Громадська організація «Інститут аналітики та адвокації» презентувала результати дослідження стану споживання опіоїдних анальгетиків за 2010-2015 роки. При цьому, аналітики виявили ряд недоліків у законодавстві, які пропонують виправити шляхом внесення 9 поправок.

krugliy-stil-2

Спеціалісти дослідили споживання та реалізацію за 5 років 7 таких препаратів: морфін, кодеїн, тримеперидин (промедол), трамадол, фентаніл, бупренорфін та метадон. Інформацію отримували з усіх можливих джерел: від аптек-ліцензіатів, закладів охорони здоров’я, регіональних ДОЗів/УОЗів, моніторингового центру МОЗ, Держлікслужби. Виявилося, що звітують про обіг наркотичних засобів лише 2/3 закладів охорони здоров’я України. А для дослідження лише кожна 4 аптека надала інформацію.

В той же час, Наталія Дацюк зазначила, що збір та аналіз повних та достовірних даних щодо споживання опіоїдних анальгетиків необхідне для визначення потреби у цих препаратах, затвердження квот та формування бюджету лікувальними закладами та на національному рівні,

  • Ми також встановили частку загального споживання опіоїдних анальгетиків в Україні від потреби, яка розрахована за методикою ВООЗ. – говорить аналітик ІАА Олександр Ткаченко. – Для прикладу, частка використання та реалізація морфіну у закладах здоров’я України за 5 років жодного разу не перевищувала 14%. З цього можна зробити висновок, що смертельнохворим не вистачає щонайменше 85% знеболюючих.

Використання морфіну

На думку Інституту аналітики та адвокації, сфера обігу наркотичних препаратів має чимало законодавчих прогалин. Саме тому, достовірно встановити якісь тенденції неможливо. На основі цього дослідження в громадській організації розробили 9 рекомендацій, які можуть покращити доступ до опіоїдних анальгетиків і контроль за їх використанням.

  1. Затвердити методику збору інформації щодо споживання опіоїдних анальгетиків у медичних цілях на рівні регіонів та на національному рівні.
  2. Прибрати дублювання функцій Держлікслужби та Моніторингового центру МОЗ.
  3. Зобов’язати ліцензіатів (аптечні заклади) розбивати реалізацію по лікувальні заклади та за рецептам пацієнтам ).
  4. Запровадження адмінвідповідальності відповідальних осіб (ліцензіатів) за неподання, несвоєчасне подання звіту та/або внесення до нього недостовірних даних.
  5. Електронізувати процес звітування за єдиною доступною формою.
  6. Удосконалити реєстр ліцензіатів та кожному їх електронний кабінет.
  7. Затвердити порядок збору та аналізу інформації щодо потреби у таких препаратах.
  8. Синхронізувати процес збору потреби з бюджетним процесом.
  9. Розробити порядок розрахунку квот з урахуванням даних споживання та потреби.

Матеріал надано прес-службою ГО «Інститут аналітики та адвокації»

236 просмотров всего, 12 просмотров сегодня

Print Friendly, PDF & Email