Втілення Ініціативи з глобального управління допоможе спільній побудові більш справедливого й раціонального світового порядку

Авторська стаття Надзвичайного і Повноважного Посла Китайської Народної Республіки в Україні

Ма Шенкуня

1 вересня цього року на зустрічі «ШОС плюс» в місті Тяньцзінь Голова КНР Сі Цзіньпін виступив з важливою промовою, під час якої він урочисто представив Ініціативу з глобального управління. Це ще один важливий внесок Китаю до суспільних благ міжнародної спільноти після Ініціативи глобального розвитку, Ініціативи глобальної безпеки та Ініціативи глобальної цивілізації.

Нова ініціатива спирається на реалії епохальних змін, відповідає спільним прагненням народів до миру й розвитку, визначає вірний курс і практичні механізми реформування та розбудови системи глобального управління й надає потужний імпульс спільному руху до побудови спільноти єдиної долі людства.

1. Історичний контекст: відповідь на небачені за століття зміни

Цьогоріч відзначається 80-та річниця перемоги у Світовій антифашистській війні та заснування Організації Об’єднаних Націй. Вісімдесят років тому, осмисливши гіркі уроки двох світових воєн, людство заснувало ООН і започаткувало нову практику глобального управління. Відтоді цілі й принципи Статуту ООН слугують фундаментом і орієнтиром для міжнародних відносин, а система глобального управління відіграє важливу роль у збереженні миру та сприянні розвитку.

Проте в наші дні сучасний світ входить у нову добу бурхливих змін: знову й знову спалахують регіональні конфлікти, відновлення світової економіки повільне, дедалі гучнішають голоси деглобалізації й протекціонізму, а односторонні санкції та блокова політика лише загострюють ситуацію. Реалізація Цілей сталого розвитку серйозно відстає від плану: невідкладного розв’язання потребують проблеми кліматичних змін, кібербезпеки, штучного інтелекту та управління космічним простором. Чинна система глобального управління має три системні вади — недостатню представленість, підірваний авторитет і слабку ефективність. Реформи й удосконалення потребують термінових рішень.

Саме в цю переломну мить історії, яка підсумовує пройдений шлях та відкриває майбутнє, Голова КНР Сі Цзіньпін, зважаючи на безпрецедентні за століття зрушення та виклики глобального управління, представив Ініціативу з глобального управління, запропонувавши міжнародній спільноті китайську мудрість і китайське рішення.

2. Центральна концепція: п’ять ключових засад

Центральну концепцію Ініціативи з глобального управління можна викласти п’ятьма ключовими засадами.

По-перше, важливо дотримуватися суверенної рівності. Це найголовніша передумова глобального управління. Суверенна рівність є найважливішою нормою для регулювання міждержавних відносин і першочерговим принципом для ООН та всіх інших міжнародних інститутів і організацій. ЇЇ суть зводиться до наступного: суверенітет і гідність будь-якої країни — великої чи малої, сильної чи слабкої, багатої чи бідної — обов’язково мають поважати, а її внутрішні справи не підлягають зовнішньому втручанню. Усі країни мають право самостійно обирати суспільний лад і шлях розвитку, а також на рівних брати участь у процесі глобального управління, ухвалювати рішення й отримувати від нього вигоду. Лише дотримання цього основоположного принципу дозволить системі глобального управління більшою мірою відображати інтереси та потреби більшості світової спільноти і забезпечити підвищення представленості та право голосу країн, що розвиваються.

По-друге, важливо зберігати відданість міжнародному праву. Це основна гарантія глобального управління. Слід непохитно відстоювати цілі й принципи Статуту ООН — основоположні норми міжнародних відносин. Потрібно спільними зусиллями захищати авторитет і непорушність міжнародного права. Великі держави мають, передусім, подавати приклад як поважати та захищати міжнародне право. Слід рішуче відкинути вибірково-утилітарний підхід до міжнародного права — «слідувати, коли вигідно, а коли ні — ігнорувати». І так само рішуче необхідно протидіяти егоїстичній практиці ставити національне право вище над міжнародним. У питаннях управління в новітніх сферах необхідно за підсумками широких консультацій і демократичних процедур ухвалювати міжнародні правила, що визнаються всіма державами і діють однаково, без подвійних стандартів і нав’язування.

