У четвер вранці Китай здійснив успішний запуск своєї першої місії зі збору зразків з астероїда, спрямованої на дослідження навколоземного небесного тіла та повернення його частинок для вивчення вченими.
Ракета Long March 3B із автоматичною станцією “Тяньвень-2” на борту стартувала о 1:31 ночі з космодрому Січан у гірській місцевості провінції Сичуань. Через приблизно 18 хвилин польоту ракета успішно вивела апарат на перехідну орбіту до астероїда 2016 HO3.
Сонячні батареї апарата розкрились нормально, що стало підтвердженням успішного завершення фази запуску, повідомляє Китайська національна космічна адміністрація (CNSA).
У межах однієї місії “Тяньвень-2” передбачено досягнення кількох цілей: збір зразків з астероїда 2016 HO3 і пролітне дослідження головнопоясної комети 311P. Основними інженерними завданнями проєкту є демонстрація технологій збору зразків з небесних тіл зі слабким гравітаційним полем, автономної навігації та точного управління в польоті. Науковою метою є отримання нових даних для досліджень походження та еволюції астероїдів.
Науковці планують виміряти фізичні параметри астероїда та комети — їх розміри, форму, орбітальні характеристики, особливості обертання, теплове випромінювання. Вони також проаналізують склад матеріалів, зовнішню будову, внутрішню структуру і потенційні викиди речовини з поверхні.
Упродовж наступного року апарат буде здійснювати серію маневрів для зближення з астероїдом. Після виходу на орбіту навколо нього, “Тяньвень-2” проведе дистанційне зондування і підбере оптимальне місце для збору зразків.
Якщо місія пройде за планом, у кінці 2027 року апарат повернеться на навколоземну орбіту та скине капсулу з зразками на Землю. Після цього “Тяньвень-2” за допомогою гравітаційного маневру використає притягання Землі як “катапульту”, щоб вирушити до комети 311P і здійснити її докладне дистанційне дослідження.
Зразки, доставлені на Землю, будуть розподілені між науковими лабораторіями для аналізу їх фізичних, хімічних та ізотопних властивостей, що дозволить глибше зрозуміти процеси формування астероїдів і ранньої Сонячної системи.
Астероїд 2016 HO3, також відомий як 469219 Kamo’oalewa, був відкритий у 2016 році на Гаваях. Він рухається по орбіті навколо Сонця, залишаючись “супутником-супутником” Землі — надто далеким, щоб вважатися справжнім супутником, але найбільш стабільним із відомих на сьогодні квазісупутників.
Деякі вчені припускають, що цей астероїд може бути уламком Місяця, який утворився в результаті космічного зіткнення.
Космічні місії “Тяньвень”, названі на честь давньокитайського поетичного твору, втілюють прагнення Китаю досліджувати планети та малі тіла Сонячної системи. У 2020 році “Тяньвень-1” успішно доставив марсохід “Чжужун” на поверхню Марса. Наступна велика місія — “Тяньвень-3” — запланована на 2028 рік: вона має повернути зразки з Марса.
Що це означає для Китаю та світу
Запуск “Тяньвень-2” — це не просто технологічне досягнення, а сигнал усьому світу: Китай більше не наздоганяє, а претендує на лідерство в космосі. Якщо місія завершиться успішно, Китай стане лише другою країною в історії після США, яка повернула зразки з астероїда. Але на відміну від попередніх місій NASA або JAXA, “Тяньвень-2” одразу поєднує два складні завдання: збір зразків і пролітне вивчення комети.
Це відкриває нові горизонти не тільки для китайської науки, а й для всієї людської цивілізації. Дані з місії можуть дати відповіді на фундаментальні питання про походження води на Землі, формування планет і навіть про джерела органічних молекул у Всесвіті.
Китай поступово перетворюється на космічну наддержаву з власною стратегією, цілями та амбіціями — і ця місія є вагомим кроком у цьому напрямку. Її успіх може змінити баланс сил у світовій науці, активізувати нову хвилю міжнародного суперництва, але також — і можливостей для глобального співробітництва.
