Посольство Суверенного Мальтійського Ордену в Україні у співпраці з Інститутом міжнародних відносин Національного університету імені Тараса Шевченка, організували міжнародну конференцію на тему «Гуманітарна дипломатія», що проходила у Києві 4 грудня 2017 року. Серед присутніх були представники українських церков, міжнародних агенцій Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного товариства червоного хреста, представники Мальтійської служби допомоги в Україні, а також представники дипломатичного та академічного товариства. Питання гуманітарної дипломатії вважається одним з найважливіших і основних поточних пунктів діяльності Мальтійського Ордену.
Концепція гуманітарної дипломатії бере свій початок зі складного і визначного досвіду, здобутого Міжнародним комітетом червоного хреста під час Другої світової війни. На превеликий жаль постійні війни практично унеможливлюють належний захист прав і свобод людства, призводячи до появи великої кількості нових жертв: йдеться не лише про військовополонених, а й про цілі етнічні групи, яких прирікають на рабство чи винищення, депортують, відштовхують, ув’язнюють і так далі, не розрізнюючи при цьому військових і цивільних, чоловіків і жінок, людей старшого віку і дітей. В такому драматичному контексті основним завданням постає гарантія гуманного ставлення до усіх таких людей; і ця потреба лежить в основі гуманітарної дипломатії, яка опирається на три стовпи Міжнародного комітету червоного хреста: репутація, неупередженість і нейтральність.
Лише та установа, яка загальновизнано володіла цими характеристиками, могла конструктивно діяти, на всіх етапах гуманітарної дипломатії. Як цього вдалося досягнути? На той час підхід до розв’язання гуманітарних проблем, спричинених війною, виявився революційним. Стало очевидно, що в певних випадках, для досягнення конкретних результатів, гуманітарна діяльність повинна була долати будь-які потенційні ідеологічні заперечення сторін, котрі знаходилися у стані війни, особливо це стосувалося тих, котрі несли найбільшу відповідальність за конфлікт і його спустошливі наслідки. З іншого боку, спроби розпочати діалог з політичними режимами будь-якого спрямування, в тому числі з найбільш радикальними і тоталітарними, давали можливість знаходити нові шляхи ведення діяльності на користь жертв війни у більш системний і відчутний спосіб. Не будучи просто мовчазними учасники, як хтось мимохідь зауважував, ці люди майстерно формували надійну мережу дипломатичних зв’язків, спрямованих на створення цінних каналів для комунікації, які були б достатньо корисними для отримання кращих результатів.
Сьогодні поява глобалізації призвела до того, що гуманітарна діяльність також була змушена пристосуватися до основних трансформаційних історичних подій. Від тепер сторони, залучені у конфліктах, є не просто «державами», як правило це різні суб’єкти, склад яких, а також місце знаходження, основа, джерела фінансування а також конкретна мета практично знаходяться поза зоною визначення. Внаслідок цього, з ними стало важче відкривати діалог. Ця ситуація ще більше погіршується внаслідок впливу засобів масової інформації, де надана інформація більше не є професійно неупередженою, а навпаки, завдяки складним технологіям перетворилася на інструмент безсумнівного впливу. За такого розвитку подій стратегії «контакту» гуманітарної дипломатії також повинні були розвиватися. Втім, їхній принцип залишився незмінним: відкрити, на усіх можливих рівнях, канали для комунікації з тими, хто має політичну владу «вирішувати» та використовувати кожну можливість для того, аби впливати на ці «рішення» з метою підтримки жертв війни.
Серед усіх можливостей, використовуючи міжнародну арену для запуску масштабних кампаній, процес підвищення обізнаності про гуманітарні проблеми перетворився на особливо необхідний метод, а також, на ще один спосіб впливу на політичний вибір тих, хто не турбується про те, що стане непопулярним у глобалізованому міжнародному суспільстві.
Звісно, беззаперечним залишається той факт, що чим вища репутація і чим сильніша довіра до тих, хто застосовує стратегії гуманітарної дипломатії, тим кращими будуть їхні результати. Крім того, і досі вважається, що поєднання дипломатії і гуманітарної діяльності може призвести до появи несподіваних взаємодій, шляхом застосування традиційних і формальних систем або ж внаслідок обрання нових та неформальних способів.
Таким чином, ми підійшли до загальної теоретизації гуманітарної дипломатії. Міжнародна Федерація Червоного Хреста зазначила, що мета, до якої має прагнути гуманітарна дипломатія полягає у, зокрема, наданні кращого піклування про інтереси найбільш соціально незахищених шарів населення з боку осіб, котрі приймають рішення і з боку впливових політиків; встановленні більш тісного зв’язку з людьми, котрі приймають рішення, формуючи здатність впливати на них; підвищенні здатності до діалогу як на національному, так і на міжнародному рівнях; покращенні прозорості і здатності до обговорення тих, хто працює у галузі гуманітарної дипломатії; посиленні здатності керувати усіма корисними ресурсами; співпраці з іншими суб’єктами, які переслідують ту ж гуманітарну мету.
