П’ятниця, 20 Листопада, 2026
  • Про нас
  • Кредит онлайн
RU
EconomistUA - Новини України: економіка, бізнес, фінанси

НОВИНИ УКРАЇНИ • ЕКОНОМІКА • БІЗНЕС • ФІНАНСИ

  • Головні події
    77156068 604

    Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

    82917c5b1fdb76d5764ce9bbb5f5d9d5

    Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

  • Економіка
    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    Bezymyannyj

    Економіка пончика

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

    4641317

    ЄС виплатить Україні рекордний транш майже на €8 млрд

  • Бізнес
    20220518115047 7087

    Комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав важливий для деревообробників ПЗУ

    ukrainian flag wheat field sunset

    Де найбільше конкуренції, а де — можливостей: аналітика державних закупівель України

    real fefd35f4 2891 48cb 8917 3b2e01d58bd5

    Для європейських покупців важливо, що вони отримують доступ до українського газу через прозорий механізм – Олексій Дубовський

    6ae03259220d3

    Виробництво без специфікацій – у яких випадках обліку вистачає і що втрачається разом з нормами

  • Гроші та Фінанси
    • All
    • Банки
    • Кредитні картки
    • Кредитування
    • Курс долара
    4645265

    Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

    4643714

    Гривня в обмінниках продовжує дорожчати

    4637603

    НБУ трохи послабив гривню до долара, але зміцнив до євро: курс на понеділок

    4637163

    Курс гривні зміцнився наприкінці тижня

  • Політика
    4642212

    Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

    4641006

    Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

    4639414

    Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

    4638915

    Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

  • IT / Телеком / Медіа
    4615233

    Найбільший оператор фіксованого зв’язку України «Укртелеком» підбив підсумки роботи за січень–вересень 2026 року

    4591490

    Samsung встановила світовий рекорд за квартальним прибутком: $80,1 млрд

    4532051

    Meta загрожує штраф у 1,4 трильйона доларів

    4514816

    Техногіганти США вклали $1,1 трильйона у розвиток штучного інтелекту

  • +
    • Агробізнес
    • Енергетика
    • Нерухомість
    • Туризм
    • Спорт
    • Авто
    • Life
    • Блоги
  • Армія / ВПК
  • Китай Сьогодні
  • ЄС та НАТО
No Result
Переглянути всі результати
  • Головні події
    77156068 604

    Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

    82917c5b1fdb76d5764ce9bbb5f5d9d5

    Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

  • Економіка
    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    Bezymyannyj

    Економіка пончика

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

    4641317

    ЄС виплатить Україні рекордний транш майже на €8 млрд

  • Бізнес
    20220518115047 7087

    Комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав важливий для деревообробників ПЗУ

    ukrainian flag wheat field sunset

    Де найбільше конкуренції, а де — можливостей: аналітика державних закупівель України

    real fefd35f4 2891 48cb 8917 3b2e01d58bd5

    Для європейських покупців важливо, що вони отримують доступ до українського газу через прозорий механізм – Олексій Дубовський

    6ae03259220d3

    Виробництво без специфікацій – у яких випадках обліку вистачає і що втрачається разом з нормами

  • Гроші та Фінанси
    • All
    • Банки
    • Кредитні картки
    • Кредитування
    • Курс долара
    4645265

    Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

    4643714

    Гривня в обмінниках продовжує дорожчати

    4637603

    НБУ трохи послабив гривню до долара, але зміцнив до євро: курс на понеділок

    4637163

    Курс гривні зміцнився наприкінці тижня

  • Політика
    4642212

    Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

    4641006

    Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

    4639414

    Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

    4638915

    Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

  • IT / Телеком / Медіа
    4615233

    Найбільший оператор фіксованого зв’язку України «Укртелеком» підбив підсумки роботи за січень–вересень 2026 року

    4591490

    Samsung встановила світовий рекорд за квартальним прибутком: $80,1 млрд

    4532051

    Meta загрожує штраф у 1,4 трильйона доларів

    4514816

    Техногіганти США вклали $1,1 трильйона у розвиток штучного інтелекту

  • +
    • Агробізнес
    • Енергетика
    • Нерухомість
    • Туризм
    • Спорт
    • Авто
    • Life
    • Блоги
  • Армія / ВПК
  • Китай Сьогодні
  • ЄС та НАТО
No Result
Переглянути всі результати
EconomistUA - Аналітика головних новин економіки та бізнесу
No Result
Переглянути всі результати
Головна Політика

Операція «Венесуела»: підтримка Росією владного режиму чи помста за Балкани?

