Володимире, ви є кандидатом від партії «Слуга Народу» на посаду голови Димерської селищної ради. Чому саме Димерська громада, чому «Слуга Народу»?
Все дуже просто – у Димері я народився, закінчив школу, знайшов друзів, з якими по цей день спілкуюся. Тут жили і працювали мої батьки. Це моя «мала батьківщина», кожен куток якої мені добре знайомий і доля якої мені не байдужа. Я звідси ніколи і не виїжджав – працюю і живу у Вишгородському районі. Навчався лише у Києві та перший досвід роботи здобув у столиці. Я добре пам’ятаю яким був Димер і навколишні села, скажімо, 10-15 років тому, і бачу, що з того часу все змінювалось лише на гірше. Інфраструктура, на жаль, майже зруйнована. Жодна влада не змогла створити тут комфортне, екологічне та безпечне середовище для життя, для роботи, для інвестора, для людини. А можливості точно були, тому що завдяки реформі децентралізації, громади стали більш самостійними і почали отримувати більше ресурсів на свій розвиток. Питання розвитку громади – це, перш за все, питання фаховості, патріотизму, чесності та небайдужості людей, які очолять громаду. Тому людям треба лише зробити правильний вибір 25 жовтня.
А чому від партії «Слуга народу»? Тут теж все просто. Давні політичні проекти, які лише змінюють вивіски перед кожними виборами, себе вичерпали. На останніх президентських і парламентських виборах наш народ впевнено продемонстрував, що хоче зміни політичних еліт, які усі ці роки вели країну в тупик. Я приєднався до виборчої кампанії кандидата в президенти Володимира Зеленського ще тоді, коли ніхто не вірив у його перемогу. Я теж, як і всі, хотів змін в країні через повне перезавантаження влади. Тому цілком логічно, що я допомагав команді президента у 96 окрузі і на парламентських виборах, а тепер іду на місцеві вибори від партії влади. Час одинаків у політиці минув, настав час політичних партій. Маємо нову політичну реальність після зміни виборчого законодавства.
Які першочергові цілі ставите перед собою після перемоги?
Димерська громада – це 34 населених пункти, 24 тисячі населення. Я відверто кажу: у Димерської ОТГ другого шансу не буде! Якщо вона змарнує ще 5 років, зробивши неправильний вибір 25 жовтня 2020 року, то буде просто зруйнована! Найважливіше, що є у нас з вами – це життєвий час. Попередня влада у кожного з нас вкрала 5 років життя. Країна все далі неслась у прірву. Жодних зрушень на і питаннях миру, ні в боротьбі з корупцією, ні у покращенні життя громадян, ні у дотриманні прав громадян. Тож я – за зміни, за свіжі, нові обличчя, яким не байдуже якими будуть наступні п’ять років життя нашої громади.
Я знаю, що я тут потрібен, і що я можу багато чого зробити. На кожній зустрічі ми з командою кажемо: у нас немає «рулону» обіцянок. Ми обіцяємо лише те, що реально можемо виконати.
Ми склали стратегію розвитку громади на найближчі п’ять років. Основні блоки нашої стратегії: подолання корупції, економічний розвиток, будівництво нової інфраструктури, створення комфортного і екологічного середовища для життя.
Чи реально це все зробити?
Так, реально. Щоб викорінити корупцію, треба усього лише створити прозору систему прийняття рішень і постійно звітувати громаді про кожну витрачену копійку. Красти не дам нікому – ні на проектах будівництва, ні на благоустрої, ні на самому будівництві.
Задля економічного розвитку плануємо створити кілька бюджетоутворюючих підприємств, залучити інвесторів, забезпечити їм тут надзвичайно вигідні умови, «носити їх на руках», стати їм інвестиційною нянею місцевого масштабу, щоб лише вони приїхали і створили додаткові робочі місця.
Крім того, планую залучати кошти Європейського Союзу на будівництво інфраструктури. Такі програми є! І прикладів залучення грантових коштів міжнародних організацій на розвиток громади теж є чимало! Просто мало хто знає і вміє це робити.
Будемо створювати затишне середовище з парками відпочинку, закладами культури тощо.
Ставлю перед собою амбітну мету – зробити так, щоб воду можна було пити з-під крану, щоб сміття можна було переробити на користь, щоб було безпечно жити.
Загалом, за майже 30 років незалежності проблематика не змінилась, мабуть, по усій Україні: відсутність вуличного освітлення, жахлива якість доріг, проблема переробки сміття, відсутність централізованого водопостачання, незадовільна якість питної води та незадовільний стан медичного забезпечення. А у нас в громаді ще і особливо гострою є проблема транспортного сполучення віддалених населених пунктів навіть із Димером. Так що поступово, будемо робити все.
