«Без шуму й пилу» в Казахстані змінилась влада. Нурсултан Назарбаєв правив країною 30 років і вирішив самостійно піти з посади та передати владу наступнику Касим-Жомарту Токаєву. Правда, Назарбаєв без роботи не залишиться. Він буде головою Ради безпеки та головою правлячої партії «Нур Отан» та ще й членом Конституційної ради.

І це йому дає можливість далі впливати на політику, а не сидіти на дачі та грати в шахи. В 2018 році було значно підсилено і розширено спектр можливостей Ради безпеки, в обов’язки якої входять тепер «аналіз та оцінка» держпрограм, законопроектів, зовнішньополітичних ініціатив. Крім цього, до спектру можливостей входить також так званий HR, іншими словами обговорення кандидатур на всі ключові посади в державних інституціях.

По правді, це означає, що Назарбаєв буде й далі впливати на політику в державі не тільки як голова Ради безпеки й голова правлячої партії, але й через сенат, оскільки головою стала 55-літня Дарига Назарбаєва, старша дочка колишнього президента країни.

ЧОМУ САМЕ ЗАРАЗ?

Зречення з поста президента можна розцінювати як запобіжник від можливого хаосу через вплив Росії. Похилий вік, проблеми зі здоров’ям, безумовно, негативно впливали на роботоздатність президента. Тим більше неодноразово з’являлись посили про апетити Кремля щодо деяких територій країни.

Однак це не вдалось Росії, тому що Назарбаєву вдавалось відстоювати і стримувати існуючі відцентрові кланові сили, які готові були поділити країну.

«Є ще й колосальний російський фактор: і зовнішній, і внутрішній. Назарбаєву вдавалося жорстко придушувати російську фронду (опозиція чомусь за мотивами особистого характеру, невдоволення існуючим, яке обмежується прагненням суперечити, докучати — Ред.) в країні. Там не панькаються з росіянами так, як у нас, в Україні. Російська мова там обмежена», – зазначив експерт Тарас Чорновіл в коментарі Главред.

Політика Назарбаєва була більше проказахською, аніж проросійською, як це звикли вважали деякі експерти. Ось до прикладу, державні посади обіймали практично казахи, в силових структурах була проведена чистка. Таким чином Кремль не міг прямо впливати на політику країни.

Казахстан мав ті самі сепаратиські проблеми, що й Україна. «В колишньому Актюбінську були спроби заколоту за тим же принципом, що у нас з’явилися «ЛНР» і «ДНР»: точно так само з Росії завозилися «туристи», точно так само були спроби терористичних актів, точно так само намагалися захоплювати адміністративні будівлі»,– сказав він. «При Назарбаєві все це дуже швидко закінчилося. І ніхто не знає, де ці заколотники: чи то вони сидять в тюрмі, чи то фізично ліквідовані. Таким чином міг вчинити тільки Назарбаєв в силу свого авторитету, впливу», – вважає Чорновіл.

Про відсутність «руки Кремля» у відставці Назарбаєва говорить також міжнародний експерт Ілля Куса. «Казахстан хоч і є близьким партнером Росії, однак не діяв як маріонетка і в Москві це давно зрозуміли і не дестабілізовували ситуацію в такій великій і цінній для них державі», – написав Куса у своєму facebook.

Проте на Казахстан може мати серйозний вплив Китай і саме тому зі зміною влади в Казахстані не слід очікувати розвороту країни в сторону Заходу.

Загалом видається, що відставка була грамотно підготовлена, завчасно підсилена повноваженнями та продумана схема престолонаступництва. Всі ці атрибути притаманні авторитарним лідерам, які не бажають переходити на демократичні правила гри, але вибудовують чітку і цілком передбачувану історію стабільності через престолонаступництво. Інакше в Казахстані не може бути. Назарбаєв пересів з одного крісла в інше, і видається, що навіть краще.

Тарас Семенюк

 

Print Friendly, PDF & Email