Приєднавшись до Європейської Енергетичної Співдружності в 2012 році, Україна взяла на себе зобов’язання поступово адаптувати своє законодавство до вимог так званого Третього енергопакету – комплексу реформ, направлених на створення конкурентних та прозорих умов роботи на ринку електроенергії. На виконання цих зобов’язань вже був розроблений і прийнятий ЗУ «Про ринок електроенергії», почалася розробка супутніх нормативно-правових актів, а на час підготовки до переходу на нові правила гри була прийнята так звана квазі-ринкова формула розрахунку ціни на вугілля для генеруючих електроенергію підприємств – «Роттердам +». Саме завдяки цій формулі було встановлено прозорий механізм формування цін – закупівельні ціни на вугілля для вітчизняної теплової енергетики почали розраховуватися на основі європейського індексу API2 (вугільна біржа Роттердама). Це дещо підвищило ефективність роботи вугільних шахт, в тому числі державних за рахунок підвищення ціни збуту вугілля, і дало певний поштовх для розвитку галузі.
Якщо все піде за планом, то вже в середині 2019 го року (з 1-го липня) енергоринок України має шанси взагалі запрацювати за новими європейськими правилами, суть яких зводиться до створення вільного конкурентного ринку з зрозумілими, прозорими правилами гри для всіх суб’єктів. Ця система повністю викорінить будь-які ручні механізми регулювання на ринку електроенергії, які існували раніше і приводили лише до відсутності здорової конкуренції та інвестиційної непривабливості галузі.
Що це дасть для економіки в цілому:
- умови для приходу іноземних інвесторів, яким Україна насправді цікава, але вони зайняли вичікувальну позицію;
- валютні надходження;
- робочі місця;
- енергетичну безпеку;
- стимул для розвитку суміжних галузей економіки;
- створення нових ніш і бізнесів, пов’язаних з енергетикою.
Для енергетики нові правила гри будуть означати:
- впровадження нових технологій і методів управління;
- прогнозованість і прозорість роботи на ринку;
- ресурс для реалізації проектів;
- свобода у визначенні напрямків для інвестування в проекти;
Позитивні наслідки будуть і для споживачів – населення в першу чергу:
- Стабільність енергопостачання завдяки оновленню інфраструктури;
- Можливість вибору постачальників і вигідних тарифів;
- Підвищення конкуренції – постачальник буде ходити за споживачем;
- Споживач отримає ринкову владу – своїм вибором він буде впливати на тариф;
- Поліпшення сервісу;
- Спрощення для роздрібних споживачів можливостей з продажу електроенергії;
- Посилення захисту прав споживачів, підвищення відповідальності постачальників.
Як видно з перерахованих переваг, вільний ринок значно підвищить ефективність сфери електроенергетики країни, яка зараз перебуває не в кращому стані незважаючи на величезний потенціал. Україна, при грамотному реформуванні даної галузі, цілком здатна стати не тільки енергонезалежною державою, а й великим гравцем на світовому ринку електроенергії.
Андрій Бузаров
