6 квітня Європарламент проголосував за безвізовий режим для України, і ось учора, 11 червня, ця процедура офіційно вступила в силу. Майже 2 тис. українців, за даними Держприкордонслужби, уже скористалися можливістю безвізового перетину українського кордону.

Треба сказати, безвізовий режим передбачає можливість лише подорожувати і не дає українцям права на працевлаштування в ЄС. Однак соціально-економічна ситуації в країні настільки складна, що все більше українців шукають можливості саме працевлаштуватися в Європі.

«Публічний аудит» неодноразово акцентував на катастрофічному спаді економіки за всіма ключовими макро- та мікропоказниками. Власне, це відчуває на собі кожна сім’я, чиї доходи за останні три роки зменшилися як мінімум удвічі. І якщо в 2014-му середній річний дохід української родини становив близько $ 3,5 тис., то на сьогодні він є не вищим, аніж $ 1,4 тис. Рівень безробіття досяг 10 % – 1,7 млн людей на сьогодні жодним чином не працевлаштовані.

Усе це виливається в різні наслідки, але насамперед – разюче зменшення кількості населення, від’ємна позначка вже наближається до майже тисячі людей у день.

Тому, не виключено, що наші громадяни в пошуках кращої долі піддадуться спокусі й використають відкриті кордони з Європою в тому числі для нелегального працевштування.

Причому, розуміє це як українська влада, так і керівництво ЄС.

Коли посла Франції в Україні І. Дюмон прямо запитали, чи не лякає Європу вірогідність масового напливу українців, вона відповіла: «Це, знаєте, не нам боятися, а українській владі. Я знаю, що вони дивляться на це серйозно, оскільки якщо Україна втратить свою робочу силу, то це проблема, в першу чергу, для України… країна щорічно і так “втрачає” багатьох людей. Потрібно знайти вихід з цього. А вихід – це реформи, змінювати країну, щоб люди захотіли залишатися тут».

Тож, «Публічний аудит» вирішив простежити динаміку міграції українців до  ЄС у попередні роки та дізнатися, які країни зустрічають наших громадян найбільш охоче.

За даними Держприкордонслужби, минулоріч українці перетнули власний кордон у бік ЄС 25,2 млн разів, у 2015 році – 23,2 млн, у 2014-му – 22,6 млн, у 2013-му – 23,9 млн.

Офіційних даних, де і скільки наших співвітчизників працює за кордоном, немає, оскільки прикордонники фіксують лише факт перетину кордону. Проте свої оцінки надає Держслужба зайнятості: за її даними, за кордоном працює приблизно 5 млн українців (для порівняння, це більше, ніж населення Ірландії). 43 % заробітчан їдуть на будівництво та ремонтні роботи, 23% – задіяні на роботах у сільськогосподарському секторі, 10 % працюють по дому, 8 % доглядають за літніми, інвалідами або дітьми.

«Чемпіоном» із розміщенню трудових мігрантів серед країн Європи є Польща. Майже 1,3 млн українців у 2016 році отримали реєстрацію з тимчасовим правом на роботу в Польщі, ще 116 тис. мають довгострокове право на роботу. Обидва показники проти 2013 року збільшилися не багато, не мало, в шість разів.

Торік польські консульства видали українцям майже 1,265 млн віз, що на 340 тис. більше, ніж у 2015 році. Як і раніше, українці частіше зверталися до поляків за національними візами, ніж за шенгенськими, – 56 % до 44 %. Як відомо, саме національні візи дають право перебувати в країні більше 90 днів з метою роботи, навчання або сімейних візитів. Таких віз у минулому році було видано майже 706 тисяч. А в цьому році польський Союз підприємців і роботодавців запланував видати українцям ще мільйон робочих віз (для близько 2,3 млн осіб).

Свої двері для Українців відкриває й Чехія, де з 2016 року запрацювала спеціальна програма для українців, що передбачає працевлаштування 5 тис. українських громадян щорічно. Цього року чеський уряд схвалив рішення про збільшення квоти для трудових мігрантів із України. Тепер країна готова прийняти 7,6 тис. українців щороку. Чехія належить до країн в ЄС з найнижчим відсотком безробіття, за останні два роки число незайнятих робочих місць в Чехії зросло до близько 110 тис. осіб, тож понад  37 % чеських компаній готові брати українців без знання мови.

На сьогодні в країні працює близько 120 тис. українців. Тут також діє закон, що передбачає істотне спрощення і прискорення видачі віз українським громадянам з технічною освітою – інженерам, технічним фахівцям і спеціалістам зі сфери IT; крім того, в країні є потреба на фахівців у сфері будівництва, промисловості, електроніки, авто- і машинобудування.

Збільшення кількості трудових мігрантів очікується також в Італії, Іспанії, Португалії, Греції.

Як бачимо, запит на вітчизняних спеціалістів є, причому немалий, та й у цілому ЄС небезпідставно розраховує, що завдяки безвізу збільшиться ВВП єврозони, економіка якої за рахунок наших туристів отримає додатковий дохід.

Проте, як не дивно, праця українців не «в себе вдома», а за кордоном, вигідна й українській владі. Логіка насправді проста. На сьогодні левову частку інвестицій в Україну становлять саме перекази заробітчан. До прикладу, за 2016 рік в Україну з країн ЄС надійшло $ 4 млрд приватних грошових переказів. Збільшення ж кількості трудових мігрантів дозволить підвищити приплив валюти в Україну до $ 5–7 млрд у рік, що може забезпечити зростання ВВП України  на 1–2%, а також мінімізує девальваційний тиск.

Реанімувати вітчизняну економіку такими методами, як стверджують громадські аудитори, не вдасться – вона потребує значно структурніших змін, але трохи пожвавити – точно.

«Хотілося б сказати, що те, наскільки прийнятними є подібні методи для української влади, покаже час. Але ця влада насправді вже розставила всі крапки над «і», встановивши необґрунтовані завищені тарифи на комунальні послуги; забравши мільйони людських грошей через банківські вклади; поставивши понад мільйон людей в умови, за яких вони не зможуть вийти на пенсію та своєчасно отримувати законну пенсію; врешті, погодившись розпродати українську землю іноземним корпораціям, попередньо повністю знецінивши всі активи країни», –резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Матеріал надано «Публічним аудитом»

Print Friendly