У Держекоінспекції України закликали збільшити штрафи за забруднення довкілля відходами. Про це 3 жовтня заявив голова відомства України Андрій Заїка, мотивуючи такий крок зростанням рівня забрудненості Дніпра.
Занедбаність дощових каналізацій не лише забруднює водойми – під час сильних дощів українська міста, а особливо селища, фактично опиняються під водою, як-то 20 вересня трапилося в Одесі, коли зливова каналізація не впоралася зі стихією, що без перебільшення паралізувало життя та роботу в місті. Проблема в тому, що атмосферні опади руйнують фундамент споруд; а відсутність водовідведення на дорогах призводить до руйнування асфальтового покриття. Допомогти уникнути подібних неприємностей покликана система дощової каналізації – тож, спеціалісти «Публічного аудиту» вирішили вивчити ситуацію зі зливовою каналізацією в цілому по Україні, а також детальніше на прикладі столиці.
Як Україна бореться з потоками дощової води?
Попри відсутність власне якості, дощових каналізацій в Україні просто бракує. За підрахунками Мінрегіонрозвитку, станом на 2012 рік загальна протяжність вулиць із твердим покриттям в Україні становила 167 тис. км. Із них системою зливової каналізації обладнані були менше 5 %. Сумарна протяжність систем зливової каналізації складала тоді 7 тис. км.
За три роки ситуація покращилася лише на 2 %. Станом на кінець 2015 року системою зливової каналізації в Україні обладнали лише 7 % із 99,4 тис. км. Решта вулиць – майже 80 тис. км, що становить 80,4 % від їх загальної протяжності, так і залишилася без зливової каналізації. Найкраща ситуація – в столиці, де 50 % вулиць мають каналізаційні стоки. Крім того, проблемою залишається очищення каналізації, яку варто проводити щороку для її стабільного функціонування, чим місцева влада не опікується, хоч це є її безпосередньою роботою. Протягом 2015 року зливову каналізацію було очищено повністю лише у Волинській, Житомирській, Кіровоградській, Рівненській, Тернопільській, Харківській та Чернівецькій областях, водночас найгірший стан очищення зливових систем – у Київській, Луганській та Дніпропетровській областях. Відтак у середньому по Україні показник очищення зливової каналізації у 2015 році становив лише 60 %, що говорить про низький рівень проведення заходів із утримання зливових систем.
Адже, за підрахунками фахівців «Публічний аудит», на будівництво зливових каналізацій витрачається лише один відсоток від потреби, на поточний ремонт – 30 %, на капітальний – менше 10 %, а на саме утримання – 70 % відсотків від норми.
Майже 5,3 млрд грн – саме стільки потрібно на покращення стану зливової системи цьогоріч: сума включає потреби у фінансуванні будівництва в розмірі – 4,7 млрд грн, капітального ремонту – майже 408 млн грн, поточного ремонту – 72,3 млн грн та утримання зливової каналізації – 94,3 млн грн. При цьому в 2015 році на будівництво, капітальний, поточний ремонти, утримання та очищення дощових каналізацій було витрачено лише 160 млн грн, тобто відчутне катастрофічне недофінансування сфери робіт із дощовими каналізаціями.
Яка «ливнівка» в Києві?
Найкраща ситуація зі зливовими каналізаціями – у столиці. Нагадаємо, у порівнянні з 7 % по країні, вулиці Києва оснащені зливовими каналізаціями наполовину: при загальній протяжності вулиці у 1666,80 км дощові каналізації присутні на 831 кілометрі. Протягом 2013–2015 років на утримання, капітальний або поточний ремонт вуличної зливної каналізації столиці витратили більше 34 млн грн. Лише за минулий рік Київ не пошкодував на дощові каналізації більше 15 млн грн гривень, із них понад 3 млн – на капітальний ремонт, майже 2 млн – на поточний і трохи менше 10 млн – на ремонт та очищення.
Причому, стічні каналізації було очищено на 99, 52 %, що є одним із найбільш яскравих показників по країні. Кращі тільки у Харківській, Тернопільській, Житомирській, Волинський, Кіровоградський, Чернівецькій та Рівненській областях, де було очищено 100 %, але зливові каналізації не настільки протяжні.
Максим Гольдарб, керівник «Публічного аудиту», застерігає та радить: «Витрати коштів на очищення каналізації містить неабияку кількість корупційних ризиків. Тому, щоб ми бачили 100% виконання робіт не лише на папері, а й по факту, і справді відчували покращення стану мережі, цю проблему мають постійно тримати під власним контролем профільні підрозділи КМДА. Вони повинні регулярно стежити за якістю виконаних робіт із очищення каналізації, перевіряти ефективність витрачання коштів місцевого бюджету».
Попри досить непогану роботу столичної міської влади у сфері дощових каналізацій, за повідомленням Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, головна артерія київської каналізаційної системи сьогодні належить до найбільш потенційно небезпечних об’єктів столиці. Майже половина каналізаційних мереж повністю амортизована та потребує негайної перекладки і заміни, аби не нашкодити дорогам, над станом яких намагається ретельно працювати місцева влада.
«Грошей на оновлення та будівництво дощових каналізацій у бюджеті Києва має вистачити – треба лише спрямувати їх саме на цю витратну сферу. Ремонт автомобільних доріг столиці є одним із необхідних першочергових завдань мерії, але покращення лише поверхневої частини не вирішить проблему благоустрою в комплексі. Ми позбавимося ям, тріщин на асфальті, проте перша сильна злива знову затопить проїжджу частину і може призвести до ДТП. Тому потрібно виділяти кошти на ремонти доріг у комплексі зі збільшенням фінансування на будівництво нової вуличної зливової каналізації, для її модернізації та ремонту. Наявність оновленої, розгалуженої та вчасно очищеної системи зливової каналізації є ознакою безпечного сучасного європейського міста», – йдеться в дослідженні «Публічного аудиту».
Для ефективного покращення стану будівництва, ремонту та очищення зливових систем громадські аудитори радять місцевим органам влади посилити контроль над обслуговуванням дощових каналізацій та аудит спрямованих і реалізованих на це коштів, а також у рамках децентралізації збільшити витратну частину саме на таку важливу для нормального функціонування населених пунктів сферу. Адже якісні зливові каналізації рятують дороги від пошкоджень, людей – від дискомфорту при бушуванні природних катаклізмів, а водоймища – від забруднень.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
