До такого висновку прийшли учасники Міжнародного гуманітарно-економічного форуму «Ukrainian ID», який пройшов 7 липня 2018 року в Каневі.
В межах Форуму відбувся круглий стіл на тему «Діалог бізнесу, влади та суспільства – гра з трьома переможцями».
Спікерами заходу виступили Катерина Одарченко, Денис Гурак, Альона Шкрум, Яніна Волосна, Анастасія Зернова, Тимур Чмерук, Сніжана Єгорова, Юлія Павленко, Яніна Волосна, Віталій Повх, Дмитро Разумков, Юлія Сергєєва, Надія Копаниця та інші.
«Обговорення питань інституціоналізації цивілізованого лобіювання в Україні є наразі надзичайно важливим. Це – необхідний крок на шляху до налагодження прозорої та відкритої комунікації між бізнесом та владою» – зазначила Голова Правління Асоціації Катерина Одарченко . – Його наявність – це маркер для міжнародних і транснаціональних гравців, який свідчить про те, що їхні прохання будуть почуті, а інтереси – задоволені, наскільки це можливо”.
В результаті обговорення спікери прийшли до спільного висновку, що лобіювання все ще недостатньо позитивно сприймається в українському суспільстві. Представники державної влади все ще не розглядають GR як ефективний механізм комунікації з бізнесом, а відсутність чітких та усталених правил суттєво ускладнює налагодження співпраці з іноземними інвесторами.
Серед широких верств населення лобізм асоціюється насамперед з інструментами та механізмами просування фінансово-промисловими групами власних інтересів у політичній сфері, корупцією тощо.
Основною причиною такого становища, на думку учасників дискусії є не що інше, як нестача знань. Тому, на переконання Катерини Одарченко, потрібно навчати суспільство лобіюванню та практикам громадського залучення ще з шкільного віку.
Також учасники круглого столу порушили питання взаємодії бізнесу та мас-медіа в процесі лобіювання.
Як зазначила керівник маркетингового відділу та PR Медіа Холдингу «Вєсті Україна» Юлія Павленко, переважно така співпраця не є безкоштовною. Проте в окремих випадках медіа готові йти на добровільну співпрацю, в першу чергу, задля отримання репутаційних дивідендів та у разі, коли подібні погляди відбивають соціальні переконання редакції.