Будемо боротись за збереження і шкіл, і медичних закладів, ФАПів, за збереження кожного робочого місця, підтримувати малий та середній бізнес.
Хто йде з вами у команді?
Моя команда – це 26 кандидатів в депутати, які тут проживають і знають місцеві проблеми від «а до я». Це важливо, тому що під брендами різних партій до Димерської громади просувають людей, які тут і не живуть, а відповідно ні сном, ні духом не знають, що тут робиться. У нас у списку жодного нав’язаного кимось зверху кандидата, жодного «парашутиста» немає. Усі кандидати обирались за трьома критеріями: професіоналізм, довіра людей та досвід. Усі вони, безперечно, фахівці своєї справи. Середній вік команди – 40-45 років. Я радий, що нас об’єднують порядність, чесність один перед одним, бажання зробити щось для своєї громади. Ми хочемо жити у нормальних умовах, тут працювати і цінувати свою «малу батьківщину», а не їхати на заробітки в Київ, за кордон, в Європу. Ми хочемо тут створити Європу.
Який управлінський досвід маєте особисто ви? Де працювали?
Я маю дві вищі освіти – юридичну і державного управління. Майже весь мій професійний шлях я присвятив юриспруденції. Працював і в Державній судовій адміністрації, і в Міністерстві юстиції займався розробкою нормативно-правових актів у сфері боротьби з корупцією, працював над створенням реєстру корупціонерів у сфері юстиції. Але найважливішою моєю роботою, була робота суддею у Вишгородському районному суді. Робота в суді – надзвичайно відповідальна. Я майже кожну справу пам’ятаю, бо за кожною стояли долі людей. Вихід лише один – керуватись законами і Кримінальним кодексом України. Я розглянув декілька тисяч справ. Але так склалося, що політика позбавила мене можливості працювати суддею. Подавав я документи на суддю при Ющенку, призначав мене Янукович, а звільнив – Порошенко. Порошенко створював судову систему під себе – усюди своїх суддів розставляв і будь-якими способами прибирав неугодних.
Я з рішенням не погодився і крапка в цій історії не поставлена. Європейський суд з прав людини підтвердить незаконність мого звільнення.
Якщо ти не займаєшся політикою, то вона займеться тобою?
Саме так. Але у мене навпаки вийшло – спочатку вона мною, а тепер я нею.
Наостанок, розкажіть трохи про ссебе. Чим живете? Як проводите вільний час?
Більшу частину життя я прожив у Вишгородському районі. Мої батьки тут прожили все своє життя. Мій батько, юрист, міліціонер, теж Підкурганний Володимир Володимирович, був моїм справжнім наставником. Все, що я знаю – завдяки йому. Він був дуже завбачливою людиною, готував мене до дорослого життя заздалегідь. Я пишаюсь тим, що є його сином. Він був звичайним хлопцем, який народився у селі Синяк Вишгородського р-ну, і сам вступив до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, здобув вищу юридичну освіту. Дослужив до полковника, «сам себе зробив», як кажуть. Я пішов шляхом батька у професії і в житті. Він мав свій «кодекс честі» і я теж намагаюсь йому слідувати. Прикро, що рано пішов від нас. Моя мама, дякувати Богу, жива-здорова, підтримує мене в будь-якій моїй діяльності, хоча дуже переживає, особливо коли почитає коментарі у соцмережах. Я їй раджу не читати.
Вільного часу зараз взагалі немає, взагалі , відпочинок для мене – це робота. Завжди кажу, що одне діло говорити, а зовсім інше робити. Загалом люблю і з друзями зустрітись, і на природу виїхати, і на рибалку, фільм подивитись. Як усі люди.
Що вас мотивує?
Моя професія постійно була пов’язана зі спілкуванням з людьми. Причому людьми різними за світоглядом, за фахом, за віком. І з часом я зрозумів, що насправді люди хочуть простих речей: нормальних умов для життя у своєму селі чи селищі, відповідальної влади, яка б працювала для звичайних людей, а не наживалася б на них. Люди хочуть вірити тим, кого вони обрали, і бути в них впевненими. Я впевнений, що знаю що і як треба робити на посаді голови Димерської селищної ради. Я маю досвід і бажання зробити життя людей кращим. Моя мотивація проста: як і більшість людей, хочу позитивних і реальних змін у країні, патріотом якої я є.
