Посилення інноваційного потенціалу Китаю є одним із головних світових трендів останніх років. Науку та високі технології концентрують у собі мегаполіси, які включені до Глобального інноваційного індексу (ДІІ), що видається з 2007 року Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ).

Аналіз показав, що у 2022 році Китай та США вперше досягли паритету за кількістю інноваційно-активних міст, включених до топ-100 ДІІ – їх у кожній країні по 21. Серед топ-20 міст світу за кількістю патентних заявок на винаходи 16 – китайські.

Десять із них, розташовані на вершині рейтингу, забезпечили майже третину загальносвітової кількості патентних заявок у 2017-2019 роках. У 2020 році заявники з Китаю подали в країні та за кордоном понад 1,4 мільйона патентних заявок на винаходи, що становить 44,4 відсотка від загальної кількості у світі та майже втричі перевищує результати 2010 року (15,4 відсотка).

З 2018 р. неухильно зростає кількість китайських міст, що входять до топ-100 Глобального інноваційного індексу. За останні п'ять років цей список поповнили Ціндао, Чунцін, Шеньян, Далянь, Чженчжоу, Сямінь та Ланьчжоу.Подібний сплеск патентної активності обумовлений особливістю китайської системи оцінки результативності науково-технічної діяльності, що діє в країні протягом останнього десятиліття. Крім того, багато місцевих адміністрацій запроваджували різні заходи підтримки патентної активності. Наприклад, у провінції Цинхай організації, які подали понад 20 патентних заявок на винаходи протягом року, могли отримати винагороду до 100 тисяч юанів (близько 14 тисяч доларів).

Найбільш інноваційно розвиненим економічним районом Китаю вважається Східний, багато в чому через своє географічне розташування - на узбережжі Жовтого, Бохайського, Східно-Китайського та Південно-Китайського морів.

У Східному економічному районі розташована майже половина (9) усіх китайських міст із топ-100 ДІІ-2022. Але центри інновацій зустрічаються і в інших частинах країни: п'ять міст-інноваторів Китаю розташовані у Центральному економічному районі, чотири – у Північно-Східному, три – у Західному.

В усіх нових китайських містах, включених до ДІІ-2022, діють пільгові економічні режими.

Так, Далянь та Ціндао ще в середині 1980-х років отримали статус відкритих портових міст. У Чженчжоу, Сямині, Ланьчжоу, Шеньяні та Чунціні створені спеціальні економічні зони. А університети з перерахованих міст (крім Чженчжоу) брали участь у програмі підвищення конкурентоспроможності китайських вузів.

Різноманітністю вирізняються і галузева структура міст-інноваторів.

Наприклад, у Ціндао розташовані штаб-квартири компаній Hisense та Haier, що випускають побутову техніку та електроніку, а також найбільшого у світі виробника залізничного транспорту CRRC Qingdao Sifang. У Даляні компанія Intel розмістила потужності з випуску напівпровідників, у Шеньяні виробляється широка номенклатура машинобудівної галузі – від турбін до роботів. Ланьчжоу, розташований у близькій до гірського Тибету провінції Ганьсу, розвиває технології у сфері сонячної енергетики тощо.

Результати аналізу підходів Китаю до розвитку інновацій виявляють не лише його значні масштаби та темпи, а й різноманітність як галузеву, так і територіальну. За рахунок подібної диверсифікації інноваційна система, що стимулюється сьогодні державою, в майбутньому може набути самодостатності і стійкості.

Print Friendly, PDF & Email