EconomistUA
Субота, 9 Лютого, 2019
Політика
operatsiya venesuela
Поширити на FacebookПоширити на TwitterПоширити на TelegramВідправити поштою

Вже досить довгий час у Боліварській Республіці Венесуела (БРВ) триває затяжна політична криза. Особливо гострої фази вона набула цьогоріч, коли, після інавгурації 10 січня Ніколаса Мадуро на пост глави держави та проголошення наступного дня, через відмову визнавати останнього законно обраним президентом, Національною Асамблеєю Хуана Гуайдо тимчасовим очільником країни, у Венесуелі виникло фактично двовладдя. Владний дуалізм, який розколов венесуельську громадськість на дві частини, із масових протестів прихильників опозиціонера Гуайдо (які вважають Мадуро фальсифікатором і узурпатором та виступають за проведення нових президентських виборів) переріс у сутички з силами правопорядку та армією, у ході яких загинуло та було заарештовано велику кількість громадян цієї економічно занепалої латиноамериканської країни.

Все так і могло б закінчитися у перші дні народних виступів не на користь Асамблеї, мітингарів та самого Гуайдо, якби певні державні інституції та силовики, такі як Вищий трибунал юстиції Венесуели (у вигнанні) та один із столичних підрозділів бійців Національної гвардії не виступили проти режиму Мадуро. До того ж, переважна частина вільного світу визнала Гуайдо в якості тимчасового президента БРВ, а саме: Сполучені Штати Америки, Канада, більшість країн-членів Європейського Союзу, Україна, Грузія, Ізраїль, Австралія та ін. Головна вимога урядів, що підтримали опозиціонера, – проведення вільних та прозорих президентських виборів з метою відновлення демократії у Венесуелі.

Однак, інші держави, більшість яких прийнято вважати авторитарними або відверто антиамериканськими (Росія, Китай, Іран, Куба, Болівія, Північна Корея тощо), виступили за підтримку Мадуро, що, без перебільшення, стало черговим індикатором нової реальності відродженого біполярного світу. Таким чином, венесуельська криза відобразила не лише внутрішньодержавний розкол суспільства, а й загальносвітовий, розділивши земну кулю (окрім країн, які поки що тримають нейтралітет) на дві частини, а політичні центри цих полюсів, як і в роки першої «холодної війни», знову знаходяться у Вашингтоні і в Москві. Адже саме останні найпершими та найактивнішим чином втягнулися у венесуельські події з подальшим згрупуванням навколо себе тих чи інших суб’єктів міжнародної політики.

І якщо позицію США щодо підтримки у Венесуелі противників Мадуро ще можна зрозуміти, з огляду на традиційне несприйняття Вашингтоном відверто недемократичних способів отримання влади і відкритій боротьбі з опозицією в різних країнах світу та на те, що БРВ географічно знаходиться практично «під черевом» США, то інтереси Москви у регіоні можна трактувати кількома міркуваннями. Перша причина підтримки Кремлем чинного венесуельського режиму – це, власне, недопущення зміни влади у Каракасі, адже все, що пов’язано з антиурядовими революційними рухами у тих країнах, які відверто підтримують на геополітичній арені політику Москви, дуже болісно сприймається російським політикумом. Черговий прецедент подібних «державних переворотів», на вірогідну думку Володимира Путіна, може бути явно не на його користь, особливо на тлі зниження його популярності в самій Росії та наявність все меншого простору для маневрів, щоб тримати на стабільному рівні свій падаючий президентський рейтинг.

Друга причина сприянню збереження мадурівського режиму у Венесуелі має риси більш наближені до ідеологічних й геостратегічних. Ні для кого не секрет, що сучасна російська влада, як і її попередниця радянська, має величезні амбіції щодо можливості бути одним із центрів тяжіння у глобальній міжнародній політиці. І все, що є добрим для геополітичних опонентів, а це перш за все країни Заходу на чолі зі США, одразу викликає зворотну реакцію у Москві. Особливо гостро Росія реагує на перманентне розширення американської сфери впливу на планеті.

