Податковий борг “Укрнафти” у травні 2018 року досягнув чергової круглої цифри – 15 млрд грн. Як пишуть у своїй статті для ZN.UA директор ТОВ “Консалтингова група А-95” Сергій Куюн і аналітик нафтогазового порталу enkorr Віталій Крижевський, вже більше трьох років нафтова компанія утримує національне “лідерство” за боргами перед державним бюджетом.
“Укрнафта” перестала сплачувати до державного бюджету ренту на видобуток нафти і природного газу і низку інших податків з серпня 2014-го. Надалі стало зрозуміло, що борг зростає щомісяця рівно на 1 млрд грн”, – йдеться в статті.
Однак, за словами Куюна і Крижевского, з жовтня 2014-го по травень 2015-го глава наглядової ради “Укрнафти” (він же голова правління НАК “Нафтогаз України”) Андрій Коболєв не зібрав жодного засідання наглядової ради ПАТ “Укрнафта” як головного органу оперативного управління компанією. А борг перед держбюджетом за цей період зріс до 8 млрд грн.
“За останніх три роки податковий борг головною нафтової компанії країни зріс з 8 до 15 млрд грн. З виведених у 2015 р. 14,7 млрд грн повернуто… 51,7 млн грн, або 0,35%! Відзначимо, що це сталося лише завдяки розслідуванню НАБУ”, – пишуть експерти.
Нагадаємо, 26 квітня 2018 року Лондонський міжнародний арбітражний суд постановив арбітражне рішення у спорі за позовом міноритарних акціонерів “Укрнафти” проти “Нафтогазу”, передає “Економічна правда“.
“Арбітри дійшли висновку, що ключові положення Акціонерної угоди між Нафтогазом та компаніями Ігоря Коломойського щодо корпоративного управління “Укрнафти” не підлягають виконанню, оскільки суперечать імперативним нормам корпоративного законодавства України”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема, не підлягає виконанню частина статті 9 угоди, яка передбачає, що 6 членів Наглядової ради Укрнафти обираються з числа кандидатів, запропонованих Нафтогазом, а голова Укрнафти та інші 5 членів Наглядової ради – з числа кандидатів, запропонованих компаніями Коломойського, які є міноритаріями.
Стаття 9 також передбачає, що персональний склад правління “Укрнафти” має затверджуватися Наглядовою радою “Укрнафти” за пропозицією голови правління. “При цьому, Трибунал постановив, що в цілому Акціонерна угода є дійсною, хоча ключові її положення щодо корпоративного управління “Укрнафти” є такими, що не підлягають виконанню”, – повідомляє прес-служба.
Нагадаємо, у 2015 році три компанії – міноритарні акціонери “Укрнафти”, підконтрольні олігарху Ігорю Коломойському, подали на “Нафтогаз” позов в Міжнародний арбітражний суд Лондона.
Позивачі заявили, що з січня 2015 року Нафтогаз намагався захопити контроль над Укрнафтою, порушуючи акціонерну угоду.
Раніше міноритарії, завдяки акціонерній угоді від 2010 року і доповненнях до неї від 2011 року, мали ексклюзивне право пропонувати загальним зборам акціонерів кандидата на пост глави правління “Укрнафти”, який потім пропонував наглядовій раді інших членів правління, а також право пропонувати 5 з 11 членів наглядової ради.
Також компанії Коломойського скаржилися, що “Нафтогаз” і державні енергорегулятори змушували “Укрнафту” продавати газ для населення за ціною, нижчою від собівартості видобутку, не дозволяли продавати газ на відкритому ринку, а також відібрали частину газу компанії, який знаходився у сховищах “Укртрансгазу”.
“Починаючи з січня 2015 року, Україна і “Нафтогаз” взяли курс на здобуття контролю над менеджментом “Укрнафти” шляхом, який порушує права заявників”, – йшлося у позові.
Також компанії Коломойського додали, що прем’єр Арсеній Яценюк та інші державні чиновники не приховували, що законодавчі зміни направлені саме на зміну керівництва “Укрнафти”. Для цього вони процитували декілька публічних заяв Яценюка і заступника голови “Нафтогазу” Андрія Пасішника на цю тему. У зв’язку з цим заявники стверджували, що зазнали і продовжують зазнавати суттєвих втрат та збитків.
У позові вказувалося, що вимоги міноритаріїв будуть описані в окремому документі і містити вимогу заборонити “Нафтогазу” порушувати свої зобов’язання відповідно до акціонерної угоди від 2010 року; опис прав і зобов’язань заявників і “Нафтогазу” відповідно до тієї ж угоди; опис збитків і так далі. Інтереси Коломойського у суді представляла лондонська юридична компанія Feieldfisher.
Як відомо, у 2015-му прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що через цю акціонерну угоду, яку з “Укрнафтою” підписав уряд Юлії Тимошенко, держава втратила право пропонувати кандидатуру голови правління “Укрнафти”. У іншому випадку Коломойський отримував право подавати позов у лондонський суд, а сума цього позову може становити 5 мільярдів доларів.
Однак прийняті Радою у 2015 році зміни у закон про акціонерні товариства перекрили дію цією угоди. У той же час юридичний аналіз угоди між “Нафтогазом” і “Укрнафтою”, який є в розпорядженні “Української правди” містить “висновок щодо невідповідності більшості її статей нормам чинного законодавства, а в окремих випадках, щодо нікчемності норм угоди з огляду на недотримання імперативних норм та порушення публічного порядку”.
Зокрема, незаконними є норми про підпорядкування умов угоди виключно правовим нормам Англіїї і вирішення спорів виключно у лондонському суді.
