«Публічний аудит» розбирався, чи можна було уникнути підвищення тарифів
На минулому тижні КМДА представила нові тарифи на проїзд в громадському транспорті. Поки що підвищення відбудеться на гривню – метро з 15 липня коштуватиме 5 грн, а не 4 грн, наземний транспорт – 4 грн замість 3 грн.
У «Публічному аудиті» спробували розібратися в доцільності такого підвищення.
«Київпастранс»
Так, офіційна звітність підприємства за 2016 рік демонструє, що «Київпастрансу», після підвищення цін на проїзд, навіть вдалося завершити рік з прибутком у 117 млн грн. для порівняння, ще в 2015 році про 100 млн прибутку йому було годі мріяти: тоді максимум на який вдалося вийти, сягав якихось 4 млн грн. А в 2013–2014 рр. ці 100 млн взагалі мали від’ємне значення – фінансовий результат із року в рік показував величезні збитки підприємства.
«Проте в 2017 році “Київпастранс” знову втрачає фінансові позиції – звіт за І квартал цього року говорить про погіршення ситуації. Швидше за все, це пов’язано з ростом тарифів на комунальні послуги, підвищенням мінімалки до 3200, а також, очевидно, з подорожчанням матеріалів», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
Він акцентує, що «підлили масло у вогонь» саме необґрунтовано підвищенні тарифи за ЖКП, які змусили повзти вгору загалом усі ціни.
«Публічний аудит» звернувся до офіційності звітності й підрахував операційні витрати «Київпастрансу». За І квартал 2017-го проти цього ж періоду торік вони показують плюс 127 млн грн. Крім того, зростає й собівартість діяльності. Якщо у І кварталі минулого року йшлося про 337 млн грн таких витрат, то в І кварталі 2017-го – уже про 457 млн грн.
«Київський метрополітен»
Зі столичною підземкою ситуація складніша. Ключова проблема – в боргових зобов’язаннях метрополітену, які на сьогодні сягають 3,6 млрд грн. Крім зростання показників собівартості та операційних витрат, додався ще й борг на 1,9 млрд грн у справі з «Укррослізингом». Так, 25 квітня Вищий господарський суд зобов’язав комунальне підприємство виплатити вказану суму за поставлені 100 вагонів метро. Плюс до цього у метрополітену є 1,7 млрд грн старих зобов’язань за звітом про фінансовий стан за 2016 рік.
«Якщо залишити вартість проїзду на рівні 4 грн, то за минулорічними вихідними даними з такою ціною покриватимуться поточні витрати столичного метрополітену, а грошей на погашення кредитів та виконання зобов’язань за рішенням суду не залишатиметься. Не буде коштів і на фонд розвитку – закупівлю нового рухомого складу, оновлення обладнання», – коментує Тарчинський.
У «Публічному аудиті» розрахували: якщо тариф на проїзд розраховувати, виходячи суто з прогнозного рівня інфляції на 2017 рік та подорожчання основних складників собівартості, він має становити орієнтовно 4,40 грн. Якщо ж у нього включити вказані борги, які в будь-якому випадку метрополітену погашати доведеться, ціна на проїзд у метр може зрости до 6,5 грн. Це за умови реструктуризації всіх боргових зобов’язань на п’ять років та зважаючи на прогнозний рівень інфляції.
Отже, що маємо? Припинення роботи метрополітену На сьогодні вдалося не допустити. Це плюс. Перегляду ціни на проїзд не уникнути – це мінус.
«Тому важливо досягти найбільш збалансоване рішення, яке не вдарить боляче ні по гаманцях киян та гостей столиці, ні по міському бюджету. Адже він на сьогодні не може собі дозволити просто ‘’вилучити” 2 млрд грн і віддати їх метрополітену для погашення боргів, бо це означає, що доведеться згорнути не одну цільову програму або, приміром, відмовитися від ремонту доріг. Тому й потрібна золота середина – частково підвищити тариф, іншу частину зобов’язань місту таки доведеться взяти на себе», – переконаний Тарчинський.
Він також акцентує, що в той же час у метрополітену має бути кожна копійка на рахунку. І особлива увага має приділятися всім витратам, щоб уникнути зайвих та нераціональних витрат. А за цим мають ретельно стежити у тому числі в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. «Дуже маленький відсоток закупівель по Києву наразі моніториться. Його необхідно збільшувати, посилюючи контроль за використанням міських фінансів», – резюмує спеціаліст «Публічного аудиту».
Матеріал надано «Публічним аудитом»
