Історія констатує еволюцію звільнення від колоніальної залежності, відміни протекторату. А чи є ризики повернення до цих категорій? В сучасних технологічно прогресивних, інформаційно забезпечених умовах глобального світу, явища загарбництва осуджуються, та безумовно, в цінності виносяться свобода та незалежність кожної держави.
Разом з тим, саме бажання — колонізувати, заволодіти -відмінити не можливо. Саме тому, слід мати здатність розпізнавати і можливість протистояти агресивним та прихованим діям позбавлення самостійності, захоплення. В причинах і наслідках колонізації закладено економічний характер, але головні її загрози- це знищення не економічної, а етнічної, культурної , ідентичної складової. Декілька прикладів, Давньогрецька колонізація (VIII — VI ст. до н. е.) — процес заснування грецькою державою нових поселень на чужих землях, відбувалась з причин нестачі землі внаслідок збільшення населення, необхідності нових джерел сировини, пошуку ринків збуту.
Наслідки отримані в результаті колонізації сприяли соціально — економічному і культурному розвитку грецького світу; відокремленню ремесла від землеробства; розширенню торговельного обміну. Разом з тим, давньогрецька колонізація по суті була процесом еміграції частини грецького населення до нових, часто малонаселених, районів. Серед яких і південь сучасної України. Європейська колонізація Америки з 1492 року вносила свою особливість в розвиток Америки, поетапно з приходом кожної географічної колонізації: Іспанської, Британської , Голландської, Данської, Курляндської, Німецької, Французької, Швецької, Шотландської.
Причини колонізації Америки також обумовлювалась дефіцитом земельних ресурсів і, супроводжувалась не просто захопленням, а частково торговельними війнами за економічні переваги, гострий період яких припав на XVII та XVIII ст. В результаті, влада європейських держав розповсюдилась на американську півкулю, що привело до значних змін в усіх сферах життєдіяльності обох сторін, і у 19 столітті понад 50 мільйонів осіб залишили Європу за для Америки. Слід зауважити, що наслідки колонізації залежать від її причин, умов, характеру. У деяких країнах колонізація застосовувалась для придушення національних меншин (внутрішня колонізація), або для підкорення або винищення місцевого населення (зовнішня колонізація). Для молодих незалежних держав іноді наслідки завуальованої колонізації можуть виявитися досить успішними, що на справді є оманливим. Отримання позик на стрімкий економічний розвиток сприяє накопиченню боргу, зростанню залежності, формування протекторату. Згідно, історичного досвіду класичні західні колоніальні імперії захоплювали культури з урахуванням принесення їм своїх особливостей, що сприяло збагаченню обох сторін. А в сучасних умовах бажання заволодіти уже наявними перевагами (природними і людськими) і використати їх на користь загарбника — є ознакою агресивної деградуючої колонізації.
За даними ООН, на сьогодні у світі нараховується 16 територій, які залишаються спадщиною колоніальної системи. Зокрема, це – Американське Самоа, Ангілья (два острови в складі Антільських островів), Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Віргінські острови США, острів Гуам, Гібралтар, Західна Сахара, Кайманові острови, острів Монтсеррат, острів Святої Єлени, острови Тьоркс і Кайкос, Нова Каледонія, острів Піткерн, острови Токелау і Фолклендські острови. Це колонії Великобританії, США, Нової Зеландії і Франції.
Крім того, у 21 столітті навіть при відсутності офіційної колонізації, є приклади наслідків колонізації та прихованого насильницького протекторату. Країна сильна, коли має внутрішню силу, а це — повага до культури, знання історії, пошана традицій, любов до мови (навіть при складностях в її вивченні!) Колонізація в епоху Радянського Союзу відбувалася саме через заперечення відмінностей між культурами взагалі, направлена на нівелювання ідентичності і самобутності нації, а, відповідно, і кожної особистості. Колонізація в сучасних умовах- це не просто фізичне захоплення, набагато підступніше- знищення ідентичності, вкладання думки про відсутність її та створення умов для не бажання думати та аналізувати.
Саме тому бути свідомим громадянином своєї Держави-почесно і відповідально, в основі чого закладено прагнення до саморозвитку, духовні цінності про добро, справедливість, патріотизм, любов, дружбу.