Політики у Кремлі добре пам’ятають, як вони у часи, коли Росія політично та економічно була відносно слабкою, вимушені були не чинити особливих перешкод розширенню Північноатлантичного альянсу на східні терени Європи, наслідком чого стало приєднання до західного військово-політичного союзу не лише великої кількості країн колишнього Варшавського пакту (Польща, Чехія, Угорщина, Румунія, Болгарія та ін.), а й навіть колишніх суб’єктів Радянського Союзу (країни Балтії). А розширення західної сфери впливу на Балканський півострів узагалі сприймається в Росії як відверто ворожий акт. Адже саме в цьому регіоні сконцентрована найбільша кількість близькоспоріднених у культурно-релігійному плані до Росії країн, які не мають спільного кордону з останньою. Варто зазначити, що як з цієї причини, так і через геополітичні інтереси у балканському регіоні, російська влада (за різної форми державного правління) не раз була втягнута у різного роду військові конфлікти, які відбувалися на Європейському континенті (яскравий приклад – Перша світова війна). Й на сьогоднішній день Москва і досі вважає цю частину Південної Європи життєво необхідною для реалізації своїх зовнішньополітичних амбіцій, а присутність на ньому «західного чобота» неймовірно дратує Кремль.

Так, після того, як країни-члени НАТО взяли участь у 1990-х рр. у Косовській війні та після того, як більшість з них, у результаті, визнали Косово незалежною від Сербії державою, Росія стала на сторону офіційного Белграда. А після того, як Альянс почав розширення на інші сусідні балканські країни, шляхом надання їм статусу повноправних членів, російська влада розпочала безпосереднє втручання у внутрішньополітичні справи країн регіону. Не буде перебільшенням твердження, що кожне чергове розширення НАТО щоразу завдає все нового і нового болісного удару по іміджу Кремля як світової надпотуги, здатної бути противагою Заходу, що лише посилює реваншистські настрої у Москві.

Найбільш явним проявом втручання Російської Федерації у балканський порядок денний стали спроби останньої у 2015 – 2016 рр. завадити намірам Чорногорії (ще одна країна, яка оголосила про свою незалежність від Сербії, однак доволі успішно, на відміну від Косова) приєднатися до НАТО. Починаючи спочатку з організації протестних акцій опозиційних антинатовських сил, Москва зробила спробу державного перевороту у Чорногорії. Однак, Подгориця встояла, заколот було придушено, а виконавців затримано, успішно невдовзі завершивши процес інтеграції до Альянсу.

Ще одна спроба Росії повернути процес вестернізації Балкан назад проявилася у незгоді російської влади визнавати зміну назви Республіки Македонія на Республіка Північна Македонія, що було головною умовою грецького уряду з надання «зеленого світла» для вступу Македонії в НАТО. Не згребувала Москва й цього разу у сприянні в організації масштабних протестів на території Македонії і Греції, вимогами яких було не дати умовам Преспанської угоди (договорі від 12 червня 2018 р. між грецькою і македонською сторонами щодо зміни назви країни «Македонія» на компромісний варіант) втілитися в життя. Проте і цього разу російська влада «промахнулася» і посли країн-членів НАТО 6 лютого 2019 р. підписали протокол про приєднання Македонії до Альянсу.

Виходячи з цього, можна припустити, що розширення НАТО на схід, у тому числі за рахунок православних країн Балканського півострову, стало тим геополітичним ударом у відповідь, який Росія наразі здійснює у Венесуелі. Маючи гіркий досвід невдалих спроб різними методами завадити євроатлантичній інтеграції балканських країн, Москва вирішила бути присутньою (шляхом, зокрема, відправки групи колишніх російських військовослужбовців ПВК Вагнера) у найбільш близькій до кордонів США, з часів Карибської кризи 1962 р., країні. До речі, паралелі з подіями півстолітньої давнини дуже чітко спостерігаються з сучасними венесуельськими реаліями. Тоді Кремль, через реакцію на розміщення американських ядерних ракет в Італії та Туреччині, також надсилав військову допомогу комуністичному уряду Фіделя Кастро, щоб мати можливість з території Куби (яка географічно знаходиться дуже близько від Венесуели), завдати у потрібний момент удару по Вашингтону та іншим населеним пунктам США.

