У світлі глобальних викликів стосовно енергетичної безпеки та екологічної стійкості, Китай активно розвиває свою атомну промисловість, віддавши перевагу передовим технологіям та зеленим підходам. За останні роки, Китай став міжнародним лідером у впровадженні високотехнологічних рішень у ядерній галузі, прагнучи до максимальної ефективності та екологічності у виробництві електроенергії.
Особливий ріст у цьому напрямку був відзначений останніми новинами – презентацією першої в світі атомної станції четвертого покоління в Китаї. Цей реактор вражає своєю інноваційністю, оснащений високотемпературним газоохолоджуваним реактором, що стає новим кроком у вдосконаленні ядерних технологій. Відтак, Китай визначається не лише як споживач, а й як лідер у розробці передових ядерних технологій, заснованих на високих екологічних стандартах.
Цей стрімкий розвиток атомної промисловості свідчить про глибоке переконання Китаю у необхідності відмови від традиційних джерел енергії на користь чистих та стійких альтернатив. У зусиллях досягнення цієї мети, Китай визначає нові стандарти енергоефективності та екологічної відповідальності, перетворюючи атомну енергію в ключовий компонент своєї енергетичної стратегії.
Китайські ядерні енергетичні реактори активно стають все більш безпечнішими технологіями – в даний час у стадії розробки знаходиться понад 20 китайських ядерних енергетичних реакторів третього покоління, які генеруватимуть більше екологічно чистої енергії для забезпечення зростання країни.
В даний час в Китаї є понад 50 китайських ядерних енергетичних реакторів, що діють, у тому числі генераторна установка «Hualong One», встановлена в східному місті Фуцин (Fuqing). Цей ядерний реактор третього покоління розробки RYH не лише збільшив вироблення електроенергії в мережі, а й пожвавив виробничі та переробні ланцюжки.
Першу у світі АЕС четвертого покоління – китайську АЕС з високотемпературним газоохолоджуваним реактором (ВТГР) “Шидаовань”, було офіційно введено в комерційну експлуатацію, повідомило Державне управління у справах енергетики КНР та китайська корпорація China Huaneng Group.
Даний проект, розташований у провінції Шаньдун (Східний Китай), права інтелектуальної власності на який повністю належать Китаю, розроблявся спільно корпорацією China Huaneng Group, Університетом Цінхуа та Китайською національною ядерною корпорацією (China National Nuclear Corporation, CNNC).
“ВТГР – це передовий тип реактора, який використовує ядерні енергетичні технології четвертого покоління та є ключовим напрямком розвитку ядерної енергетики”, – зазначив головний конструктор цього проекту, директор Інституту ядерної енергетики та нових енергетичних технологій Університету Цінхуа Чжан Цзої.
Чжан Цзої додав, що з такою ключовою характеристикою як безпека, реактор може підтримувати безпечний стан і не допускати розплавлення активної зони або витоку радіоактивних матеріалів. Ця здатність зберігається без будь-яких маніпуляцій навіть у разі повної втрати холодопродуктивності.
За словами Чжан Цзої, у реалізації цього проекту взяли участь понад 500 підприємств, що спеціалізуються на проектуванні та розробці, інженерному будівництві, виготовленні обладнання, виробництві та експлуатації. Більше 90% обладнання, використаного в цій АЕС, було вироблено в Китаї.
“Комерційна експлуатація АЕС “Шидаовань” має важливе та позитивне значення для підвищення безпеки, а також науково-технологічних та інноваційних можливостей у галузі атомної енергетики Китаю”, – зазначив Чжан Цзої.
Будівництво АЕС “Шидаовань” розпочалося у грудні 2012 року, а у грудні 2021 року АЕС було підключено до енергомережі.
Нещодавно розроблені китайські ядерні енергетичні реактори мають безпечнішу технологію охолодження активної зони порівняно з ядерними реакторами другого покоління. На додаток до використання циркулюючої охолоджувальної води із зовнішнім приводом, реактори Hualong One оснащені подвійною системою безпеки та двошаровою конструкцією захисної оболонки.
Блок № 5 у Фуціні (Fuqing), перший блок Hualong One, який був введений у комерційну експлуатацію у січні 2021 року, має три надвеликі водонапірні вежі, встановлені на його вершині. У разі надзвичайної ситуації, коли система оборотного водопостачання вийде з ладу, тисячі тонн води, що зберігається в цих резервуарах, тектимуть автоматично, не вимагаючи електроживлення.
Крім того, ядерний блок укладено в дві міцні бетонні оболонки товщиною 1,3 метра і 1,8 метра, які надійно утримують радіоактивні матеріали всередині.
