Адвокат Яків Гольдарб, який здійснює юридичну підтримку «Публічного аудиту», вказує на три сумнівні норми, які так і залишилися в Законі після його доопрацювань.
- Стаття 3 цього Закону передбачає, що рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в судовому порядку, але оскарження не припиняє їх виконання.
«Рішення суб’єктів владних повноважень оскаржуються в порядку, передбаченому КАС України, який, на відміну від ЗУ «Про НКРЕКП», передбачає можливість припинення оскаржуваних рішень у порядку забезпечення позову, крім актів Президента, ВРУ, НБУ, ФГВФО, ВРЮ. Як бачимо, НКРЕКП немає в списку тих, чиї рішення «не зупиняються», але Закон Нацкомісії таке право надає. Проте КАСУ є спеціальним нормативним актом, що регулює процес судового оскарження дій і рішень державних органів, а тому саме його норми мають перевагу в порівнянні з нормами “загального” Закону “Про НКРЕКП”», – коментує Яків Гольдарб.
- Стаття 12 Закону вказує на те, що зарплата членів регулятора, як і його співробітників, має забезпечувати «достатні матеріальні умови для незалежного виконання обов’язків і стимулювати працю».
Так, зарплата глави регулятора, а точніше, його «голий» оклад, становитиме 50 МЗП (з 1 грудня – 80 тис. грн, а при обіцяній МЗП у 3200 грн – 160 тис. грн); члена НКРЕКП – 40 МЗП (64 тис. грн), а будь-якого співробітника – від 10 до 25 МЗП (від 16 до 40 тис. грн).
«Тобто, Закон опосередковано підтверджує, що праця рядових працівників стимулюється зарплатою від 16 тис. грн – ще одне підтвердження, що праця більшості українців жодним чином ”не стимулюється”», – зауважує юрист.
- Законом чітко не передбачено, що саме НКРЕКП встановлює ціни й тарифи на природний газ для населення. У п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону йдеться про право регулятора встановлювати державні регульовані ціни і тарифи на товари та послуги, що поставляються «природними монополістами» і постачальникам ЖКП, якщо «відповідні повноваження надані Регулятору законом».
«Ця важлива деталь наштовхує на питання: який ще закон треба прийняти для того, щоб врегулювати повноваження НКРЕКП і чому в цьому Законі не можна було чітко прописати повноваження цієї Нацкомісії? Питання резонне, бо в суді за позовом «Тарифна Мобілізація, Тимошенко (і інші) – проти Кабміну» (про ціну на газ) представники НКРЕКП акцентували, що Нацкомісія не має повноважень встановлювати ціни на газ, перекидаючи м’яча в бік КМУ (шляхом встановлення спеціальних обов’язків для суб’єктів ринку природного газу)», – акцентує Яків Гольдарб.
«Ще рік тому “Публічний аудит” попереджав, що законопроект № 2966-д не вирішує однієї з ключових умов для діяльності регулятора – незалежності від впливу на його роботу зацікавлених осіб. Можна з впевненістю стверджувати, що в теперішньому вигляді Закону НКРЕКП може опинитися в повному та беззастережному підпорядкуванні Президента. Між тим, Нацкомісія регулює галузь із річним обігом у близько 300 млрд. грн», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
