Завод «Електроважмаш» на світовому ринку більше 80-ти років. Завод поповнив українську скарбницю на мільярди гривень. Гідроелектростанції, потяги, трамваї та вантажівки працюють саме завдяки обладнанню, яке виготовляє та ремонтує «Електроважмаш». У світі існує лише 7 підприємств, які випускають продукцію такого широкого спектру. До 2019 року завод, мов годинник, працював під крилом Мінекономіки. У листопаді, в рамках програми приватизації, його передали Фонду держмайна. І менш ніж за два роки «Електроважмаш» став банкрутом, — повідомляє видання КПК.
Як йдеться у матеріалі Конституційно-правового конгресу, 2017 р. обсяг продаж на підприємстві – 1,5 млрд. грн, у 2018 р. – більше двох мільярдів, у 2019 р. – майже 2 млрд. грн. У 2020 р. завод втратив близько 300 млн. грн. своїх активів. Наразі підприємство збиткове, адже борг у 1,7 млрд. грн покрити власними активами заводу – не можливо. Через заборгованість на підприємстві відключили газ. Сбербанк позвався, аби стягнути з заводу пів мільярда гривень. Сотні працівників звільнилися через борги за зарплату.
«Ситуація з заборгованістю була систематичною. Це був не якийсь поодинокий випадок. Я розумію, що все може бути раз, навіть два. Але не кожного разу, як відбувалось протягом трьох місяців. Немає за що людям жити», – розповідає колишній працівник заводу Михайло Червінський.
Попри відсутність завантаженості працівників перевели на 5-денний робочий тиждень. Аби вирватися з боргової ями, керівництво заводу взяло 135 млн. грн в борг в інших держпідприємств – «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», «Миколаївобленерго» та «Центренерго». Ці гроші мають повернути за місяць, інакше – штраф у 25 % від суми заборгованості.
Однак отриману позику керівництво «Важмашу» не вклало у виробництво. Відтак, гроші для порятунку підприємства не заробили і повертати їх просто немає з чого. Більше того, колишній т. в. о. гендиректора «Електроважмашу» Олексій Бунеску заявив, що керівництво заводу можливо причетне до відмивання грошей: «Закупівельні ціни матеріалів були вищі, ніж на ринку. Я візьму 5 %, хоча там було більше. Формувався потік завищених закупівельних цін, яке робить підприємство. На місяць в середньому йдеться про суму від двох до п’яти мільйонів гривень. На закупівлях», – розповів Олексій Бунеску.
Слідство відсторонювало в.о. директора «Електроважмашу» Віктора Буська за участь в непрозорих оборудках. Йшлося, зокрема, про продаж тягових агрегатів А-723 нижче собівартості російському підприємству. Ще одна сумнівна угода – постачання листового прокату заводу компанією «Маріупольпромснаб». Спершу, за умовами угоди, «Електроважмаш» мав платити партнерам 82,5 млн грн. А потім вартість послуги чомусь підвищили на 17%.
В експертному середовищі є дві основні версії, чому «Електроважмаш» у плачевному стані. Перша – його виводять з ринку, аби позбутись сильного конкурента. Друга – завод спеціально довели до банкрутства, щоб вигідно приватизувати. Так чи інакше, за прогнозами економістів, якщо так піде і далі, «Електроважмашу» не стане вже менш, ніж через пів року.