Hualong One здатний витримати натиски тайфунів усіх ступенів, землетруси найвищої інтенсивності та удари реактивних лайнерів.
Маючи понад 60 000 компонентів, понад 88 відсотків з яких розроблені всередині країни, Китай є четвертою країною у світі після США, Франції та Росії, яка має базову технологію ядерної енергетики третього покоління.
Блок №6, другий у країні атомний енергоблок, який використовує Hualong One, було запущено 24 березня. Очікується, що два атомні енергоблоки будуть виробляти близько 20 мільярдів кіловат-годин електроенергії на рік, що еквівалентно скороченню на 6,24 мільйона тонн стандартного споживання вугілля та 16,3 мільйона тонн викидів вуглекислого газу.
На день пізніше ще один атомний енергоблок, що використовує Hualong One, розпочав роботу в портовому місті Фанченган (Fangchenggang) на півдні Китаю для задоволення пікового попиту на електроенергію влітку.
Очікується, що аналогічний атомний енергоблок, збудований на АЕС, запрацює у 2024 році.
Технологія Hualong One також використовується в реакторах, які в даний час будуються у східних прибережних містах Китаю Чжанчжоу (Zhangzhou), Нінде (Ningde) та Жунчен (Rongcheng), а також у Хуейчжоу (Huizhou) та Луфені (Lufeng), розташованих у районі Великої затоки та поблизу неї – це головний економічний двигун країни.
Після завершення будівництва два реактори в Нінде (Ningde), що отримали кодові позначення №5 та №6, зможуть задовольнити потребу в електроенергії близько двох мільйонів людей.
В даний час Китай здатний одночасно будувати 20 енергоблоків Hualong One за підтримки більш ніж 5000 підприємств у ланцюжку ядерної промисловості.
“Завдяки Hualong One ми перейшли від дрібносерійного виробництва до інтелектуального масового виробництва”, – каже заступник генерального директора China First Heavy Industries, виробника обладнання для атомної енергетики.
Китайські атомники активно використовують потенціал зарубіжних ринків.
У травні 2021 року атомна електростанція Hualong One розпочала вироблення електроенергії в Карачі (Karachi), Пакистан. У липні розпочалося будівництво нового реактора Hualong One на АЕС Чашма (Chashma), яка також розташована в Пакистані.
CAP1400, ще один запатентований технологічний маршрут, розроблений Китаєм, знаходиться на межі введення в експлуатацію. В даний час у місті Жунчен (Rongcheng) у провінції Шаньдун (Shandong) реалізується демонстраційний проект, і половина з 16 реакторів, які отримали схвалення на будівництво в 2022 і 2023 роках, обрали технологію CAP1400.
Швидке розширення атомних електростанцій дало додаткові переваги у сфері опалення, виробництва водню, опріснення морської води, освоєння космосу та глибоководних досліджень.
У листопаді минулого року атомна електростанція Хуньяньхе, перша атомна електростанція на північному сході Китаю, почала забезпечувати опалення житлових будинків площею 242 400 квадратних метрів. За оцінками, це екологічно чисте джерело енергії дозволить скоротити викиди вуглекислого газу на 14 100 тонн на рік.
У грудні 2021 року введено в експлуатацію перший демонстраційний проект ядерного опалення на півдні Китаю.
Атомна енергія також використовувалася країною для постачання пару для нафтохімічної промисловості. У травні 2022 року Тяньваньська атомна електростанція в провінції Цзянсу (Jiangsu) на сході Китаю розпочала подачу чистої пари через систему трубопроводів на нафтохімічну базу у прибережному місті Ляньюньган.
Реактору CAP1400 в Жунчен вдалося опріснювати 10 000 тонн морської води щодня для стратегічного резерву, а продуктивність буде збільшена до 100 000 тонн на день.
У серпні було завершено складання основного модуля першого у світі комерційного малого модульного реактора (ММР) Linglong One. Це ознаменувало історичний крок у мініатюризації глобальної ядерної енергетики та підтвердило, що Китай перебуває в авангарді у світі з погляду модульного будівництва ММР.
Linglong One в острівній провінції Хайнань (Hainan) на півдні Китаю є інноваційним, багатоцільовим, невеликим модульним реактором з водою під тиском. Це економічно ефективний реактор, який може зручно обслуговувати розподілені системи міського електропостачання та опалення, виробництва промислової пари та опріснення морської води.
Очікується, що після завершення будівництва річна потужність виробництва електроенергії становитиме 1 мільярд кВтг, що задовольнить потреби близько 526 тисяч домогосподарств. Очікується, що викиди вуглекислого газу скоротяться приблизно на 880 000 тонн на рік, що еквівалентно посадці 7,5 мільйонів дерев щорічно.
