з найрозвиненіших країн не лише регіону південно-західної Азії, а й однією з найбільших економічних і політичних потуг загальносвітового масштабу.
І дійсно, вже на другий день проведення форуму у Давосі, під час засідання Національної інвестиційної ради, компанія Horizon Capital зібрала орієнтований на Україну $200-мільйонний фонд, що є найбільшою сумою за останні 10 років. Того ж дня на полях форуму відбулося підписання багатомільйонної угоди між норвезькою NBT, французькою Total і Європейським банком реконструкції та розвитку щодо реалізації проекту вітрової енергетики «Сиваш», що є, без перебільшення, як вкрай важливим інвестиційним вливанням у вітчизняну економіку, так і внеском у забезпечення енергетичної незалежності України – невід’ємної складової національної безпеки.
Окрім цього, глава Української держави Петро Порошенко зустрівся з директором Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард та обговорив стан розвитку співпраці Україна – МВФ, початок реалізації нової програми Stand-by й перспективи економічного зростання України у поточному році. З огляду на потребу в кредитуванні, що є фундаментальним чинником економічної стабільності України, відносини Києва з фондом займають особливе місце і форум у Давосі є одним з важливих елементів для їх підтримки та зміцнення.
Хоча на форумі були відсутні вище згадані американський, французький та британський лідери, присутність яких була б непоганою нагодою провести українській стороні ряд зустрічей на двосторонньому рівні, однак Президент України П. Порошенко все ж мав нагоду провести зустріч з іншими впливовими особами. Однією з таких була Федеральний канцлер ФРН А. Меркель. Окрім питань, які стосуються перебігу військових дій на Сході України та виконання Мінських домовленостей, чому Німеччина, як країна-учасник Нормандської четвірки, завжди приділяла особливу увагу, двостороння зустріч була доброю нагодою для обговорення забезпечення свободи судноплавства в акваторії Чорного та Азовського морів, безумовного і негайного звільнення українських моряків та запобігання російському втручанню у президентські вибори в Україні. До того ж, ФРН з 1 січня 2019 р. отримала повноваження непостійного члена Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, з огляду на що співрозмовниками було наголошено на важливості реалізації ініціативи України з розгортання миротворчої місії на Донбасі під егідою ООН.
Говорячи про ООН, варто зазначити про проведення на полях Давоського форуму зустрічі П. Порошенка з Генеральним секретарем цієї глобальної міжнародної організації – Антоніу Гутеррішем. Аналогічно іншим двостороннім зустрічам сторони приділили увагу розвитку подій на тимчасово окупованих територіях України та перспективі розгортання повноцінної багатонаціональної миротворчої місії на Донбасі. Особливо детально співрозмовники зупинилися на питаннях звільнення незаконно утримуваних Москвою українських заручників, включаючи моряків, які потрапили у полон після агресії РФ проти України в азово-чорноморському регіоні в листопаді минулого року.
Торкаючись минулорічних подій біля Керченської протоки, не зайвим буде згадати й резолюцію за назвою «Зростання напруження навколо Азову та Керченської протоки і загрози для європейської безпеки» ухваленою Парламентською асамблеєю Ради Європи 24 січня 2019 р., якраз під час економічного форуму у Давосі, де, як було сказано вище, обговорення ситуації в регіоні було на порядку денному. Можна з впевненістю допустити, що зазначений документ, який містить заклик до Росії звільнити українських моряків, надав членам української делегації у Давосі додаткових стимулів та упевненості у правоті української сторони та надію на згуртованість навколо України міжнародного співтовариства.
Щодо інформування світової громадськості про Українську державу як таку, включно з її політичною та економічною ситуаціями, чудовою нагодою для цього було проведення 15-го «Українського сніданку» в рамках економічного форуму на третій день проведення останнього. Окрім представників української влади (П. Порошенко, В. Кличко) та різних ділових кіл, у заході взяли участь також представники української опозиції (Ю. Тимошенко, А. Гриценко), а також впливові західні гості (Х. Фріланд, Дж. Керрі, А. Ф. Расмуссен) й інші особи. Загалом «сніданок» вкотре став майданчиком як для додаткового представлення України за її межами, так і можливістю для висловлення різних точок зору на ті чи інші питання різних сфер суспільного життя як в Україні, так і у світі.
Підсумовуючи усе вище викладене, можна зробити два висновки. По-перше, з огляду на відмову від участі у цьогорічній сесії Давоського форуму американським, французьким та британським лідерами, можна констатувати, що принцип «своя сорочка ближче до тіла» все ще продовжує бути актуальним й, у випадку виникнення проблем політичного чи економічного характеру в середині тієї чи іншої держави, труднощі загальнопланетарного значення одразу відступають на другий план. Відсутність високопосадовців провідних країн світу на заходах подібного формату залишає враження у їх незацікавленості та зайвий раз підкреслює пріоритетність національних інтересів над глобальними.
По-друге, хоча Давос та подібні до нього заходи, можливо, не являються для представників найвпливовіших держав світу життєво необхідними платформами для вирішення того чи іншого роду питань, однак Україна все ще зацікавлена по-максимуму використовувати подібні майданчики на свою користь, особливо з огляду на все ще нестабільну економічну і політичну ситуацію, включно з проведенням військових дій на її східних теренах. А з огляду на те, що такі заходи мають позитивний результат, то можна спрогнозувати, що Київ й надалі буде зацікавлений в подальшому прийнятті в них участі, а також в організації подібних заходів на своїй території.
Лишається сподіватися, що ні ситуація всередині кожної окремої держави, включаючи Україну, ні міжнародна обстановка в цілому не завадять в майбутньому й надалі проводити різного роду зібрання, й наступна ювілейна 50-та щорічна сесія Всесвітнього економічного форуму, а заодно й інші аналогічні за своїм змістом заходи, зможуть відбутися та надати можливість у мирній обстановці налагоджувати та украплювати мирне співіснування на планеті.
Станіслав Желіховський