Чим ближче до виборів, тим більш відвертими та відкритими стають баталії в партіях. Це можна назвати природнім процесом «очищення від неугодних», однак кожен внутріпартійний конфлікт має своє коріння і свою особливість.
Першими, хто потрапив в горнило міжусобиць стали партія «Самопоміч» та «Аграрна партія». Ці партії вважають найбільш демократичними партіями українського політикуму. Одночасно їх також називають регіональними силами, проте навіть і вони мають шанс стати загальнонаціональними, оскільки соцопитування показують, що мінімум 30% громадян не довіряють тим, хто у владі і тим, хто в опозиції.
«Ахіллесовою п’ятою» обох партій є їх лідери. Спочатку розглянемо «Самопоміч», в другій частині поговоримо про Аграрну партію. Бо саме вони стали епіцентром скандалів які зачепили дві партії.
Виконавчий комітет Політичної Партії «Об‘єднання «Самопоміч» 6 вересня прийняв рішення про виключення депутатів Київської міської ради Сергій Гусовського, Олексія Руденка, Сергія Харчука та Вадима Васильчука з членів партії, йдеться в офіційному повідомленні партії. Згодом сама фракція Самопомочі в Київраді саморозпустилась і на її основі була створена «Київська команда», яку очолив Сергій Гусовський.
Депутатів виключили за підтримку рішення Київської міськради щодо виділення родичам їхнього колеги Романа Марченка земельної ділянки в розмірі 1,4 га. В Самопомочі говорять про начебто корупційну складову і те що земельні ділянки були захоплені в незаконний спосіб. Там також вважають, що «Марченко використовував свій депутатський мандат для реалізації ймовірно корупційних схем із земельними ділянками», – йдеться в повідомленні. https://samopomich.ua/sergiya-gusovskogo-ta-shhe-troh-deputativ-kyyivrady-vyklyucheno-z-ob-yednannya-samopomich/
Варто взяти до уваги слово «ймовірно» подане в текстовому повідомленні, яке свідчить про те, що остаточних висновків були це корупційні схеми чи ні – немає. Зрозуміло, що остаточну відповідь корупціонер Марченко чи ні має дати суд і в Самопомочі вже поінформували що передали матеріали НАБУ та НАЗК.
Однак дивує те, що не маючи рішення суду в партії Марченка зробили корупціонером. А де ж презумпція невинуватості? Де розслідування?
Насправді фракція Самопомочі в Київраді не голосували за таку кількість землі, було голосування за виділення в цілому 19 соток в Дарницькому районі Києва (Бортничі) для обслуговування існуючих житлових будинків.
Усього було два голосування – 20 грудня 2017 року (пункт 3.1.5. порядку денного, рішення про приватизацію земельної ділянки розміром 0,0959 га, голосування номер 87, http://kmr.gov.ua/sites/default/files/golos_20.12.2017.pdf ) та 10 липня 2018 року (пункт 3.9.3 про передачу у приватну власність ділянки розміром 0,0985 га, голосування номер 33, http://kmr.gov.ua/sites/default/files/2018.07.10.pdf).
Депутатів, які підтримали саме останнє голосування, «Самопоміч» вирішила покарати – членів партії було виключено, не членам партії був поставлений ультиматум – «якщо депутати готові будуть визнати свою відповідальність, ми готові будемо співпрацювати з ними надалі. Якщо ні — також будемо ініціювати процедуру відкликання» (оригінал: https://samopomich.ua/samopomich-vymagatyme-povernennya-nezakonno-vydilenyh-dilyanok-u-vlasnist-gromady-kyyeva-oksana-syroyid).
Нам вдалось поспілкуватись з представниками обох сторін. Зустріч відбулось під час конференції YES Ukraine 2018. Сергій Гусовський та його колега по фракції в Київській міськраді сказали що були здивовані рішенням виконкому партії. На запитання чи були проведені попередні консультації щодо справи Марченка, Гусовський повідомив, що партія була поінформована щодо голосування по землях Марченка, однак заперечень там не було. Лише перед самим голосуванням Андрій Садовий телефонував Сергію Гусовському та іншим його колегам з вимогою «не голосувати».
«Це виглядало як наказ», каже Гусовський і додає «ми не спілкуємось мовою ультиматумів». Наказовий спосіб спілкування також підтвердив колега Гусовського по франкції адвока та юрист однієї відомої в Києві компанії.
Причиною швидкого рішення виконкому партії, кажуть, була позиція Єгора Соболєва, депутата Самопомочі в Раді, який нібито поставив витання руба: або я або вони. Партія пожертвувала фракцією в Київраді в обмін на депутата.
«Це їхнє рішення, ми його приймаємо і йдемо далі», – каже Сергій Гусовський і додає, що вже новостворена «Київська команда» буде приймати участь у наступних виборах. Гусовський повідомив, що отримав масу дзвінки підтримки від колег з інших міст. Чи означає це що, партія може розколотись? Поки складно оцінювати, однак те, що сталось з фракцією Самопомочі в Київраді, може мати погані наслідки для партії загалом.
Варто зазначити, що робота Самопомочі в Київраді була доволі продуктивною, це і захист проекту музею на Поштовій площі, ініціювання та голосування за бюджетний регламент Київради та інше.
