1 липня 2019-го року в Україні нарешті запрацювала нова модель ринку електроенергії. Її запуск супроводжувався багатьма дискусіями «за» і «проти». При чому аргументи проти майже завжди були досить слабкими. Тим не менше, усі ці дискусії вже в минулому та не мають ніякого значення адже ринок електроенергії запрацював. Це важливо, бо лібералізація ринку електроенергії була зобов’язанням України в рамках договору енергетичного співтовариства, угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також зобов’язанням перед фінансовими донорами. Без цього кроку як подальший процес євроінтеграції та і співпраця з багатьма західними партнерами була б дисбалансована.
Якщо говорити про конкретні результатами роботи нової моделі ринку, то вже почали функціонувати біржові сегменти, де електроенергія торгується щодня. Заробив ринок прямих договорів, де виробники безпосередньо продають електроенергію споживачам. Створено нові держпідприємства, що забезпечують роботу ринку. Принципово змінилися функцій та обов’язки учасників ринку, принципи їх взаємодії.
Нагадаю, що стара система ринку передбачала ручне регулювання. Встановлювалися ціни продажу електроенергії єдиному державному покупцеві ДП «Енергоринок», встановлювалися ціни продажу електроенергії кінцевим споживачам. Ринкової конкуренції тут не було навіть близько. Така модель давно застаріла. В європейських країнах лібералізація ринку почалася ще в 1990-х рр. Всі країни ЄС працюють за моделлю ринку, яка була запущена в Україні в липні.
Більше того, вже з початку роботи ринку почалися імпортні поставки електроенергії як в зону Бурштинського енергоострову із Словаччини, так і з Білорусі в об’єднану енергосистему України. Тільки за липень він сягнув позначки в 275 млн кВт г. Імпорт є найважливішим ціновим бенчмарком і фактором конкуренції на ринку. Саме вільна конкуренція, яка унеможливлює монополізацію та контроль над ринком окремими суб’єктами, є найбільш значущим елементом нової моделі.
Дуже важливо, що з відкриттям ринку для населення ціна не змінилась. А саме цю «страшилку» використовували критики цієї реформи. Натомість, для малих промислових споживачів ціни виросли на 11-12% в липні і на 4-6% в серпні. Причина – підвищення тарифу на передачу Укренерго. Вже з жовтня цей тариф буде знижено удвічі. Це дозволить суттєво знизити й кінцеву ціну для промспоживачів.
Відкриття ринку було складним процесом. Тому всі учасники погоджувались з тим, що на початковому етапі можливе використання так званих прайс-кепів – цінових обмежень на біржових сегментах ринку. Це мало стримати волатильність і вберегти від можливих цінових шоків. У той же час, цей захід розглядався як тимчасова міра на шляху запровадження ринкових відносин за європейською моделлю.
Надалі нас чекає поступове повноцінне запровадження ринкових механізмів, а відтак створення абсолютно прозорих та привабливих умов роботи на ринку, що у свою чергу забезпечить досягнення ряду цілей: притік інвестицій, значне оновлення вже застарілої енергетичної інфраструктури, покращення якості надання послуг та підвищення рівня енергетичної безпеки держави.
Андрій Бузаров