Після 40 років швидкого економічного та соціального розвитку Китай став другою за величиною економікою світу. Реформи, проведені в КНР, досягли неймовірних успіхів, проте їх справжній механізм і неймовірно швидко пройдений шлях все ще залишаються загадкою для всього світу. Більше того, китайський стиль управління та пов’язане з ним швидке зростання викликають подив, тому що кидають виклик загальноприйнятій точці зору на традиційний розвиток.
Експерти відзначають досягнення Китаю в галузі державного управління та його орієнтовану на людей філософію побудови суспільства в КНР, особливо відзначаючи багату та багаторічну культуру Піднебесної та її вплив на китайський стиль управління.
Намагаючись зрозуміти феномен економічного успіху Китаю останніх 40 років, вони міркували про те, як конфуціанська філософія, культура, мистецтво вкоренилися в китайському народі і як вони вплинули на розвиток країни в новітній історії. Численні принципи давніх філософій управління злилися воєдино у процесі сучасного розвитку КНР.
На загальну думку традиційна китайська культура є коренем і душею Китаю, що втілює наймогутнішу культурну м’яку силу і має унікальний стиль національного управління. 5000-річна історія китайської цивілізації виростила китайські особливості – саме це має вирішальне значення для успіху соціалізму з китайською специфікою, досягнутого в останні десятиліття.
Коли чиновники з інших країн, журналісти та експерти в галузі ділового менеджменту знайомляться з прикладами ефективного управління Китаєм у нову епоху та з надзвичайною традиційною китайською культурою, вони часто намагаються відкрити секрет успішного управління в КНР.
У чому він полягає?
Порада управління від Сі
Соціалістична система Китаю та модель національного управління зі своїми особливостями виникли не на порожньому місці. Вони були розроблені у соціальному та культурному контексті країни – національна система та національне управління сформувалися за тисячолітню історію.
Як же ефективно керувати такою величезною країною?
Голова КНР Сі Цзіньпін зазначає, що для того, щоб керувати великою країною з такою кількістю людей і такими складними національними умовами, лідери Китаю повинні усвідомлювати реальність Китаю та сподівань свого народу, ставлячись до своїх обов’язків з максимальною обережністю, наче вони йдуть тонким льодом або стоячи на краю прірви. Описуючи стиль управління в Китаї, він наводить метафору, пов’язану з китайською культурою – «керувати великою країною все одно, що смажити маленьку рибку».
Лідери не повинні ні перестаратися, ні послаблювати свої зусилля.
Ця філософія відбита у його п’ятирічному плані цілей розвитку. Керівний принцип економічного розвитку «прагнення прогресу на фоні стабільності» неодноразово піднімався центральним урядом.
Вплив традиційної китайської культури
Китайці досягли першої столітньої мети та починають новий шлях до досягнення другої сторічної мети. Тому їм так важливо покращити китайську модель та систему національного управління.
У Китаї популярний вислів, що рослини з сильним корінням добре ростуть, а зусилля з правильною спрямованістю забезпечать успіх.
Представлення корінних інтересів найширших мас залишається основним завданням національного управління Китаю. Піднесення людей на перше місце є найважливішим компонентом ідеї Сі Цзіньпіна про соціалізм із китайською специфікою для нової ери та загального партійного управління.
Китайська нація протягом усієї своєї багатої історії прагнула викорінити бідність і задовольнити основні потреби людей. З самого дня свого заснування КПК зробила пошук щастя для китайського народу та омолодження китайської нації своїм прагненням та місією протягом останніх 100 років.
Після 18-го з’їзду КПК центральний уряд заявив, що бідність – це не соціалізм, і слід йти за принципом «не залишати жодного бідного району чи жодного бідняка» у рамках цільової стратегії боротьби з бідністю. Число людей, що позбавляються злиднів щороку, становить у середньому понад 10 мільйонів осіб, що майже дорівнює населенню країни середнього розміру.
У 2021 році голова Сі заявив про досягнення мети щодо побудови середньозаможного суспільства у всіх відносинах та викорінення крайньої бідності в країні.
Китайська Національна академія управління
В останні роки стажери з країн з усього світу, які навчаються в Китайській національній академії управління, відвідали Заборонене місто, Пекінський храм Конфуція та Імператорський коледж, щоб дізнатися більше про китайську історію та її вплив на національний стиль управління. Журналісти зазначають, що у своїх бесідах вони були вражені моральними та духовними цінностями Китаю, а також ставленням китайської нації до гармонії.
Китайська національна школа управління (CNSA) розпочала будівництво у 1988 році та офіційно відкрилася у вересні 1994 року.
Це сучасний навчальний центр для державних службовців середньої та вищої ланки, керівників вищої ланки та наукових співробітників у галузі політики. Він надає консультації з питань політики для державного управління та розвиває теоретичні дослідження в галузі державного управління. Він підпорядковується безпосередньо Державній раді.
