Останні декілька місяців у ЗМІ мусується тема навколо поквартирних перевірок мешканців Києва, які не мають лічильників на холодну та гарячу воду. Так, спочатку ряд видань проанонсували подібні «рейди» уже з весни цього року, посилаючись на зама Кличка Пантелеєва. Проте мер Києва таку інформацію вже встиг спростувати, назвавши її викривленою. «Ніхто не буде ходити по квартирах і перевіряти прописку», – запевнив він, разом з тим додавши про необхідність розробки різноманітних механізмів, які б забезпечили б справедливу оплату комунальних послуг.
Ситуація, як з’ясували в «Публічному аудиті», справді делікатна. Адже може переплачувати як населення столиці через завищені нормативи споживання (до 2,8 млн грн у місяць, або 33,6 млн грн за рік, за підрахунками аудиторів). Так і пропорційними можуть бути втрати постачальника комунальних послуг, бо якщо фактично у квартирі мешкає двоє-троє людей, а зареєстрована тільки одна, недоплата становить у середньому за 1 куб/міс, і в результаті фінансові втрати можуть сягати 18 млн грн на рік. На сьогодні ж у Києві досі не обладнані лічильниками на воду 25%, або 280 тис. квартир.
«Публічний аудит» запропонував два єдиноможливі варіанти виходу з ситуації, що склалася.
- Встановити меншу норму споживання води на особу в місяць без лічильника.
У середньому без лічильника по Києву норматив споживання на людину – майже 4 куби/міс. Хоча з лічильником середня сім’я з трьох осіб споживає ті ж 4 куби/міс. Якби ця ж сім’я не мала приладу обліку, їй би нарахували 12 кубів, тобто в три рази більшу суму.
У цьому випадку загальнодержавний рівень споживання, який використовується для обрахунку субсидій (2,4 куби/міс.) виглядає більш реальним. Тому й доречно відкоригувати нормативи, визначивши для послуг із централізованого постачання холодної води 2,4–3 куб. м на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб. м на особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води.
- Встановити прилади обліку водопостачання в квартирах
За чинним законодавством, саме місцева влада регулює діяльність комунальних підприємств та, зокрема, здійснює контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг (Ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
З огляду на це саме столична влада, переконані в «Публічному аудиті» має зі свого боку ініціювати встановлення лічильників на воду у всіх київських квартирах, причому впоратися з цим завданням, як стверджують спеціалісти, цілком реально вже до кінця цього року.
«Вихід із ситуації насправді досить простий. Постачальники комунальних послуг, як правило, в самий тариф частково закладають інвестиції для своєї діяльності. Тому достатньо зобов’язати «Київводоканал», який є частково комунальним підприємством, що належить київській громаді, взяти на себе частину витрат для забезпечення повного комерційного обліку води. Ще частину витрат доведеться профінансувати міському бюджету», – коментує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Як підрахували незалежні аудитори, аби покрити всі 280 тис. квартир, які на сьогодні сплачують за воду за нормативами, необхідно виділити близько 56 млн грн.
Матеріал надано «Публічним аудитом»