У романі «Загублений світ» Артура Конан Дойла наведено опис таємничої річки: «Ми вийшли на спокійну та неглибоку річку, що текла прозоро та ясно по піщаному дну… Ніхто не міг би здогадатися про існування такої річки чи уявити собі казкову країну за нею». За описом територій мова йде про річку Гайани – Есcекібо.
Країни Латинської Америки, загалом, цікаві своєю різноманітністю мов, населенням, територіями, історією, економічним розвитком, а ще тим, що для континенту також характерне неприйнятне явище для XXI століття «анексія». В доповнення статті «Чужі XXI століття», в якій наведені приклади анексії XXI століття розглянемо територіальний конфлікт між Венесуелою і Гайаною.
Венесуела (тер. 916445 км2) претендує на територію Есекібо сусідньої держави Гайани (тер. 214969 км2). Територіальні суперечки між двома країнами мають столітню історію, яка відобразилась на формуванні ідентичності країн, а саме до XIX століття територія Ессекібо контролювалась Іспанією, а згодом Нідерландами, які у 1814 році передали її Великій Британії (детально інформацію можна отримати за посиланням Історія без міфів. Венесуела проти Гаяни: боротьба за нафту і «російський слід» , а також в роботах експертки з зовнішньої політики країн Латинської Америки, кандидата політичних наук Олександри Ковальової.
У грудні 2023 року президент Венесуели Ніколас Мадуро підписав кілька указів, які стосуються анексії регіону Ессекібо, венесуельська влада офіційно оголосила більше половини територій Гаяни своїм 24-м штатом. Ці дії викликали міжнародне занепокоєння щодо можливого загострення конфлікту між двома країнами. Пізніше Венесуела та Гаяна домовилися не застосовувати силу в суперечці за Ессекібо та створити спільну комісію для вирішення територіального спору. Проте ситуація залишається напруженою. В березні 2025 року Венесуела оголосила про намір провести вибори в спірному регіоні Есекібо, що спонукало Гаяну звернутися до Міжнародного суду ООН з проханням заблокувати ці плани, оскільки вони порушують попередні рішення суду. В кінці березня Держсекретар США Марко Рубіо під час візиту до Гаяни попередив Венесуелу про серйозні наслідки у разі військових дій проти Гаяни або компанії ExxonMobil, яка здійснює видобуток нафти в спірних водах.
З економічної точки зору головною причиною спорів Венесуели і Гайані є природні ресурси регіону Ессекібо. Даний регіон має не лише значні поклади нафти, а і золота, смарагдів, бокситів, а також лісових і водних ресурсів. У 2015 році американська нафтогазовакомпанія ExxonMobil відкрила родовища нафти в Гайані, що зробило країну перспективною на нафтовому світовому ринку (поклади в 11 млрд. барелів нафти (0,6% світових запасів), вартістю понад пів трильйона доларів).
Темпи зростання ВВП Гайани почали вражати з 2020 року, коли ВВП країни зріс на понад 40%, а в наступні роки темпи зростання досягали 20–30% щорічно. Поряд з цим фіксується поступове зростання і інших економічних показників країни, наприклад коефіцієнту міграції за рахунок робочої сили, яка приїжджає до Гайани, поряд з еміграцією з Венесуели (зазначимо, що населення Венесуели становить 28,3 млн.осіб, Гайана 0,8 млн.осіб).
Разом з тим, в Гайані залишаються внутрішні проблеми як то високий рівень корупції, невизначеність інституційної системи, слабка інфраструктура. У 1899 році за рішенням міжнародного арбітражного суду регіон Есекібо було передано Великобританії, з того часу і до 1966 року Гайана була колонією Великобританії.
Поряд з цим, Венесуела, бюджет якої залежить від експорту нафти, а скрутне економічне становище в країні (гіперінфляція, санкції, політична нестабільність) поглиблює кризу та демонструє стрімке падіння ВВП. Якщо у 2020-2021 роках темпи спаду економіки сповільнилися, а ВВП все ще знижувався на 5-10% на рік, то у 2022-2024 роках завдяки частковій стабілізації нафтового сектору та пом’якшенню деяких санкцій, економіка Венесуели показала незначне зростання ВВП, але на рівні 1-3% щорічно (діаграма1).
Джерело: складено автором за матеріалами Бюро статистики Гайани URL: https://www.focus–economics.com/countries/venezuela/
та даних Світового банку URL: https://www.worldbank.org/en/country/venezuela
Між двома країнами є значні розбіжності усіх сферах, починаючи з мовного бар’єру: Гайана є англомовною країною, а Венесуела – іспаномовною. Венесуела має сильні латиноамериканські традиції, а Гайана – змішану культурну спадщину з африканськими, індійськими та європейськими впливами. У Венесуеллі Президентська республіка, у Гайані – Парламенська республіка. В зовнішній політиці Венесуела орієнтується на союзників росію, Іран, Китай. Гайана має тісні зв’язки з США, Великобританією, Карибськими країнами (КАРІКОМ).
Слід зазначити, що дипломатичні відносини між Україною та Гаяною є обмеженими. Гаяна визнала незалежність України 8 січня 1992 року, а дипломатичні відносини були встановлені 15 листопада 2001 року. Оскільки Гаяна не має представництва в Україні, її інтереси в нашій країні представлені Посольством України в Бразилії.
Україна та Венесуела встановили дипломатичні відносини 29 вересня 1993 року. Проте, після початку російської агресії проти України у 2014 році, Венесуела зайняла позицію, яка не підтримує територіальну цілісність України. Зокрема, вона голосувала проти резолюцій ООН, що засуджували дії росії. У зв’язку з цим, Україна обмежила взаємодію з Венесуелою без активної співпраці в політичній чи економічній сферах.
Конфлікт між Венесуелою і Гайаною не лише спір за землю і природні ресурси, він є певним відображенням тенденцій сучасного світу, де авториторний режим як у Венесуелі прагне переписати історію, демонструючи зневагу до міжнародного права, що в XXI столітті, здавалось би мало лишитися в історичному минулому.
Наталія Грущинська
