Про це вона написала у фейсбуку, інформацію також підтвердили у США.
“Як домовились президент Володимир Зеленський та президент Дональд Трамп, спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала угоду про створення інвестиційного фонду відбудови США–Україна”, – написала Свириденко.
“Зараз документ такий, що може забезпечити успіх для обох наших країн – України та Сполучених Штатів”, – написала Свириденко.
“Я радий оголосити про підписання сьогодні історичної угоди про економічне партнерство між Сполученими Штатами та Україною, яка створює інвестиційний фонд реконструкції США та України для сприяння прискоренню економічного відновлення України. Економічна безпека – це національна безпека”, – написав про підписання угоди Бессент.
“Ця угода чітко сигналізує Росії про те, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, зосередженому на вільній, суверенній та процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі”, – додав міністр фінансів США.
Керівник уряду Денис Шмигаль зазначив, що угода має максимально партнерський характер для України.
Підписання угоди могло статись кілька разів. Першу її версію передали Україні у лютому, після її доопрацювання і виходу на компромісний варіант її мали підписати під час візиту Володимира Зеленського до Вашингтону.
Проте тоді після сварки президентів все зірвалось, а США потім суттєво посилили вимоги до України і виставили неприйнятний для Києва проєкт документа.
Згодом сторонам вдалось почати перемовини і знайти точки дотику для компромісу. Спочатку Юлія Свириденко в режимі онлайн підписала рамковий документ, після чого почали доопрацювання повноцінної угоди.
Для України ключовим було неврахування вже наданої допомоги США як боргу.
Що в угоді
За словами Свириденко, угода передбачає таке:
- Повна власність і контроль залишаються за Україною.
“Всі ресурси на нашій території та в територіальних водах належать Україні. Саме українська держава визначає, де і що видобувати. Надра залишаються в українській власності — це закріплено угодою”.
- Рівноправне партнерство.
“Фонд створюється 50/50. Управлятимемо ми цим Фондом спільно із США. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та Сполученими Штатами”.
- Національна власність захищена.
“Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони і далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт “Укрнафти” чи “Енергоатому” залишаються у власності держави”.
- Жодних боргів.
“Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США. Реалізація угоди дозволить обом країнам збільшити свій економічний потенціал завдяки рівноправній співпраці та інвестиціям”.
- Угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс.
“Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України. Важливо, що угода стане сигналом і для інших світових гравців, що з Україною надійно співпрацювати довгостроково – на десятиліття”.
- Фонд наповнюватиметься доходами виключно з НОВИХ ліцензій.
“Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до фонду. В угоді йдеться про подальшу стратегічну співпрацю”.
- Законодавчі зміни — лише точкові.
“Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж угоду має ратифікувати Верховна Рада”.
- США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології
“Фонд підтримується урядом США через агентство DFC, яке допомагатиме нам залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у ЄС та інших країнах, що підтримують нашу боротьбу проти російського ворога. Передача й розвиток технологій — важлива складова угоди, адже нам потрібні не лише інвестиції, але й інновації”.
- Угода надає податкові гарантії
“Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати”.
Як працюватиме фонд
Як пише Свириденко, США роблять внесок у фонд.
Вона каже, що крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою — наприклад, системами ППО для України.
Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне. Йдеться про співпрацю на десятиліття вперед.
Далі фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Свириденко каже, що фонд може інвестувати виключно в Україну.
“Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну — у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково”.
Свириденко каже, що Україна сформувала версію угоди, що передбачає взаємовигідні умови для обох держав.
“Це угода, в якій США відзначають своє прагнення сприяти досягненню довгострокового миру в Україні і визнають вклад, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від ядерного арсеналу. Угода в якій США відзначають свою відданість питанням української безпеки, відновлення і реконструкції”.
Допомога США не зараховується
“Досягнуто домовленостей, що в документі не зараховується допомога, надана США до її підписання”, – так коментував проєкт угоди керівник уряду Денис Шмигаль, який нещодавно був у Вашингтоні.
Раніше адміністрація Дональда Трампа наполягала на тому, щоб Україна уклала угоду про розподіл прибутків від майбутніх українських інвестиційних проєктів, включно з корисними копалинами та інфраструктурою.
Вашингтон розглядав це як “компенсацію” за зброю та іншу допомогу, надану країні з початку повномасштабного вторгнення РФ. Дональд Трамп неодноразово стверджував, що США виділили Україні понад 300 мільярдів доларів допомоги під час війни.
За даними ЗМІ, у попередніх варіантах угоди передбачалося, що США хотіли отримати 100% власності над спецфондом в угоді про копалини, а Україна мала внести дві третини його вартості за рахунок майбутніх доходів від видобутку копалин. Ще одна третина зараховувалась як вже надана Америкою військова допомога.
Такий підхід оглядачі називали кабальним, а західні ЗМІ навіть порівняли його з тими угодами про репарації, які накладали на переможених після Першої світової.
Поки що без гарантій
Фокус угоди, яка все ще може зазнати змін, значно ширший, ніж спочатку запропонована Києвом домовленість лише щодо рідкісноземельних мінералів, вважає кореспондент ВВС Абдужаліл Абдурасулов.
Інвестиційний фонд урядів США та України, який створять у рамках цієї угоди, керуватиме інвестиціями в “критично важливі сектори економіки України”.
Це означає, що всі мінеральні ресурси України, її енергетичний сектор, транспорт і інші галузі можуть потенційно входити до сфери діяльності цього фонду.
В угоді немає “гарантій безпеки”, на яких наполягала Україна. Там лише зазначено, що вона є “відчутним проявом підтримки безпеки України з боку США”.
Це фактично повторює те, що адміністрація Трампа заявляла раніше — що залучення США до гірничодобувної галузі України та інших секторів також фактично є інвестицією в безпеку.
Однак Київ дуже хотів отримати від США конкретні зобов’язання.
Новина про те, що Україна готова підписати давно очікувану угоду про корисні копалини зі США, з’явилася через кілька днів після зустрічі лідерів країн на похороні Папи Римського.
Після особистої розмови з Володимиром Зеленським в базиліці Святого Петра у Ватикані Дональд Трамп написав у соцмережах, що побоюється, що Володимир Путін обманює його.
У Білому домі 15-хвилинну зустріч із Зеленським назвали “дуже продуктивною”, а президент України заявив, що вона має “потенціал стати історичною”.
Попередня зустріч Трампа і Зеленського у Вашингтоні 28 лютого завершилась гучним скандалом. Президенти посварилися, угоду про корисні копалини тоді не підписали.