По-третє, важливо дотримуватися принципу багатосторонності. Це основний шлях глобального управління. Багатосторонність є засадничою концепцією чинної міжнародної системи та світового порядку. Слід керуватися принципом спільних консультацій, спільної розбудови та спільного користування. Глобальний порядок денний мають визначати всі, систему управління — створювати всі, а плоди управління мають бути загальнодоступними для всіх; односторонній підхід тут неприпустимий. ООН є ключовим майданчиком для втілення багатосторонності та просування глобального управління; її роль слід зміцнювати, а не послаблювати; її авторитет та ефективність слід захищати та підвищувати шляхом єдності та співпраці. Інші глобальні й регіональні багатосторонні механізми мають на основі власних переваг відігравати конструктивну роль і уникати будь-яких дискримінаційних та ексклюзивних підходів.

По-четверте, важливо дотримуватися людиноцентричного підходу. Він слугує головним ціннісним орієнтиром в глобальному управлінні. Саме народи країн світу беруть фундаментальну участь у глобальному управлінні й отримують від цього вигоду. Широку підтримку та більшу ефективність здобуде лише та система глобального управління, яка покликана підвищувати добробут людей і їхню стійку впевненість у завтрашньому дні. Необхідно шляхом реформування й удосконалення системи глобального управління забезпечити спільний розвиток в інтересах підвищення добробуту народів країн світу, протидіяти спільним викликам людства задля забезпечення їхньої безпеки та захищати спільні інтереси різних країн і груп людей заради їхнього щастя.

По-п’яте, важливо зберігати відданість ефективності. Це важливий принцип глобального управління. Ефективність системи глобального управління залежить від її спроможності розв’язувати практичні проблеми. Усі складники глобального управління тісно взаємопов’язані, що вимагає злагодженості та системності в плануванні та реалізації роботи. Необхідно паралельно усувати і симптоми, і корені проблем, шукати сталі рішення. Увагу слід приділяти не лише нагальним проблемам, а й довгостроковим викликам. Розвинені країни мають узяти на себе відповідальність і надавати більше ресурсів та суспільних благ. А країни, що розвиваються, своєю чергою повинні консолідувати зусилля, нарощувати власний потенціал і робити посильний внесок.

За своїм духом і змістом ці п’ять засад відповідають цілям і принципам Статуту ООН. Вони покликані непохитно твердо підтримувати провідну роль ООН у міжнародних справах і заохочувати держави, спираючись на ООН та інші багатосторонні механізми, долучатися до реформування й розбудови системи глобального управління – системи, яка буде крокувати в ногу з часом й ефективніше відповідати викликам епохи.

3. Важливе значення: відповідь на виклики епохи як засвідчення відповідальності великої держави

Реформування та вдосконалення глобального управління — це не демонтаж чинного міжнародного порядку і не спроба побудови нової альтернативи поза наявною системи міжнародних відносин. Йдеться про посилення спроможності та ефективності чинних міжнародних систем і механізмів, аби вони краще відповідали мінливим обставинам, своєчасніше й дієвіше реагували на чисельні глобальні виклики та ефективніше забезпечували інтереси усіх держав, передусім країн, що розвиваються. Це є ґрунтовною відповіддю на питання: «яку систему глобального управління слід розбудовувати, як її реформувати та вдосконалювати», і водночас — подальше збагачення та розвиток ідей Сі Цзіньпіна про дипломатію.

Синергія Ініціативи глобального розвитку, Ініціативи глобальної безпеки, Ініціативи глобальної цивілізації та Ініціативи з глобального управління формує єдину конструкцію, яка охоплює чотири виміри — розвиток, безпеку, цивілізацію й управління. Вони привносять у турбулентний світ стабільність та визначеність, вибудовуючи «чотири стовпи» концепції спільноти єдиної долі людства. Це переконливо засвідчує готовність Китаю брати на себе відповідальність за збереження миру у всьому світі та сприяння спільному розвитку.

4. Спільними силами – до світлого майбутнього

Великий шлях не для самотніх: разом ідеш – далеко дійдеш. Нова ініціатива одразу зустріла широку підтримку міжнародної спільноти. Її переважно розглядають як курс і шлях до розв’язання глобальних викликів. Варто наголосити: глобальне управління — не справа однієї окремої держави, а спільна справа всього людства, яка потребує зусиль усіх зацікавлених сторін — держав, міжнародних організацій, суспільства тощо. Керуючись принципом спільних консультацій, спільної розбудови та спільного користування, слід активно просувати реалізацію Ініціативи з глобального управління й робити внесок у формування більш справедливого та раціонального міжнародного порядку.

Якими б не були міжнародні зрушення, Китай і надалі твердо захищатиме систему міжнародних відносин, побудовану навколо ООН, та міжнародний порядок, оснований на міжнародному праві. Китай твердо триматиметься вірного курсу історії, крокуватиме пліч-о-пліч з усіма прогресивними силами світу на шляху розбудови спільноти єдиної долі людства та невпинно служитиме великій справі миру та розвитку людства.