Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
Міністр енергетики Альпарслан Байрактар заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою.
Нагадаємо, Трамп публічно почав тиснути на союзників, закликавши країни НАТО розірвати енергетичні зв’язки, що зберігаються з Росією. На зустрічі в Білому домі 25 вересня Трамп вимагав від президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана припинити закупівлю російських енергоносіїв, а купувати в інших країнах.
Серед цих інших – насамперед США, які вже є найбільшим експортером ЗПГ у світі. Але їх експортні потужності збільшаться ще майже вдвічі до 2028 року, за даними Управління енергетичної інформації (EIA) Міненерго США, – з 320 млн. кубометрів до 595 млн. кубометрів на добу, або зі 117 млрд. до 217 млрд. кубометрів у річному обчисленні. Цього року, за прогнозом EIA, експорт ЗПГ із США зросте на 19%, а 2026-го – ще на 15%.
Усього ж у Північній Америці зараз будується 10 ЗПГ-терміналів: п’ять у США, три в Канаді (перша лінія вже почала відвантаження влітку) та два в Мексиці.
Зрідженого газу буде так багато, що “є велика частка невизначеності у тому, які ринки та сектори будуть здатні поглинути додаткові обсяги”, попереджає МЕА. У базовому сценарії воно очікує 130 млрд. кубометрів надлишку ЗПГ на світовому ринку в 2030 році.
