Україна вперше за 20 років почне досліджувати Світовий океан та Антарктиду на власному науковому судні. Відповідне рішення про придбання судна 20 листопада 2019 року ухвалив Кабінет Міністрів України. Заплановано, що у 2020-му році відбудеться його перший вихід в океан під українським прапором.
Глобальні світові зміни призводять до збільшення населення землі, зростання тривалості життя, скорочення професій для зайнятості населення, поряд з цим вимагають збільшення обсягів харчування, механізмів, методів, напрямів досягнення забезпеченості населення в майбутньому, при чому відносно короткостроковому. В 2000 -х роках в наукових джерелах активно обґрунтовувалась термінологія щодо постіндустріальної цивілізації (кінець 80-х років XX століття- початок XXI століття), ідеї якої направлені на освоєння космосу, як джерела розвитку цивілізації як своєрідного переходу від споживацького характеру цивілізації до відтворюючого. Станом на 2019 рік загострюються також питання і щодо вивчення Світового океану, який займає близько 72% поверхні планети Земля.
Як це не дивно, але загальносвітові витрати на освоєння Світового океану значно менші ніж витрати на освоєння космосу. Світовий океан досліджено відсотків на 10, витрати на його дослідження в розвинутих країнах становлять не більше 4% від загального фінансування наукової діяльності.
Світовий океан- це глобальна транспортна артерія, скарбниця природних та мінеральних ресурсів, джерело відтворюючої енергії енергетичних ресурсів (використання морських приливів, течій, хвиль).
За прогнозами, зростаюча економічна активність в океані відбувається під впливом таких факторів, як глобальне потепління, демографічні зміни, економічне зростання, навколишнє середовище. Разом з тим, по мірі зростання рівня води в океані, температури, викидів вуглецю – це призводить до скорочення біоорганізмів, міграції риб, зміни течій.
Кожен рік в океан потрапляє близько 13 млн тонн пластику, що, крім іншого, призводить до загибелі 100 тис.морських тварин.
За даними досліджень, риби в північній частині Тихого океану поглинають від 12 000 до 24 000 тонн пластику кожен рік.
Біологи з Національного центру екологічного аналізу і синтезу оцінювали забруднення океану за показниками харчових відходів та рибного промислу. Найбільше шкоди нанесено кораловим рифам, водоростям та мангровим лісам.
Найбільше постраждала Австралія, Африка, Карибські острови та країни Близького Сходу. Однак позитивну динаміку та зменшення забруднення помітили у Великобританії, Данії, Північній Кореї та Японії.
До 2030 року деякі галузі промисловості, пов’язані з океаном, мають всі шанси обігнати глобальну економіку за темпами зростання зайнятості, в першу чергу, а також збільшити в два рази вклад в глобальну додану вартість, перевищивши 3 млрд. дол.США.
Особливі перспективи мають галузі, пов’язані з морською аквакультурою, повітрянної енергетики, переробці риби (кожного року описується в середньому 2000 нових видів морських жителів), судно будівництві (на сьогодні, млрський транспорт забезпечує 60% світового вантажоперевезення).
За прогнозами аналітиків, в 2030 році в галузях пов’язаних з Океаном будуть працювати приблизно 40 млн.осіб.
Професії майбутнього пов’язані безпосередньо з інформатизацією та техлогогізацією, серед них своєрідний попереджував екологічних катастроф, професія пов’язана зі сміттям та запобігати глобальним лихам, в тому числі глибоке дослідження Світового океану, наслідків глобального потепління та боротьби з забрудненням.
Слід зауважити, що домінування в майбутніх світових процесах освоєння океану прогнозується в країнах розвинутих. Для України дані процеси можуть затягнутися на 15-20 років і лише за умов швидких темпів економічного розвитку.
В доповіді Римському Клубу Гюнтера Паули «Синя економіка: 10 років, 100 інновацій, 100 млн. робочих місць» зазначається важливість збереження природних ресурсів, використання доступних, на умовах не порушення екології, звичайних природних ресурсів з переміщенням акцентів на екологічні технології. Розвиток та підтримка екологічної безпеки, впровадження інноваційних проектів є майбутніми напрямками розвитку, які можуть приносити економічну вигоду країні успішно конкуруючи з традиційними підходами в економіці. Будь-який ресурс можна замінити іншим, досягти безвідходного виробництва є головною метою і порятунком Планети.
Можливості природи не оцінені і не досліджені. Основною проблемою є недосвідченість населення, не знання можливостей та не розуміння користі, яку можна отримати не при підкорюванні, а при шанобливому ставленні до відкритих ресурсів Планети Земля.
Наталія Грущинська
