Комітет із питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства ВР під час шостої сесії планує розглянути законопроект «Про житлово-комунальні послуги». «Публічний аудит» вирішив звернути увагу на ряд ризикованих змін.

  • Підґрунтя для скасування субсидій

У пропонованому тексті законопроекту, де йдеться про основні принципи державної політики у сфері житлово-комунальних послуг, відсутній підпункт 7 про «забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян». Саме це положення зобов’язує на сьогодні державу думати про те, як гарантувати субсидії тим, хто не може самостійно сплачувати за комуналку. Якщо його приберуть, держава зможе згорнути систему субсидійних виплат, вважають експерти.

  • Мінімальний вплив місцевої влади на тарифи

Якщо в першій редакції законопроекту місцеву владу планували взагалі позбавити будь-якого впливу на формування тарифної політики та контролю за якістю комунальних послуг, то до другої редакції низку повноважень таки повернули, але дуже частко.

Зокрема, якщо закон приймуть, муніципалітет не зможе:

— контролювати дотримання норм споживання та якості житлово-комунальних послуг;

— визначати виконавця ЖКП;

— управляти об’єктами у сфері ЖКП, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, стежити за їх належним утриманням та якістю експлуатації;

— встановлювати зручний для населення режим роботи виконавців;

— контролювати дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері ЖКП;

«У процесі децентралізації органи місцевого самоврядування мали б отримати додаткові повноваження, зокрема й у сфері житлово-комунальних послуг, а не навпаки бути позбавленими вже існуючих. Логіку центральної влади, яка не хочу послаблювати власний вплив на ринок, який оцінюється в 300 млрд грн, зрозуміти можна, але органи місцевого самоврядування мають посісти в цьому питанні принципову позицію», – переконаний провідний аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.

  • Відсутня відповідальність постачальників за неякісні послуги

Наразі українські споживачі зіткнулися з тим, що змушені нечувані гроші за послуги, які часто не відповідають мінімальній якості. Тим більше, в українських реаліях цей постачальник, як правило, займає монопольне становище на ринку, не відчує жодної конкуренції, а тому й не особливо зацікавлений докладати зусиль і покращувати якість послуг, які він надає. Виправити ситуацію, переконані в «Публічному аудиті», нескладно: потрібно запровадити пеню, яку постачальник мав би сплатити споживачу, за систематичне (більше 2-х разів на рік) ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, у розмірі подвійної вартості таких послуг.

«Публічний аудит» неодноразово звертався до народних обранців із такою пропозицією, втім, вони так і не наважилися на подібні радикальні кроки по відношенню до монополій.

  • Штучне збільшення сум у платіжках

Законопроект передбачає, що плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання природного газу і з постачання електричної енергії) за індивідуальним договором включатиме:

1) плату за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг;

2) плату за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

3) плату за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання такої послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками.

Законотворці пояснюють такі новели необхідністю відокремити саму послугу від витрат на обслуговування абонента та мереж. За їх міркуваннями, такий підхід буде більш прозорим. Проте такий розділ плати може призвести до збільшення кінцевого розміру платіжки, за рахунок збільшення виконавцем тієї частини плати, що не підлягає державному регулюванню.

Матеріал надано «Публічним аудитом»

Print Friendly, PDF & Email