Голова Верховної Ради Андрій Парубій пропонує збільшити кількість членів ЦВК з 15 до 17 осіб. Свою кандидатуру отримає Опозиційний блок. Відповідна законодавча ініціатива зареєстрована в Парламенті під №9090 як зміни до ст.6 закону України «Про Центральну виборчу комісію», який зареєстрований 17 вересня.

За ініціативу Парубія вже готові голосувати на цьому тижні і навіть підтримали в комітеті ВРУ з питань правової політики аби розблокувати процес оновлення складу ЦВК. Однак закон цілком реально можуть оскаржити в Конституційному суді, оскільки регламентом визначено 14 днів для внесення альтернативних законопроектів. Таких поки немає.

«Якщо законопроект буде розглянуто без дотримання цього строку, це буде порушенням регламенту. В такому випадку Конституційний суд зможе скасувати закон», – сказав Леонід Ємець, перший заступник голови комітету з питань правової політики.

Політолог Євген Магда вважає, що ініціатива Парубія «є свідченням неспроможності парламенту дійти згоди в цьому питанні. Голова ВР намагається зрушити з мертвої точки, проте контраверсійний характер ініціативи хіба що підкреслює його політичну самотність».

В Раді шукають, яким чином змінити склад ЦВК. Питання в тупику, реально. 1 червня 2014 року завершився термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК, а 3 лютого 2017 року – 13 члена комісії. 5 лютого 2018 року президент Порошенко вніс до Верховної Ради подання на 14 кандидатів у нові члени ЦВК. Згодом 15 члена «виторгувала» Тимошенко, оскільки її кандидат не потрапив. Свого представника не отримав Опозиційний блок.

Перше, що спадає на думку, так це стратегія змінювати те, що згідно закону реалізувати не виходить. Подібну історію ми вже спостерігали з призначенням Генпрокурором Юрія Луценка, коли змінювали закон про прокуратуру, в якому була вимога, що на посаду голови інституції кандидат має володіти вищою юридичною освітою. Вимогу зробили ліберальною і так Юрій Віталійович очолив ГПУ.

Дебати щодо зміни складу ЦВК тривають не один місяць. Ця тема ввійшла в список вимог західних партнерів  України. Були спроби змін, однак вони не увінчались успіхом. Дуже часто їх відкладали, а все тому, що не могли погодити квотного розподілення нових членів ЦВК серед партій Ради: то опозиції нічого не дали, то президент Порошенко перебрав квоту, відповідно справа завжди відкладалась. Причиною цього є бажання зберегти контроль над ЦВК перед виборами.

Згідно оновленого списку, контроль правлячих БПП та Народного фронту зберігається: 6 депутатів БПП, 1 від Удару і 3 від Народного фронту. В сумі виходить 10. Для прийняття рішень потрібно 9 з числа 17 членів ЦВК. Отож, якщо Народний фронт і БПП будуть діяти в згоді, вони матимуть «своїх» в ЦВК. Чи вплине це на підрахунок голосів? Теоретично так, однак це малоймовірно, оскільки саме «контрольований» підрахунок голосів виявився фатальним для Януковича в 2004 році, що й призвело до Помаранчевої революції. Наступати на ці самі граблі небезпечно для політичного майбутнього обох партій.

Інша версія, що гуляє кулуарами Парламенту, звучить наступним чином: влада буде й далі затягувати з призначенням нового складу, що в кінцевому випадку призведе до того, що «всі старі» будуть далі на своїх місцях. Депутати з опозиційних партій кажуть, що таким чином Порошенко себе страхує на випадок програшу. Ну якщо він програє, тоді ставиться під сумнів взагалі легітимність всієї кампанії, оскільки склад ЦВК «нелегітимний».

Експерти кажуть, що ця версія не витримує критики, оскільки в такий самий спосіб можна поставити під сумнів легітимність VIII скликання Верховної Ради України, оскільки в 2014 році результати виборів легітимізував діючий склад ЦВК. Проте саме в квітні 2014 року було внесено зміни до закону про ЦВК і саме вони продовжили роботу діючого складу Центрвиборчкому і цей склад діятиме доти, доки Рада не звільнить діючий склад ЦВК.

Чим ближче до виборів, тим гостріше стоїть питання оновлення ЦВК та прийняття закону про вибори, без якого якісно змінити склад наступного парламенту практично нереально.

Тарас Семенюк

Print Friendly, PDF & Email