До його основних обов’язків входять: навчання провінційних (міністерських), директивних та деяких адміністративних відділів державних службовців; навчання старших державних службовців з урядів Гонконгу та Макао; навчання керівників вищої ланки розвинених країн; Підготовка керівників ключових державних підприємств; Розвиток магістерської та докторської освіти з основних дисциплін Школи та прийом іноземних студентів та стажистів відповідно до державних постанов; Рекомендація відмінних стажистів центральним та місцевим органам влади, а також відповідним відомствам; Вивчення важливих питань навчання державної служби та участь у розробці політики навчання державної служби.
Отриманий досвід та знання чиновники починають реалізовувати на місцях.
Компетентні чиновники та меритократія
Економічні оглядачі часто наголошують на тому, що в Китаї існує політична меритократія апарату чиновників.
Вражаючий економічний успіх Китаю переконав західних учених, не кажучи вже про представників китайської еліти, що з точки зору ефективності китайська політична меритократія може досягти таких же успіхів (або навіть більших), ніж багатопартійна західна демократія.
Чиновники в Китаї не тільки відбираються на основі системи іспитів, яка сягає своїм корінням в імперську історію, їх просування по службі залежить від того, наскільки добре працює місцева економіка. Це працює краще, ніж, наприклад, у вищій адміністративній системі сусідньої Індії, де просування по службі ґрунтується більше на вислугах років, ніж на результатах роботи, хоча прийом на роботу здійснюється на основі іспитів на державну службу.
Цей баланс продуктивності та лояльності порівняно з кар’єрою чиновника призводить до великої переваги, якою Китай користується порівняно з багатьма іншими країнами (включаючи, скажімо, США чи країни Європи), не кажучи вже про багато авторитарних країн, де лояльність цінується вище за мінімальну компетенцію.
Порівняно з іншими країнами, що розвиваються, місцеві органи влади в Китаї набагато більше залучені в розвиток місцевого бізнесу, а не лише наданням державних послуг. Приватний бізнес, економіка країни та чиновники працюють на досягнення однієї й тієї ж мети.
У липні 2020 року Центр демократичного управління та інновацій Еша при Гарвардському університеті опублікував аналітичну записку під назвою “Розуміння стійкості КПК: дослідження громадської думки Китаю в часі”. Короткий огляд дослідження показує, що з 2003 до 2016 року рівень задоволеності китайським урядом постійно зростає. У 2016 році загальне задоволення китайців центральним урядом досягло 93,1%.
Завдяки величезному економічному зростанню останніми роками задоволеність мешканців КНР роботою місцевого уряду зросла.
Західна модель розвитку – не єдина
Жодна країна не може впоратися з викликами, які стоять перед людством поодинці. Пандемія COVID-19 говорить багато про що, оскільки люди у всьому світі живуть у взаємопов’язаному “глобальному селі” із загальними інтересами. Усі країни тісно пов’язані. Перед пандемією китайський уряд поставив життя і здоров’я людей на перше місце, захищаючи їх.
Це видно й у інших сферах.
КПК поєднує у своїй роботі ефективність та інтернаціоналізм, і вважає добробут китайців тісно пов’язаним із світовими справами. Китай підтримує гармонію у різноманітності: його соціалістична система, теорія, інститути та культура відкрили новий шлях модернізації для країн, що розвиваються, пропонуючи нові можливості для країн і націй, які хочуть як прискорити розвиток, так і зберегти незалежність.
Більше того, практика Китаю показує світові, що західна модель не єдина модель національного управління та модернізації. Кожна країна може вибрати свій шлях розвитку. Китай не імпортуватиме моделі інших країн, а також не експортуватиме чи не буде просити інші країни копіювати його стиль.
При цьому експерти зазначають, що 20-й з’їзд КПК показує, що спадщина та інновації традиційної культури є відповіддю на причини успіху Китаю в національному управлінні.
Самі китайці зізнаються, що здавна культура їхньої країни — це культура гармонії, злагоди та єднання. Основні принципи ідеології та релігійних навчань Китаю полягають у прагненні підтримання порядку, стабільності та миру. Ці головні традиції конфуціанства та інших навчань визначили специфіку китайського світогляду як гармонійного комплексу ідей, які не тільки не виключали розбіжностей у поглядах і думках, але розглядали розбіжності як основу для вироблення мирних методів вирішення конфліктів та протиріч.
З 1990-х років вчені всього світу зосередили свою увагу на складнощах реформ управління.
21 століття стало свідком глобальних хвиль реформ державного управління. Китай як країна, що швидко розвивається, будує сильну, надійну і сучасну систему державного управління. Соціалістичне управління Китаєм з китайською специфікою принесло значні зміни до політичної, економічної та соціальної сфери, змінивши життя мільйонів людей на краще.
Забезпечуючи економічний розвиток за допомогою державного втручання, вводячи верховенство закону, підтримуючи значення свого народу, заохочуючи нові ідеї та впроваджуючи ідеологію націоналізму через «Китайську мрію», влада КНР та її політика управління створили чудовий приклад для всього світу, демонструючи те, як суспільство може розвиватися з опорою на власні традиції і культуру з 5000 річною історією існування.