Крім того, стверджують, що до складу гуманітарної дипломатії входять «захист», «переговори», «спілкування», «формальні угоди» та будь-які інші заходи, котрі здатні принести користь для досягнення поставленої мети. Іншими словами, кінцева мета гуманітарної дипломатії полягає у її здатності скеровувати осіб, здатних приймати рішення, для роботи заради найбільш «вразливих» людей , цілком дотримуючись основоположних гуманітарних принципів.
Верховний Комісар ООН у справах біженців висловив подібні позиції і визначення, хоча, точніше кажучи, у контексті Організації Об’єднаних Націй концепцію «гуманітарної дипломатії» все ще не було належним чином теоретизовано. Втім, подібно до Міжнародного червоного хреста, ООН підкреслює основні принципи незалежності, нейтральності і неупередженості. Їх мета також, як правило, співпадає і полягає у захисті, допомозі і пошуку рішень для біженців, осіб без громадянства і нужденних осіб. Якщо говорити більш предметно, то гуманітарна дипломатія повинна спрямовувати свої дії на усі «частини» кризових ситуацій, не лише на «держави», а й на «недержавні суб’єкти міжнародного права», а також брати до уваги те, що її мета полягає у відкритті кордонів і створенні гуманітарних коридорів, що зможе забезпечити надання безпосередньої допомоги біженцям. Головна мета полягає у створенні тривалих рішень, уникаючи тимчасових і нестабільних альтернатив.
Саме на цих засадах було сформовано гуманітарну дипломатію Суверенного Мальтійського Ордену разом з усіма його особливостями. Як сказав Великий Магістр під час своєї промови перед дипломатичним корпусом 12 січня 2016 року на базі місії Ордену, нині існує діалог, метою котрого є створення мостів і підтримання миру між людьми та урядами. Втім, для того, щоб досягнути цієї мети, необхідно надати відповіді і представити політичні рішення з довгостроковими проектами і метою. Крім того, Орден підкреслює існування жахливої ситуації, що склалася з мільйонами біженців у світі, і труднощами, що зазвичай виникають в державах, в яких спостерігається збільшення їхньої кількості. Для того, щоб покращити житлові умови цих людей, необхідно постійно надавати соціальну підтримку і медичну допомогу, а також продовжувати надавати допомогу, навіть коли увага засобів масової інформації до цієї проблеми починає згасати. Крім того, Мальтійський Орден також підкреслює той факт, що гуманітарні дії – котрі застосовуються під час будь-якої кризи, в тому числі спричинені епідеміями чи природними катастрофами, можуть віднайти подальшу важливу рушійну силу в духовних цінностях, що лежать в основі релігійних організацій. Таке спостереження відкриває нові та цікаві перспективи, які, за умови належної координації, здатні створити безпрецедентні поєднання для подолання критичних ситуацій, таких як бідність, хвороби і війна. Втім необхідно завжди притримуватися певної мети, як завжди робив Мальтійський Орден з часів свого заснування, котре відбулося більш як дев’ятсот рокі тому. Релігійні переконання можуть виступати в якості клею і надавати безмежне натхнення організаціям, що працюють в гуманітарній сфері. Втім, це ніколи не повинне ставати причиною дискримінації нужденних. Гуманітарна дипломатія Мальтійського Ордену, сформована на таких цінностях як незалежність, аполітичне ставлення, нейтральність і відсутність територіальних чи комерційних інтересів, відіграє визначну роль у розвитку і підтримці своєї діяльності на користь найбільш малозабезпечених шарів населення без жодної дискримінації. Складна всесвітня мережа дипломатичних представників Ордену доводить свою важливість в контексті, в якому, з одного боку, існує тенденція до практично надмірної глобалізації, а з іншого боку – спостерігаються хибні спроби розчепити традиційні старші держави на користь широкого ряду суворо локальних общин. Сто шість посольств Мальтійського Ордеру сприяють проведенню гуманітарних заходів Ордену в усьому світі завдяки постійному контакту з урядами держав, в яких вони акредитовані. Крім того, завдяки угодам про міжнародну співпрацю стало можливим інтегрувати медичне обладнання Ордену в національні системи охорони здоров’я, з’явилася можливість підтримувати імпорт гуманітарних товарів і обладнання – прискорюючи таким чином обробку і отримання податкових пільг – а також сприяння, іноді у співпраці з установами Об’єднаних Націй, створенню гуманітарних коридорів, що забезпечує краще управління в кризових регіонах.
