В Україні стати власником партії – досить легко. Можна зібрати групу однодумців і зареєструвати власну політсилу, а можна піти більш простим шляхом і купити її. Звичайно, для цього знадобляться гроші, і чималі, але в Україні ринок партій готовий запропонувати варіант для будь-якого гаманця, з будь-якою назвою і політичною платформою. Тож не варто дивуватися, коли деякі партії раптово змінюють не тільки ім’я, але й спрямування. EtCetera з’ясовував, у скільки в Україні обійдеться стати власником власної партії.
В Україні функціонують 354 партії. Майже 38% з них були зареєстровані з 2014 по 2017 роки. Втім, ці цифри – відносні, адже деякі партії роками перебувають на стадії ліквідації. Наприклад, понад чотири з половиною роки в «консервації» провів «Фронт Змін».
А якщо взяти до уваги той факт, що в середині 2016 року НАЗК повідомляло, що 86 партій відсутні за адресою офіційної реєстрації, то кількість партій, що функціонують формально, досягає мало не третини від усіх діючих. Такі «консерви» зазвичай зберігають до наступних виборів, або виставляють на продаж. У НАЗК розповіли, що влітку 2016 року, коли партії вперше зіткнулися з необхідністю відзвітувати про свої фінансові витрати, в агентство зверталася за консультацією особа, на якій було зареєстровано аж 17 партій. Імені власника цих «запасів» не називають. Питання: навіщо стільки і скільки взагалі можна зареєструвати партій на одну людину?
Якщо ви законослухняний громадянин і одержимі мрією об’єднати однодумців заради реалізації високих і чистих помислів, то через кілька місяців або років ходіння в Мін’юст ви можете зареєструвати свою політсилу. Але куди простіше – купити її. Адже, незважаючи на те що де-юре купівля/продаж політсили неможливі, в реальному житті політичні партії все ж і продають, і купують. В інтернеті знайти партії на продаж – не проблема. Займаються продажем в основному різні юридичні компанії.
«У нас ви можете купити різні політичні партії, які пропонуються на ринку як безпосередньо власниками, так і провідними посередниками. Також ми можемо запропонувати купити політичну партію, зареєстровану конкретно нашими юристами», – пропонує одна з таких компаній. До речі, до продажу пропонуються як абсолютно нові політичні партії, так і «організації з древньою історією», як партії без наявності місцевих осередків, так і «ті, які повністю виконали вимоги закону і зареєстрували свої представництва в більш ніж половині областей України». Продавці попереджають: «Ціна залежить від багатьох факторів, але, як правило, не може бути менше 50 тис. євро». Якщо за реєстрацію потрібно віддати близько 224 тис. гривень плюс витрати на етапі збору підписів і реєстрації первинних організацій, то ціни на готову партію «під ключ» стартують від 30-40 тис. доларів.
За словами політтехнолога Андрія Золотарьова, 40 тис. доларів – це ціна за сиру партію, сюди не входять, наприклад, реєстраційні витрати на юристів. За 100 тис. доларів продаються партії «з історією» – тобто ті, яким понад п’ять років. Також враховується, скільки років партії, чи є у неї регіональна структура, свій сайт, друковані ЗМІ, – за все це треба буде доплатити. Зі 161 партії, зареєстрованої за кілька останніх років, на 1 січня 2018 року змінили свою назву більше 30%. При цьому 40 з них перейменовувалися двічі; вісім – тричі.
Численні перейменування дають підстави говорити перш за все про те, що не слід шукати в назвах, як і в програмах нинішніх політичних сил в Україні «високі ідеї»: спочатку вигадують назву «для продажу», потім – назву «на злобу дня» або для задоволення власних амбіцій. Так з’являються партії «імені себе».
Критерії, за якими відбирають «товар», дозволяють зрозуміти характерні ознаки багатьох нинішніх українських партій. Вони куплені, мають «власників», створені і не відповідають первісному завданню – реалізації конституційного права громадян на свободу об’єднання. Такі партії складно назвати добровільними об’єднаннями громадян, які є прихильниками певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку (згідно зі ст. 1-3 Закону «Про політичні партії в Україні»).