Керівництво партії має свою позицію. Вона першою з‘явилась в інтерв‘ю Українській партії. https://www.pravda.com.ua/articles/2018/09/10/7191559/
Пані Оксана Сироїд в інтервю журналістам повідомила, що рішення про виключення Гусовського та його колег з партії було прийнято після «розслідування яке провів виконком партії і інформація, яку знайшли, нас утвердила в тому, що ми маємо справу з недобросовісною людиною», сказала Заступник Голови Верховної Ради.
Роман Марченко адвокат, співзасновник однієї із найавторитетніших юридичних компаній України «Ілляшев та Партнери». В Київській міськраді був першим заступником голови комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. Окрім цього Марченко має бізнес в окупованому Криму. З самим Марченком не вдалось поспілкуватись на предмет якою саме є діяльність в окупованому Криму, однак його колеги повідомили, що мова йде про юридичну допомогу українським громадянам пів-острова.
«З політичної точки зору Марченко мав би відмежуватись від бізнес діяльності в окупованому Криму», каже колишній депутат фракції Самопоміч в Київраді і додає, «однак ця діяльність не суперечить закону. Хтось же повинен допомагати українцям в окупованому Криму».
В головному офісі партії це однозначно сприйняли критично, однак не вимагали від Марченка відмежуватись від бізнес активності в Криму, оскільки фракція партії в Київраді «працювала автономно», каже Сироїд, і відповідальність за репутаційні ризики фракції лежать на Сергію Гусовському, додала віце-спікер Парламенту.
В свою чергу Гусовський не є таким категоричним і повідомив, що за весь час існування фракції в Київраді Оксана Сироїд «лише два рази» зустрілась з фракцією.
Ще однією причиною того, що справа набула радикального змісту стало те, що голосування за «землі Марченка» йшло в супереч етичним цінностям партії, каже представник партії яка працює в юридичному відділі Самопомочі в Києві.
Проте в цій ситуації незрозуміло чому забули про головну цінність демократії – презумпція невинуватості до моменту коли суд не встановить своє рішення – винна людина в корупції чи ні.
В цій ситуації кожна з сторін має свої аргументи «за» і «проти». Скандал довкола фракції партії в Київраді не грає на руку самій партії і рейтингу він не додає. Це не перший розкол в партії.
В 2015 році з фракції виключили обличчя партії мера Львова Ганну Гопко та ще чотирьох колег за голосування в супереч волі фракції щодо змін в Конституцію в питаннях децентралізації. В інтерв’ю BBC Україна вона повідомила, що висловила чітку позицію за децентралізацію і переконувала колег з фракції голосувати, однак її не підтримали і як наслідок хотіли позбавити її посади в комітеті ВРУ із закордонних справ. Гопко й досі там головує.
https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150903_hopko_hanna_vc
Досі не зрозуміло чому не вдалось зберегти фракцію в Київраді, адже законних підстав звинувачувати колегу в корупції не було. Навряд чи самі колеги в міськраді, чверть яких юристи та адвокати могли наражати репутацію партії на корупцію. Фракція в столичній міськраді має важливе стратегічне місце, оскільки це можливість брати участь та впливати на політику столиці, одночасно це також солідний запас підтримки на наступних парламентських виборах.
Зараз виглядає на те, що Самопоміч тяжіє до регіональної політичної сили, яка боїться столиці. Лідер «Самопомочі» Андрій Садовий фактично самоусунувся від великої політики одразу після успіху його партії на виборах до Парламенту 2014 року.
Він повернувся до комфортного Львова, де очевидно, досягнув великого успіху як господарник та менеджер. Львів став туристичною столицею країни. Про Львів писали та робили репортажі міжнародні ЗМІ.
Досвід Андрія Садового ставили в приклад усім та планували популяризувати на загальнонаціональному рівні. «Розвинув Львів, розвину країну» – таким може бути гасло Садового-кандидата в президенти, і в цьому немає нічого дивного. Проте справжній лідер не повинен боятись находити діалог з опонентами як в середині партії так і з опонентами інших політичних сил не в наказовий спосіб, але на рівні діалогу.
Одні виходять, інші своєю сумнівною активністю тягнуть репутацію партії до низу. Ті, що відходять, автоматично стають опонентами та потенційними джерелами зливу інформацію про всю внутрішню кухню партії, а це зі свого боку негативний репутаційний капітал, який потрібно буде перекрити чимось іншим.
Політика – мистецтво компромісу, а не диктатури. Якісна та продуктивна політика буде там, де є діалог, вміння слухати і знаходити розумні рішення які будують, а не роз‘єднують. Наказ «зверху» – радянська спадщина. Партія не може працювати на лідера і бути дзеркалом лідера.
Принцип самостійності в прийнятті рішень має бути не лише в позафракційних депутатів, але й у фракційних. Партійна дисципліна – річ солідна, однак є небезпека, що дзвінки «зверху» роблять з депутатів звичайних кнопкодавів, без будь-якої позиції та права голосу «проти». Покарання за непослух? Його визначають виборці на виборах.
Тарас Семенюк
