26 лютого Кабмін і представники українського бізнесу підписали заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями для покращення бізнес-клімату в Україні.
Документ підписали під час презентації Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», йдеться на урядовому порталі.
Від уряду заяву підписала перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко, від бізнесу — представники бізнес-асоціацій, серед яких голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова, голова Ради директорів Американської торгівельної палати в Україні Олена Кошарна, президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО Сергій Позняк, голова Ради CEO Club Ukraine Ігор Кабузенко, член ради представників Асоціації IT Ukraine Тарас Кицмей і виконавчий директор ГС «Український фуд-ритейл альянс» Наталія Петрівська.
Сторони задекларували наміри спільно працювати над створенням в Україні сприятливих умов для ведення бізнесу, а також відзначили необхідність сплати податків підприємцями.
Сторони домовилися, що держава зобов’язується:
створювати умови для унеможливлення неправомірного тиску силовиків на бізнес;
зменшувати адміністративне навантаження та підвищувати прозорість системи оподаткування;
підвищувати прозорість роботи митниці;
формувати сприятливий бізнес-клімат;
продовжувати дерегуляцію економічних відносин, де це можливо і доцільно;
впроваджувати програми розвитку українських виробників, в тому числі шляхом доступу до публічних закупівель і стимулювання попиту на українські товари;
сприяти інвестиціям через доступ до дешевого фінансового ресурсу, розвитку промислової інфраструктури і спрощення приєднання до мереж, доступу до сировини, страхування інвестицій;
відкривати зовнішні ринки для українських товарів і забезпечувати підтримку українського несировинного експорту.
Представники бізнесу задекларували свої зобов’язання:
сплачувати податки у передбаченому законодавством обсязі;
офіційно працевлаштовувати працівників та офіційно виплачувати повну заробітну плату;
не співпрацювати із Росією;
інвестувати у виробництво та розвиток бізнесу в Україні;
забезпечувати гідне повернення ветеранів у робоче середовище.
Пріоритетними першочерговими напрямками для співпраці між державою і підприємцями назвали:
напрацювання практичних рішень для зменшення тиску на підприємців зі сторони правоохоронних органів, зокрема напрацювання відповідних змін в КПК;
перезавантаження Бюро економічної безпеки;
визначення критеріїв віднесення бізнесу до категорії «білого» та переліку переваг для такого бізнесу;
створення платформи для отримання зворотнього зв’язку від підприємців;
напрацювання ініціатив для підтримки розвитку українських виробників;
напрацювання рішень для вдосконалення та діджиталізації системи бронювання та відряджень.
Робота над розробкою рішень триватиме на базі Ради з підтримки підприємництва, а також на платформі «Зроблено в Україні» та майданчиках українських бізнес-об’єднань.
Тиск на бізнес в Україні: як його намагаються зменшити
Президент Зеленський утворив Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану як консультативно-дорадчий орган при президентові.
Нещодавно глава держави провів зустріч із представниками Ради. Під час зустрічі учасники обговорили питання зменшення тиску правоохоронців на легальний бізнес, оновлення принципів роботи Бюро економічної безпеки, а також необхідність підтримки підприємств ВПК.
Згодом посол США в Україні Бріджит Брінк на брифінгу в Києві, коментуючи запитання журналістів про тиск на українських бізнес, заявила, що Штати чули про ці проблеми й відзначила кроки української влади, спрямовані на його усунення.
Партнери наполягають, зокрема, на перезавантаженні Бюро економічної безпеки. Особливу стурбованість викликали спроби української влади проштовхнути через Раду законопроєкт, який дями схвалили два профільні комітети парламенту. Документ у такому вигляді передбачав, що БЕБ залишається під впливом заступника глави ОПУ Олега Татарова.
На це відреагували посли країн “Групи семи” і надіслали лист спікеру Русланові Стефанчуку, прем’єру Денису Шмигалю, голові Офісу Президента Андрію Єрмаку, а також декільком урядовцям і парламентарям із правоохоронного і фінансового комітетів Ради. У ньому перелічили ключові положення, які мають бути у законі про БЕБ.






























