Через російську агресію економіка України втратила понад 16 % ВВП. На такі обсяги вказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом.
Разом з тим Гройсман додав, що Україні вже вдалося зупинити падіння та перейти до економічного зростання.
«Нам вдалося подолати виклики в економіці. Втратили через агресію РФ більше 16 % ВВП. Але ми зупинили падіння і перейшли до економічного зростання», – наголосив він.
За оцінкою «Публічного аудиту», наведені прем’єром дані (Держстату) викликають сумніви, зокрема, через принципову розбіжність за значенням чистого експорту, яка є складовою ВВП. Так, різниця між оцінками Держстату та НБУ становить понад $ 7 млрд, або близько 7,7 % ВВП. І якщо за основу брати дані Нацбанку, то, до прикладу, в минулому році економіка України показала не зростання на 2,2 %, а падіння на 5,4 %. Як бачимо, усе залежить від того, як рахувати і на які показники потрібно виходити.
«У цілому, якщо співставити та проаналізувати всі дані, які оприлюднюються державними органами влади, можна стверджувати, що за останні три роки кумулятивне падіння (без зони АТО та Криму) реального ВВП становило 14 %, номінального ВВП – 196 %», – коментує аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.
«Публічний аудит» наводить основні причини, що вже цьому році стали подальшим каталізатором внутрішніх економічних проблем.
Блокада Донбасу
Так звану блокаду Донбасу, на катастрофічні наслідки якої так часто посилаються урядовці, узаконив Президент України, ввівши в дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України від 15 березня про тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення в Донецькій і Луганській областях. Таке рішення коштувало Україні в довгостроковій перспективі близько 112 млрд грн (4 % ВВП).
Причому, економічні наслідки блокади мають відкладений ефект і нагадуватимуть про себе протягом цього року і потім. Так, ми втратили виробничі потужності експортоорієнтованих галузей промисловості; не були впроваджені адекватні компенсаторні механізми для мінімізації втрат від припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення; тисячі людей залишилися без роботи.
У підсумку відносний показник динаміки обсягу промислового виробництва (індекс промислового виробництва) за І кв. 2017 року зменшився на 12,1 % і матиме тенденцію до зниження, вважають фахівці.
«Порушення виробничих циклів торкнеться й інших підприємств, які перебувають на податковому обліку в інших областях, через що неможливо вкрай точно прорахувати економічні втрати від блокади Донбасу – вони можуть бути значно серйознішими теперішніх експертних оцінок», – переконаний Дмитро Ляшок.
«У І кв. цього року падіння промислового виробництва вдалося частково “перекрити” за рахунок позитивного ціноутворення на міжнародних ринків та дуже низькій порівняльній базі за аналогічний період торік. Проте те, що ситуативно спрацювало на виграш на початку року, уже з квітня показало зовсім іншу динаміку, тому в перспективі слід очікувати падіння ВВП за підсумками року», – додає економіст.
Зупинка кредитування
Ще одним ударом, тепер уже загалом для бізнесу в країні, була зупинка комерційного кредитування через те, що НБУ затвердив високі облікові ставки. Вони були необхідні для стримування інфляції та фінансування дефіциту бюджету через ОВДП. На сьогодні рівень облікової ставки рівнозначний 12,5 % річних, але для того, щоб забезпечити повноцінне відновлення банківського кредитування, її треба знизити до 8 % річних. Втім, на сьогодні для цього немає жодних економічних передумов, адже інфляція цьогоріч, попри заплановані 8% +-2% за підсумками року сягне не менше 14 %, переконані фахівці «Публічного аудиту».
Розрив дефіциту держбюджету
Зазначені вище проблеми й ризики породжують потребу у додатковому фінансуванні, в тому числі не передбачених бюджетом потреб. При цьому на цей рік Уряд заклав рівень зростання доходів – 21,1 %, – який є абсолютно нереальним та непідйомним (при тому, що сам Уряд спрогнозував зростання ВВП у межах 1–2 %, інфляцію на рівні 8–12 %, за логікою, мало б ітися максимум про 14 %).
«Нам поки що немає звідки виходити на такі суми заробітків – йдеться про більш ніж 721,4 млрд грн», – стверджує заступник керівника «Публічного аудиту» Матвій Холошин, додаючи, що усе це вкупі призведе до збільшення дефіциту бюджету до критичного рівня.
Нагадаємо, на 2017 рік він закладений на рівні 77,5 млрд грн (3% ВВП).
«Якщо так піде й далі, і не буде жодних інвестицій у країну, номінальне ВВП збільшуватиметься виключно за рахунок підвищення інфляції та росту курсу валют», – резюмує Холошин.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
