Майже половина українців готова брати участь у виборах президента України, які відбудуться в березні наступного року. Згідно соціологічного опитування групи «Рейтинг», Юлія Тимошенко поки не здає позицій, на друге місце виходить Анатолій Гриценко, на третє – Юрій Бойко.
Вже з осені, а радше з 24 серпня, розпочнеться гаряча передвиборча кампанія, хоча офіційна її частина стартуватиме значно пізніше – День Незалежності стане відправною точкою для забігу на дистанції.
Зокрема 24 серпня в Києві проходитиме парад, де Президент Петро Порошенко, без сумніву, говоритиме про майбутні плани вступу до НАТО та ще більшої інтеграції з ЄС. Вже ввечері цього дня ще один кандидат в президенти, Святослав Вакарчук, даватиме концерт на стадіоні «Олімпійський», в якому теж може озвучити свої плани щодо участі у виборах.
Його підтримка хоч і мала, але стабільна – це Західна Україна. Він може також підім’яти під себе тих, хто ще не визначився або тих, хто хоче бачити «молоді та нові обличчя у владі» – таких, згідно даних «Рейтингу», під 30%.
«Лідером в антирейтинзі зараз є діючий президент Петро Порошенко»,– каже політолог Микола Давидюк і додає, що в той самий час «лідерство Тимошенко неоднозначне і не абсолютне: за період активної політичної осені вона втретє може бути другою по підсумку президентських. За умови об’єднання демократичного табору навколо єдиного кандидата. Такими можуть стати: Вакарчук, Гриценко, Садовий, Гройсман, Кличко чи Ситник».
Ще одним розчаруванням став лідер Самопомочі Андрій Садовий. Близькі до нього люди кажуть, що коли йому говорять про національний масштаб, то у нього горять очі, натомість, коли говорять про чергову можливу перемогу на посаду мера Львова – яскравість на обличчі затухає. Садовому тісно у Львові. Він досяг того, чого не досягало місто раніше – і це факт, і цього не приховати. Тому Андрій Іванович цілком природньо хоче більшого. Але його не було в загальнонаціональних дебатах, тому й такий низький рейтинг. Він не показав себе як загальнонаціональний лідер, а часу мало, щоб це надолужити.
Об’єднання демократичного табору можливе, однак проти кого воно станеться: чи це буде Порошенко, Тимошенко, Бойко? Знаємо як складно демократи тяжіють до об’єднання, адже в кожного є свої амбіції і він не прагне ними ділитись з кимось іншим.
Можливе об’єднання проти тих, хто тяжіє до проросійського вектору. І це стане основним ідеологічним вододілом між тими, хто говоритиме про мир за будь-яку ціну, а це домовлятися з Росіє і можливо вести прямі переговори з терористами, та тими, хто говоритиме про ще більшу конфронтацію як військову, так і дипломатичну, та розірвання будь-яких зв’язків з Росією.
Головною несподіванкою гонки може стати неочікувана присутність Віктора Медведчука. Вже відомо, що він буде йти від партії «За життя», Рабіновича. В останнього президентський рейтинг низький і непрохідний, однак «партія соняшників» може втрутитись в парламентські вибори.
Рейтинг Анатолія Гриценка високий і це зумовлено тим, що його риторика побудована на боротьбі з олігархами. Крім цього, він – військовий. А в суспільстві є бачення того, що військова людина може звершити війну. Однак Гриценку бракує конструктиву та команди. Окрім всім відомих емоційних месиджів «знищу олігархів як клас», хочеться почути реальні програми розвитку економіки, соціальної сфери, освіти і так далі.
Наступні вибори будуть проходити під високим градусом обіцянок та популізму. Це коли на складні питання шукатимуть простих відповідей. В цьому випадку наявність критичного ставлення до того, що обіцятимуть політики має бути обов’язковим.
Соціологія показує, що люди готові йти на вибори, і це добре: чим більше число бажаючих голосувати, тим менші шанси їх фальсифікувати. Окрім цього в суспільстві не зменшився запит на нові обличчя. Сумарно 30% тих, хто хоче бачити іншого кандидата або не визначився. Людей не влаштовують діючі політики, чи то з влади, чи опозиції – вони хочуть нових.
Тарас Семенюк