У НБУ заявили, що приступають до примусового стягнення боргів із екс-власників «Приватбанку», позаяк термін добровільної реструктуризації кредитів колишніх власників банку завершився 1 липня цього року.
Про це повідомляється на сайті регулятора.
«Можна стверджувати, що колишні власники банку (Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов – «ПА») не виконали взяті на себе зобов’язання», – йдеться в повідомленні.
Тож, на сьогодні Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідують вже декілька справ, пов’язаних із «Приватбанком».
Нагадаємо хронологію подій.
Голова правління банку Олександр Шлапак раніше заявив про вчинення злочину: екс-керівництво «Приватбанку» нібито перед націоналізацією проводило незаконні операції з пов’язаними з банком особами, що призвело до заподіяння державі збитків в особливо великих розмірах.
Так, у документі наголошується, що 15 і 16 грудня 2016 року колишнє керівництво банку уклало з компанією Claresholm Marketing Ltd, яка визнана пов’язаною з «Приватбанком», кредитні договори на суму $ 389 млн, 60 млн євро – вказана заборгованість відображена в балансі банку. Крім того, 16 грудня екс-службовці «Привату» уклали договір із ТОВ «Новафарм» на суму 3,2 млрд грн, і додаткову угоду з ВАТ СК «Інгосстрах» із вказівкою сум нарахування індексованої винагороди на суму понад 136 млн грн, які також визнані пов’язаними з банком особами.
Після цієї заяви пана Шлапака ГПУ наклала арешти на ліквідне майно «Привату» і пов’язаних із ним структур – йдеться про понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ «Пріватофіс».
Далі – 26 червня цього року, незважаючи на попередні спростування Мінфіном інформації про можливу відставку голови «Приватбанку», він таки написав заяву про звільнення, яку Наглядова рада банку має розглянути наприкінці липня.
На думку керівника «Публічного аудиту» Максима Гольдарба, ситуацію з «Приватбанком» треба розділити на два рівні – політичний й економічний.
«Банківська система країни, в тому числі найбільший банк «Приват», – це велика піраміда, що давно зрозуміло всім: власникам, Нацбанку, який бачить абсолютно всі транзакції банків і не могли не бачити виведення коштів на рахунки пов’язаних із банком осіб. Причому, це поняття – «пов’язаних осіб» – передбачає й теперішній Податковий кодекс, який всі так критикують. Санкції, реагування на всі сумнівні операції можна й потрібно було застосовувати одразу», – вказує фахівець.
Крім того, він нагадує, що «Публічний аудит» ось уже три роки піднімає тему щодо встановлення повної відповідальності бенефіціарів та власників банків за доведення очолюваних фінустанов до стану неплатоспроможності.
Тому, за словами керівника «Публічного аудиту»,
«тепер не потрібно розводити руки – мовляв, не переймайтеся, ми врятуємо банк, докапіталізувавши його за бюджетні гроші на 150 млрд грн, а потім влиємо в нього ще пару десятків мільярдів. Адже немає бюджетних коштів – є гроші платників податків».
Як відомо, процес націоналізації почався після стрес-тесту «Приватбанку», внаслідок чого Мінфін і НБУ оцінили потребу капіталу «Приватбанку» в 148 млрд грн, бо інсайдерські кредити становили 97 % від загального портфеля. У результаті були випущені ОВДП, кошти клієнтів і кредиторів конвертовані в акції, а банк націоналізований.
Наприкінці 2016 і на початку 2017 років Кабмін «залив» у вже націоналізований банк 116,8 млрд грн (у вигляді ОВДП за рахунок збільшення держборгу), а 23 червня Уряд вирішив докапіталізувати банк ще на 38,5 млрд грн. Причому, вказана сума – витрати тільки на докапіталізацію, і сюди не входять, до прикладу, 1 млрд грн щомісячних виплат відсотків за держоблігаціями, які сплачує держава.
За словами Гольдарба, довгий час «Приват» використовувався не лише як просто потужний фінансовий інструмент, а й політичний – захисту, нападу, врешті інструмент зброї в політиці.
«Три роки тому рівень впливу та популярності екс-власника «Привату» був не меншим, ніж рівень впливу та популярності чинного президента. І вже тоді, починаючи з 2014-го, команда гаранта почала планомірно готувалася забрати той важіль впливу, що був у дніпрян», – переконаний Гольдарб.
Те, що на сьогодні Коломойський та його партнери зайняли позицію оскарження дій влади в суді, – логічно й передбачувано, вважає фахівець.
«Уявіть собі, якщо зараз банк очистять від проблем за бюджетні гроші, а потім колишнім власникам ще вдасться визнати націоналізацію незаконною та забрати банк назад», – додає він, резюмуючи, що на сьогодні економіка нашої країни несе й нестиме колосальні збитки через елементарний «договірняк», який тривав при націоналізації банку.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