Гуманітарна дипломатія Ордена також відіграє фундаментальну роль у підтримці діяльності щодо протидії торгівлі людьми шляхом системної і постійної роботи для підвищення обізнаності серед населення про такі питання, як: створення програм для економічного і соціального розвитку держав, в яких спостерігається найбільший потік мігрантів, більш доцільний розподіл ресурсів, необхідність укладання угод про примирення між сторонами, а також ефективне застосування положень Женевської конвенції, підписаної у 1951 році. Дипломатія Ордену особливо дотримується цього останнього пункту. На всіх можливих аренах необхідно повторно підтвердити гуманітарні цінності, встановлені Женевською конвенцією, зважаючи на жахливі наслідки Другої світової війни. Сьогодні ця діяльність набирає ще більшого значення, коли до конфліктів залучаються так звані «недержавні суб’єкти міжнародного права», які, застосовуючи різні типи екстремізму, зазвичай не турбуються про дотримання правил конвенції. Ця ситуація породила трагедію жертв збройних конфліктів, яким Орден надає особливу допомогу, приділяючи також увагу напливу біженців в Європу та по всьому світу.
Мальтійська служба, Міжнародна агенція Ордену з надання гуманітарної допомоги, нині допомагає (разом з іншими організаціями) людям, що залишилися без житла в Іраку, Туреччині і Лівані; людям, що мігрують до Греції і південного узбережжя Італії, людям, що мігрують у напрямку так званого «Балканського шляху», а також жертвам з зони конфлікту на сході України. Не кажучи вже про допомогу жертвам епідемій і природних катастроф з Кенії, Південного Судану, Кот-д’Івуару, Камеруну, Філіппін і, зовсім нещодавно, жертвам землетрусу в центральній Італії.
Втім, як зазначалося раніше, дипломатія Ордену також відкриває нові обрії. У травні 2015 року у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй, Суверенний Мальтійський Орден організував симпозіум під назвою «Релігія в процесі гуманітарної діяльності». Мета полягала у тому, щоб підвищити роль релігійних установ і організацій в процесі зменшення і попередження конфліктів, у забезпеченні поваги до прав людини і у протидії тому, що все більше і більше людей «залишається осторонь». Іншими словами, підкреслювався потенціал складного світу релігійних організацій, не лише з огляду на надання допомоги нужденним, а й щодо розповсюдження міжнародного гуманітарного права, попередження конфлікту, управління ресурсами, тощо.
Симпозіум завершився серією доволі конструктивних зауважень, серед яких Ордену було рекомендовано продовжувати використовувати свою дипломатичну мережу не лише задля підтримки гуманітарної діяльності, а й задля встановлення діалогу між різними сторонами. Знову ж таки, традиційна роль посередника, яку Орден виконував впродовж своєї тривалої історії, вийшла назовні. Це не якась абстрактна теорія, а цілком конкретна і плідна практика. Пригадаймо лише нещодавній випадок: у жовтні 2015 року у Магістральній віллі в Римі, Орден організував зустріч двох лівійських представників з Тобрука і Тріполі, за участі Верховного Комісара ООН з питань біженців і представників Міністерства закордонних справ Італії. Дискусія виявилася доволі конструктивною і завершилася прийняттям спільного рішення щодо розв’язання проблеми, пов’язаної з боротьбою проти торгівлі людьми та посиленням застосування гуманітарного права в країні.
Дипломатичну і гуманітарну діяльність Мальтійського Ордену також було повторно підтверджено під час «Світового гуманітарного саміту», котрий проходив у Стамбулі у травні 2016 року. До пріоритетів Ордену, згаданих під час тієї міжнародної зустрічі, належать: доступ до жертв, безпека гуманітарних працівників, кодифікація і застосування міжнародного гуманітарного права та гарантування поваги до гуманітарних принципів, як з боку держав-учасників, так і з боку недержавних суб’єктів міжнародного права.
Повертаючись до початку цієї промови і досвіду Міжнародного червоного хреста, підкреслюється важливість, для подібних організацій, завоювати повагу і довіру. Наведемо приклад: у Лівані Орден діє впродовж більш як тридцяти років, забезпечуючи нужденних християн і мусульман їжею, притулком і надаючи їм медичну допомогу. На цій землі, де постійно спостерігаються безжалісні утиски, Орден оточують почуття загальної довіри і глибокої поваги. Присутність Ордена стала живим символом солідарності і співіснування.
Підсумовуючи вищесказане, далеко не таке всеохоплююче, як хтось сказав, нездоланне протиріччя, словосполучення «гуманітарна дипломатія» насправді може відображувати можливість впровадження політичних заходів задля здобуття гуманітарних цілей, збагачення і посилення принципів міжнародного гуманітарного права, супроводжуючи їх духом і справжніми, потужними цінностями людей, які зазнають страждань.
Антоніо Ґаззанті Пульєзе ді Котроне — Надзвичайний і Повноважний Посол Мальтійського Ордену в Україні
