Україна закликає Європейський Союз посилити боротьбу з обходом санкцій через треті країни. Про це повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає РБК-Україна в четвер, 21 травня.
За його словами, після ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС, який передбачав прямі обмеження щодо Киргизстану через ризики реекспорту санкційних товарів до РФ, у країні припинили діяльність 50 юридичних осіб, пов’язаних із операціями підвищеного санкційного ризику.
“Це демонструє, що механізм протидії обходу санкцій працює і стимулює країни-транзитери посилювати контроль за експортом та фінансовими операціями”, – наголосив Власюк.
Водночас Україна тривалий час фіксує аномально високі обсяги експорту окремих категорій товарів з ЄС до низки третіх країн. Це дає підстави вважати, що частина цієї продукції надалі потрапляє до Росії.
Наявні механізми контролю та запобігання реекспорту наразі залишаються недостатніми.
“Саме тому ми вважаємо, що anti-circumvention tool (механізм протидії обходу санкцій через треті країни – ред.) має застосовуватися ширше – як щодо товарів, так і щодо окремих юрисдикцій”, – сказав уповноважений президента.
Як приклад він навів Гонконг, через який у період із січня 2024 року по лютий 2025 року до Росії було поставлено санкційних товарів щонайменше на 47 млн євро. Йдеться, зокрема, про телекомунікаційне обладнання, генератори сигналів, осцилографи та електронні компоненти, що можуть використовуватися у військових системах зв’язку, РЕБ, навігації та виробництві електроніки.
Окреме занепокоєння викликають постачання верстатів із числовим програмним керуванням через країни Центральної Азії та Кавказу. Після початку повномасштабної війни експорт таких верстатів із ЄС до Узбекистану зріс більш ніж на 700%, а до Казахстану – майже на 480%.
При цьому у 2024-2025 рр. Узбекистан уже експортував до Росії верстати з ЧПК європейського виробництва на понад 1,4 млн євро.
“Усі ці дані підтверджують системний характер використання третіх країн для обходу санкцій”, – заявив Власюк.
