З 1 липня Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) припиняє реалізацію програм зовнішньої допомоги. Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо, наголосивши, що відтепер така допомога буде повністю підконтрольна Державному департаменту та відповідатиме національним інтересам США.
За словами Рубіо, багаторічна діяльність USAID не виправдала очікувань: “цілі рідко досягались, нестабільність зростала, а ставлення до США лише погіршувалося”. Серед прикладів – $165 млрд допомоги країнам Африки на південь від Сахари з 1991 року, тоді як, вони підтримали позиції США в ООН лише у 29% випадків. Водночас, $9,3 млрд, витрачені на палестинські території, зокрема й на організації, пов’язані з ХАМАС.
Рубіо наголосив, що USAID занадто часто діяв не в інтересах американських платників податків, а задля задоволення вимог міжнародних організацій, НУО та глобалістських ініціатив.
“Єдиними, хто добре жив, були керівники незліченних неурядових організацій, які часто насолоджувалися п’ятизірковим способом життя, що фінансується американськими платниками податків, тоді як ті, кому вони нібито допомагали, ще більше відставали. Ця епоха санкціонованої урядом неефективності офіційно закінчилася”, – заявив держекретар.
Нова політика передбачає:
зосередження зовнішньої допомоги в руках Держдепартаменту;
пріоритетність інвестицій, а не гуманітарної підтримки;
співпрацю лише з країнами, які здатні та готові розвиватися самостійно;
залучення приватного сектору, включно з американськими компаніями.
Рубіо пояснив, що американці не повинні платити податки для фінансування невдалих урядів у далеких країнах. Разом з тим, США надаватимуть підтримку тим країнам, які продемонстрували як здатність, так і готовність допомогти собі, і спрямовуватимемо наші ресурси на ті сфери, де вони можуть мати мультиплікаційний ефект і каталізувати стабільний приватний сектор, включаючи американські компанії, та глобальні інвестиції.
Він додав, що ця стратегія також дозволить США більш ефективно протистояти впливу Китаю у ключових регіонах.
Держсекретар анонсував консолідацію фрагментованих рахунків асигнувань, усунення бюрократичних процесів для швидшого реагування на кризи та впроваджуння нових критеріїв ефективності.
