Міністру освіти і науки України доводиться займатися не лише освітньою реформою, але й брати активну участь в уже міжнародній політиці. Одна зі статей нового Закону України «Про освіту» викликала справжній скандал. Лілія Гриневич розповіла, як Україна чинитиме опір Угорщини щодо «мовної статті» та захищатиме національні інтереси.
СИТУАЦІЯ З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НА ЗАКАРПАТТІ
Цього року майже 70% випускників шкіл Берегівського району не змогли скласти ЗНО з української мови й літератури. Враховуючи те, що навчання у закладах здійснюється угорською, нічого дивного у цьому немає. Тому звинувачувати ані учителів, ані учнів чи їх батьків, нелогічно. Має втрутитися держава, що вона, власне, й почала робити та наткнулася на опір. Кількість годин, коли навчання буде вестися українською, буде поступово збільшуватися – щоб до моменту, коли школяр буде закінчувати школу, ЗНО з цього предмету не було для нього проблемою.
ПОЗИЦІЯ УГОРЩИНИ
Українські урядовці вважають, що позиція Угорщини щодо освітнього закону України має політичне забарвлення. Під час перемовин між сторонами на рівні прем’єр-міністрів глава МЗС Угорщини пан Сійярто чітко сформулював вимоги: Україна повинна виконати рекомендації Венеційської комісії, хоча спочатку угорці були більш непохитними – вимагали усе залишити як є (100%-ве викладання шкільних предметів угорською). Проте й тут виявилися свої підводні камені. Угорська влада заявила, що готова на компроміс лише в тому випадку, якщо українська сторона зуміє переконати у своїй позиції угорську громаду.
ЩО У РЕКОМЕНДАЦІЯХ ВЕНЕЦІЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ?
Венеційська комісія розглянула положення, що стосуються мови освіти, у новому Законі про освіту, схваленому Верховною радою України 5 вересня 2017 року та надала Україні такі рекомендації:
- повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
- продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови;
- покращити якість викладання державної мови (для представників меншин);
- внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту», забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;
- звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
- розпочати в рамках виконання нового закону «Про освіту» новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання в освіті.
- забезпечити, щоби виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах.
При цьому, як пояснив член Венеційської комісії Сергій Головатий, рішення Венеційської комісії щодо українського закону про освіту обов’язкове для виконання як Україною, так і Угорщиною.
ЯК УКРАЇНА ВИКОНУЄ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЕНЕЦІЙСЬКОЇ КОМІСІЇ
Лілія Гриневич розповіла, що Україна уже почала процес імплементації мовної статті. Для першого класу кількість годин української мови збільшено вдвічі. Уряд виділив кошти на обладнання кабінетів української мови в школах з мовами нацменшин. Учителі української мови у таких школах отримають 20%-ву надбавку.
Проте, на переконання Гриневич, зміни слід впроваджувати поступово. Тим же педагогам потрібно забезпечити підвищення кваліфікації, адже без цього вони спілкуватимуться суржиком, або ж викладатимуть українську «для годиться»: поки йде урок, звучить українська, а за зачиненими дверима – російська чи угорська.
Для контролю за цим процесом створено Державну службу якості освіти, яка матиме підрозділи у регіонах.
ЗАНЕПОКОЄННЯ ВИНИКЛО НЕ ЛИШЕ В УГОРЦІВ
Реакція угорців на мовну статтю викликала справжню ланцюгову реакцію – своє занепокоєння висловили поляки, румуни, болгари.
На переконання українських урядовців, це наслідки гібридної війни. Коли низка іноземних ЗМІ заявили, що Україна має намір закрити усі школи нацменшин, а з п’ятого класу здійснювати навчання виключно українською.
Після цього «в гостях» у пані Гриневич побували міністри освіти Польщі, Румунії та Болгарії й отримали вже офіційну, а не розтиражовану ЗМІ інформацію.
Завдання України на теперішньому етапі захистити мовну статтю та довести міжнародній спільноті, що права нацменшин не будуть порушені.
Прийшли до моделі «60 на 40», яка означає, що в кінці здобуття середньої освіти діти вивчають не менше ніж 60% предметів українською.
До речі, за цю позицію письменниця Лариса Ніцой порівняла Лілію Гриневич з колишнім міністром освіти Дмитром Табачником, відомим своїми антиукраїнськими поглядами.
У відповідь на це чинний міністр освіти відповіла, що виконує обов’язки, які на неї покладені державою, до яких, зокрема, входять двосторонні зустрічі. А заяви щодо утиску української мови вважає повним безглуздям.
«Для того, щоб українська мова утверджувалась в освіті, ми зробили кроки, які не були зроблені за всі попередні роки незалежності. З іншого боку, лідери угорської меншини кажуть, що ми хочемо, аби їхні діти втратили національну ідентичність і грубо порушуємо їхні права. Зрозуміло, ми ані тих, ані тих не задовольнимо повністю. Тому наша ідея одна – виконуючи Конституцію, забезпечити найкращу модель якісної освіти», – констатувала Гриневич.
ЧИ ДІЙДЕМО ЗГОДИ З УГОРЦЯМИ?
Восени мовну статтю розгляне Конституційний суд і, як висловилася Лілія Гриневич, маємо надію, що він поставить на цьому крапку.
Тому що варто визнати, що насправді мовна стаття – це лише привід. Адже угорська влада уже почала говорити і про інші українські закони, зокрема проекти законів «Про мову» та проект закону «Про подвійне громадянство». А це означає лише одне – риторика «Великої Угорщини» буде процвітати й надалі. Це чудовий привід заробити собі «бали» для політичного рейтингу (влада мусить створювати інфоприводи, які б свідчили про те, що вона готова захищати права своєї громади. Навіть якщо насправді ці права ніхто й не думав порушувати).
Україні у цій ситуації слід триматися свого вектору та не піддаватися на провокації.
«Ми не можемо йти на якусь догідливу позицію, всупереч інтересам дітей, ставлячи під загрозу якість їхньої освіти» – підкреслила міністр Гриневич.
Редакція
