Перспектива приєднання України до Євросоюзу ставить нові виклики перед блоком, йдеться у матеріалі The Guardian. Хоча Україна та Молдова перебувать на слуху як потенційні нові члени, один із високопоставлених дипломатів вважає, що процес не прискориться, поки не буде більшого тиску.
У спілкуванні з журналістами це джерело в керівництві Єврокомісії повідомило, що потрібен більший політичний тиск. Офіційно ж європосадовці уже піднімали тему розширення блоку.
Президент Євроради Шарль Мішель закликав політиків брати участь у формуванні реформ ЄС та встановити цілі до 2030 року, щоб бути готовими до розширення.
“Попереду ще багато роботи. Це буде важко, а часом і боляче. Для майбутніх держав-членів і для ЄС”, – сказав він.
Питання приєднання нових членів Євросоюзу створює виклики в декількох аспектах, зокрема в питанні бюджету. Зараз бюджет ЄС становить 185 млрд євро, а найбільші внески до нього роблять Німеччина, Франція та Італія. Вступ нових членів, ймовірно, збільшить внески кожної з країн.
“У політичному плані це буде важко сприйняти”, – заявив директор досліджень у Centre for European Policy Studies (CEPS) Стів Блокманс. Але він зазначив, що багато потенційних чистих бенефіціарів перебувають на Балканах і хочуть, щоб “Росію відштовхували ще далі”, і це може переважити негативні аргументи навколо вартості розширення.
Друге питання, яке постане із новими членами – розмір Європарламенту. Україна зі своєю кількістю населення (підрахунок у матеріалі наведено на довоєнному рівні) може претендувати на 50-60 євродепутатів. Варіантів може бути декілька: забрати квоту Британії, яка вийшла з ЄС, просто розширити парламент або ж скоротити кількість європарламентарів від інших країн – що ризикує стати дуже непопулярним рішенням.
Однак одним із найбільших завдань для чиновників у Брюсселі є накреслення можливих реформ спільної сільськогосподарської політики (CAP), якщо Україна стане членом.
Україна є одним із найбільших гравців на світовому ринку зерна, маючи більше оброблюваних земель, ніж Італія. До війни на неї припадало 10% ринку пшениці, 15% ринку кукурудзи і 13% ринку ячменю. За даними Європейської комісії, країна також була домінуючим гравцем на ринку соняшникової олії з 50% сектора.
Україна була б основним бенефіціаром спільних сільськогосподарських платежів за нинішнього режиму. Сільвія Бендер, німецький міністр продовольства та сільського господарства, нещодавно заявила, що наступний період фінансування CAP почнеться через п’ять років, і розширення має бути частиною розмови. Приєднання України, за її словами, унеможливить роботу системи прямих платежів.
Питання внутрішнього ринку та змін для фермерів, які відбудуться після вступу України, теж важливе. Блокманс зазначає, що певний шок системи вже відчутний у Польщі та інших сусідніх країнах, де прямий продаж деякої української продукції вже перебуває під тимчасовою забороною.
Блокманс каже, що перспектива вступу України спровокує дебати та “підштовхне ті дебати, які тривають роками” щодо CAP.
Його третій аргумент щодо CAP – це той, який Україна часто висуває сама. Він позитивний і полягає в тому, що приєднання України з її вагою на глобальному ринку продовольства та сільського господарства перетворить ЄС на глобального гравця та постачальника продовольчої безпеки.
Речник ЄС сказав, що “очевидно, що приєднання будь-якої нової держави-члена впливає на політику ЄС, включно з фондами CAP та фонди згуртування”. Він додав, що “неможливо комплексно оцінити вплив на CAP або інші політики ЄС” або бюджети “до політичних результатів переговорів про вступ з кожною країною-кандидатом”.
