Приєднавшись до Європейської Енергетичної Співдружності в 2012 році, Україна взяла на себе зобов’язання поступово адаптувати своє законодавство до вимог так званого Третього енергопакету – комплексу реформ, направлених на створення конкурентних та прозорих умов роботи на ринку електроенергії. На виконання цих зобов’язань вже був розроблений і прийнятий ЗУ «Про ринок електроенергії», почалася розробка супутніх нормативно-правових актів, а на час підготовки до переходу на нові правила гри була прийнята так звана квазі-ринкова формула розрахунку ціни на вугілля для генеруючих електроенергію підприємств – «Роттердам +». Саме завдяки цій формулі було встановлено прозорий механізм формування цін – закупівельні ціни на вугілля для вітчизняної теплової енергетики почали розраховуватися на основі європейського індексу API2 (вугільна біржа Роттердама). Це дещо підвищило ефективність роботи вугільних шахт, в тому числі державних за рахунок підвищення ціни збуту вугілля, і дало певний поштовх для розвитку галузі.

Якщо все піде за планом, то вже в середині 2019 го року (з 1-го липня) енергоринок України має шанси взагалі запрацювати за новими європейськими правилами, суть яких зводиться до створення вільного конкурентного ринку з зрозумілими, прозорими правилами гри для всіх суб’єктів. Ця система повністю викорінить будь-які ручні механізми регулювання на ринку електроенергії, які існували раніше і приводили лише до відсутності здорової конкуренції та інвестиційної непривабливості галузі.

Що це дасть для економіки в цілому:

  • умови для приходу іноземних інвесторів, яким Україна насправді цікава, але вони зайняли вичікувальну позицію;
  • валютні надходження;
  • робочі місця;
  • енергетичну безпеку;
  • стимул для розвитку суміжних галузей економіки;
  • створення нових ніш і бізнесів, пов’язаних з енергетикою.

Для енергетики нові правила гри будуть означати:

  • впровадження нових технологій і методів управління;
  • прогнозованість і прозорість роботи на ринку;
  • ресурс для реалізації проектів;
  • свобода у визначенні напрямків для інвестування в проекти;

Позитивні наслідки будуть і для споживачів – населення в першу чергу:

  • Стабільність енергопостачання завдяки оновленню інфраструктури;
  • Можливість вибору постачальників і вигідних тарифів;
  • Підвищення конкуренції – постачальник буде ходити за споживачем;
  • Споживач отримає ринкову владу – своїм вибором він буде впливати на тариф;
  • Поліпшення сервісу;
  • Спрощення для роздрібних споживачів можливостей з продажу електроенергії;
  • Посилення захисту прав споживачів, підвищення відповідальності постачальників.

Як видно з перерахованих переваг, вільний ринок значно підвищить ефективність сфери електроенергетики країни, яка зараз перебуває не в кращому стані незважаючи на величезний потенціал. Україна, при грамотному реформуванні даної галузі, цілком здатна стати не тільки енергонезалежною державою, а й великим гравцем на світовому ринку електроенергії.

Андрій Бузаров

Print Friendly, PDF & Email