З одного боку, чимало людей справді не в змозі в повній мірі оплачувати комірне, яке з місяця в місяць стає для них все більш непосильним, а дехто й принципово відмовляється добровільно оплачувати завищені в два рази платіжки, чекаючи, коли космічні суми будуть знижені до обґрунтованих меж. З другого – й ті, й інші, зрозуміло, ніяк не зацікавлені в тому, щоб «дарувати» владі своє майно за комунальні борги.
«Публічний аудит» вирішив роз’яснити, які ризики для споживача несе відмова від оплати комуналки, що важливо знати та як захищатися, якщо комунальники влаштують «рейд», вимагаючи погашення боргів в незаконний спосіб.
Відмова від оплати: перші кроки
На практиці, кілька місяців несплати (близько 3-х) несуть мінімальні ризики для споживача, переконані юристи. Вони також заспокоюють: перші декілька місяців заборгованості не можуть призвести до втрати майна – його не можуть забрати без відповідного рішення суду щодо стягнення з людини конкретної суми заборгованості, а цей процес завжди затягується на рік і більше.
Головне, ніхто не має права зазіхати на житло боржника – для цього борг за кожною окремою комунальною послугою повинен досягти 29 тис. грн (а з 01.12.2016 – 32 тис. грн), що передбачає несплату за «комуналку» як мінімум протягом року. До того ж, житло мають право забирати в останню чергу – тільки у випадку, якщо боржник не має інших фінансових ресурсів для покриття заборгованості.
Також, як зауважують спеціалісти, малоймовірно, що в перші 3–5 місяців несплати комунальники вдаватимуться до активних дій. Приміром, вони можуть спробувати відключити від мережі, але зробити це не так просто: порядок дій постачальників послуг чітко регламентований, та й не в кожному будинку це можливо зробити технічно. Тому, як свідчить практика, комунальні компанії вдаються до таких заходів у крайніх випадках, тільки якщо у споживача накопичилися великі суми заборгованостей за тривалий період.
За нормативними документами, відключення газу можливе на 10-й день прострочення платежу, тепла – на 3-й. Проте це тільки право постачальників, а не їх обов’язок. Тим більше, що далеко не в кожному будинку є можливість відключити від постачання лише одну квартиру. Тому зазвичай повідомлення споживачам-боржникам можуть не приходити декілька місяців.
Крім того, звертають увагу юристи, споживача не можуть відключити від мереж без попереднього письмового повідомлення про це, отриманого під його особистий розпис. Тому важливо попередити родичів і сусідів не отримувати листи від постачальників ЖКП і не розписуватися за повідомлення.
«Домашня робота» споживача
На час несплати за комунальні послуги важливо паралельно збирати докази неналежного надання послуг. Це допоможе в подальшій боротьбі з монополістами, адже споживач зможе претендувати на зменшення розміру плати за послуги.
Для оформлення претензій по кожному факту ненадання або неякісного надання житлово-комунальних послуг потрібно викликати представника постачальника. Найкраще такий виклик оформити в заяву, вказавши в ній необхідні дані (дату, час, прізвище виконавця, який прийняв звернення. У такій заяві потрібно викласти свої претензії і, зіславшись на ст.18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та попросити надіслати представника для складання акта-претензії).
Після цього до споживача має з’явитися представник постачальника послуг для складання акта-претензії – цей документ обов’язково має бути скріплений підписами і споживача, і представника виконавця. Якщо останній відмовився прибути за викликом або підписати такий акт-претензію, його може скласти сам споживач: відповідно до закону, акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали як мінімум два споживачі.
Після укладення, такий акт подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову.
ЯК ВИГЛЯДАЄ ПРОЦЕС СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ З БОКУ КОМУНАЛЬНИКІВ?
Вимога добровільно погасити комунальний борг. Судовий наказ
Стягнення заборгованості комунальники розпочинають, як правило, з того, що надсилають боржнику вимогу про добровільне погашення заборгованості в зазначений термін. Як показує практика, це відбувається через 3-5 місяців несплати.
Якщо боржник відмовляється сплачувати борг за цією вимогою, постачальник послуг може звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу.
Судовий наказ видається за результатами розгляду заяви стягувача (комунальника) в спрощеному порядку, без судового засідання і виклику споживача для заслуховування пояснень. Іншими словами, боржник дізнається про рішення суду вже після його прийняття. Проте, як заспокоюють експерти, панікувати не має підстав: суд зобов’язаний вже на наступний день передати споживачеві копію судового наказу та копію заяви стягувача з доданими до неї документами. Далі споживач має 10 днів на те, щоб подати до суду заяву про його скасування.
Така заява готується в трьох примірниках (перші два – для суду, третій залишається в споживача для проставлення працівником канцелярії відмітки про прийняття). До екземплярів, які здають в суд, важливо докласти наявні докази: квитанції про сплату за ЖКП, акти-претензії, листи виконавця послуг та відповіді на них, підтвердження отримання копії судового наказу в певну дату і т.д.
Як діляться досвідом юристи «Публічного аудиту», суди нерідко скасовують судові накази, зокрема, через:
- арифметичні помилки в розрахунках комунальників;
- розрахунок суми боргу без урахування терміну позовної давності в 3 роки;
- докази боржника, що послуги не надавалися або надавалися не в повному обсязі або мали неналежну якість.
Якщо суд за скаргою споживача все-таки не скасує судовий наказ, потрібно далі оскаржувати його в апеляційному порядку. Якщо й це не дасть результатів, із постачальниками ЖКП завжди можна укласти договір про щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасну оплату поточних ЖКП.
Реструктуризація
Відповідно до закону про ЖКП, сплату наявної заборгованості можна розтягнути до п’яти років. Для цього необхідно звертатися до постачальника з відповідною заявою, після чого – затвердити графік погашення.
На період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів (поточних і реструктуризованих) не може перевищувати 25% доходів (20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують іншу соціальну допомогу).
Якщо доходи боржника низькі і встановленого терміну не вистачає на погашення всієї заборгованості, термін дії договору продовжується автоматично до 100 % погашення боргу.
Пеня
Боржники за комуналку тепер остерігаються й різноманітних «страшилок» про несусвітні пені. Треба сказати, що законопроект «Про ЖКП», який наразі очікує на ухвалення в другому читанні, у своїй початковій редакцій справді передбачав немалу пеню – 0,1% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше 100% від загальної суми боргу.
«Публічний аудит» одразу ж почав домагатися скасування цієї норми в законі. Після доопрацювання проекту зменшили розмір пені в 10 разів – із 0,1% до 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Тобто, у разі прийняття цього закону за борг, припустімо, в 1 тис. грн боржник буде зобов’язаний сплатити пеню в 10 копійок за кожен день прострочки.
Отже, для того, щоб накопичився чималий борг, має пройти солідний проміжок часу. Про те, що постачальник в першу чергу намагається «мирним» способом домовитися з боржником (попередження, розстрочка боргу), а стягнення житла застосовується тільки в крайньому випадку, свідчить й статистика Мін’юсту. Так, цього року для погашення комунальних боргів було реалізовано 5 об’єктів житлової нерухомості. Проте в цьому випадку показовим є прикладом Луцька, де на державному аукціоні продали квартиру «комунальних» боржників. Так, борг, який накопичився в споживачів, сягає 50 тис. грн і був сформований як мінімум за 7 років. Власників квартири десятки разів попереджали про зростання боргу та просили його погасити.
«Публічний аудит» рекомендує намагатися мати гроші «про запас», щоб у критичний момент під рукою завжди була певна «комунальна страховка» – це завжди убезпечить боржника від втрати цінного майна.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