Підсумовуючи усе вище викладене, можна констатувати, що, хоча спрогнозувати подальший розвиток подій у Боліварській Республіці Венесуела наразі не є можливим, однак, згідно з обставинами тих подій, які відбуваються у цій латиноамериканській країні, а також з огляду на геополітичні процеси, які їх супроводжують, людська цивілізація знову повертається до часів міжблокового протистояння. І Венесуела у цьому протистоянні може перетворитися на чергову «гарячу точку» на мапі світу, типу Югославії чи Сирії, в якості поля битви між світовими полюсами за глобальне домінування на земній кулі. Лишається сподіватися, що людство не опиниться на краю прірви, коли будь-який найменший крок не в той бік може обернутися тотальною катастрофою.

Станіслав Желіховський

ТЕМИ: Станіслав Желіховський
ShareTweetShareSend
Попередня новина

В Египте казнили троих членов исламистского движения “Братья-мусульмане”

Наступна новина

Форум «Відкритий діалог»

СХОЖІ НОВИНИ

4642212
Політика

Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

17/11/2026
4641006
Політика

Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

16/11/2026
4639414
Політика

Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

15/11/2026
4638915
Політика

Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

14/11/2026
БІЛЬШЕ НОВИН
Наступна новина

Форум «Відкритий діалог»

Google News

Отримайте кредит
за 5 хвилин

Неочікувані витрати і потрібен
кредит онлайн на карту без відмов
і зайвих довідок?

Обрати позику

КУРС ВАЛЮТ

19.11.2026
ВалютаНБУКупівляПродаж
USD 45.2020 ↓ 45.0696 ↓ 45.7089 ↓
EUR 49.5717 ↓ 49.5115 ↓ 50.3533 ↓

ГОЛОВНІ ПОДІЇ

Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

Лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп за участі Росії ухвалили спільну декларацію про мир під час зустрічі ...

19/11/2026
Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін 19 листопада розпочали двосторонні переговори на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва ...

19/11/2026
Головні події

На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

За підсумками 37-го засідання Контактної групи з оборони України партнери анонсували нову допомогу. Про це в середу, 18 листопада, повідомило ...

18/11/2026

ТОП НОВИН ТИЖНЯ

  • Як НБУ встановлює офіційний курс валют в Україні та прогнози на кінець 2026

    Як НБУ встановлює офіційний курс валют в Україні та прогнози на кінець 2026 року

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0
  • Китай створює літак-гігант на 800 пасажирів: розмах крила у 1,6 раза більший за бомбардувальник B-2

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0
  • ISW: Путін зробив ставку на ракетно-дронові удари замість наступу на землі

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Світова економіка

Біткоїн обвалився до $63 500

19/11 19:10
Авто

В Україні втрачають популярність дизельні авто

19/11 16:44
Армія / ВПК

Британія надасть Україні 1000 далекобійних дронів

19/11 15:09
Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

19/11 14:07
Курс долара

Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

19/11 13:05
БІЛЬШЕ НОВИН

УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ

EconomistUA – це інформаційно-аналітичний портал про головні новини: економіки, бізнесу, фінансів.

Новини України про ключові події у сфері бізнесу, економіки та фінансів, міжнародної торгівлі та інвестицій. Також Ви зможете знайти якісну аналітику новин, прогнози, думки та поради експертів.

НОВИНИ УКРАЇНИ та СВІТУ

  • Головні події
  • Економіка
  • Бізнес
  • Гроші та Фінанси
  • Політика
  • IT / Телеком / Медіа
  • Армія / ВПК
  • ЄС та НАТО
  • Агробізнес
  • Енергетика
  • Нерухомість

РЕДАКЦIЯ ТА РЕКЛАМА

EconomistUA та наші партнери надають широкий спектр послуг у сфері медіа та PR:

[email protected]

Economist UA
  • Кредит онлайн
  • Новини партнерів
  • Правила використання матеріалів

© 2016-2026 Economist UA • Новини України • Економіка • Бізнес • Фінанси

No Result
Переглянути всі результати
  • Головні події
  • Армія / ВПК
  • Економіка
  • Світова економіка
  • Бізнес
  • Гроші та Фінанси
  • Політика
  • ЄС та НАТО
  • Китай Сьогодні
  • IT / Телеком / Медіа
  • Агробізнес
  • Енергетика
  • Нерухомість
  • Туризм
  • Спорт
  • Авто
  • Life
  • Блоги

© 2016-2026 Economist UA • Новини України • Економіка • Бізнес • Фінанси