Якщо ти молодий, освічений, житель столиці/великого міста, хочеш змінити світ, починаєш ці зміни з себе, – ніколи, ніколи й ще раз ніколи не говори про політику «з телевізора». Не згадуй прізвище президента, нинішнього чи колишнього втікача, забудь прізвища всіх міністрів, зітри з фейсбука всі меми про касетні скандали, панама гейти, паспорти, грузин чи переходи кордону. Не говори про Майдан, не виправдовуй і не критикуй. Це bad taste для таких як ти. І таких як я.
Ми нормально «встроїлись» в цей новий двіж зі своїми новими старими героями: радикалами, нечуваною свободою слова, тоталітарним минулим та м’якою диктатурою сьогодення. В цілому нас, молодих освічених жителів столиці/великих міст, все влаштовує. А ще ми невпинно клепаємо новий дискурс. Молодіжний і прогресивний. У нас все діджитал, стильно, телеграм крутиться, i грошi. Найбільш ангажовані з нас переживають за історію про тілесність.
Ми «забуваємо», «сліпнемо», нам набридло слухати, як ці противні дорослі нагадують нам поприбирати в своїй кімнаті й розкласти по місцях розкидані ще в 2013 році іграшки.
Вам не здається, що ми, молоді освічені жителі столиці/великих міст, виглядаємо як діти в пубертаті, які нєхіло нашкодили в недавньому минулому, а зараз посилено роблять вигляд, що цього не було. Ми «забуваємо», «сліпнемо», нам набридло слухати, як ці противні дорослі нагадують нам поприбирати в своїй кімнаті й розкласти по місцях розкидані ще в 2013 році іграшки. Ми різко переключились з «вільного повітря» й «повернення до європейської сім’ї» на інші карусєлі.
Чужі дяді нам дозволити подорослішати й ми отримали наше тіло. Майже доросле тіло, нам терміново треба дізнатись, що з ним, з цим дорослим тілом, робити і як його назвати. Як про нього говорити. Ми ж діджитал й робимо дискурс. У нас wow він називається.
А ще така штука: тіло дає легку насолоду, i cекс представляє без малого найдоступніше задоволення. В секс нічого вкладати не треба, він вже є. Відносно дешевий фан для плебсу.
Так може саме зараз ми всі разом переживаємо великий колективний «вибух», просто обговорюючи всі ці «брудні деталі» і з толком засуджуючи «цих тупих консервативних обивателів».
Це все якось стосується хайпу навколо відміни виставки «Мистецтво жіночого оргазму». Так, ніби ми, підігріті «Апдейтом», «Інсайтом», маршами рівності й днями протидії трансфобії, тільки цього й чекали. Більше заборон, більше кишок, більше сексу, хорошого, поганого, різного, щоб нам про нього перетерти. В наших надійних фейсбучиках.
Заборонили оргазм? Так може саме зараз ми всі разом переживаємо великий колективний «вибух», просто обговорюючи всі ці «брудні деталі» і з толком засуджуючи «цих тупих консервативних обивателів». Секс залишився за зачиненими дверима виставкового простору, нам же на огляд залишили солодкі посткоїтальні сліди: фото незмонтованої експозиції, відмінений івент на Facebook, декілька майже ідентичних новин на прогресивних ресурсах й список імен художників… До речі, треба взяти в декількох з них інтерв’ю. Зроблю класний матеріал.
А вони хай роблять бомби, у нас тут секс.
Валентина Кияночка
