Саме ціна на нафту може зіграти вирішальну роль у війні проти України і покласти край реваншистським амбіціям Путіна. Таку думку висловив голова Офісу президента Андрій Єрмак у колонках, опублікованих у “Європейській правді” та у The Wall Street Journal.
Він провів аналогію з Радянським Союзом, який у 70-х скористався з конфлікту між арабськими країнами та Заходом і закріпив своє місце серед світових експортерів енергоносіїв. Прямими наслідками цього стали вторгнення в Афганістан, спроба придушити демократичні рухи в Польщі, зазначає представник ОП.
Однак у середині 80-х років радянські родовища були виснажені та потребували західних технологій і грошей. Ситуацією скористалися Саудівська Араваія та Сполучені Штати Америки.
“Саудівська Аравія, найвпливовіший гравець ОПЕК, наважилась піти проти думки колег по організації, стрімко наростивши видобуток. Сполучені Штати тим часом впровадили ембарго на експорт технологій до СРСР і теж збільшили власний видобуток.
Як наслідок, нафта подешевшала майже втричі – до 12 доларів за барель. Колосальні втрати підірвали радянську економіку. Гроші на просування світового впливу силовими та іншими гібридними методами просто скінчилися”, – нагадав Єрмака, зазначивши, що це стало кінцем Радянського Союзу.
Так само нафтогазові прибутки роками живили імперіалізм та реваншизм Кремля, відзначив Єрмак.
“Вплив нафтогазової галузі на економіку країни-агресора в останнє десятиліття був іще більшим. За оцінками економістів, цей вплив до кінця 2000-х зріс приблизно вдвічі у порівнянні з радянськими часами. Останніми роками на нафту і газ припадало близько 60% загального експорту товарів РФ та 40% доходів федерального уряду.
Саме тут лежать корені офіційних ультиматумів Москви щодо фактичної капітуляції НАТО та повернення Росії контролю над усією Східною Європою. Саме неймовірні експортні доходи переконали Кремль у тому, що світ проковтне напад на Грузію, сирійську авантюру та вторгнення в Україну. Нафтові доходи продовжують забезпечувати безперебійну роботу російського ВПК і підготовку до нових актів агресії”, – зазначається у колонці.
Протистояти цьому, вважає голова Офісу президенту мають жорсткі і раптові санкції проти російського нафтового сектора, щоб Москва не встигала адаптуватися до тиску.
Санкційний тиск, додає він, має ефект, зокрема ембарго ЄС і обмеження цін G7 коштували агресору 113 мільярдів доларів експортних надходжень з початку повномасштабного вторгнення. Торік російський бюджет втратив майже чверть доходів від експорту енергоресурсів у порівнянні з 2022 роком. Але вони все одно сягали $102 млрд. Третина бюджету РФ в той чи інший спосіб спрямована на фінансування воєнної машини.
Саме тому Україна продовжує наполягати на зменшенні рентабельності російської торгівлі нафтою. Зниження цінової стелі до 30 доларів за барель, вважає керівник Офісу президента, один із механізмів. Інший механізм – послідовне обмеження доступу до технологій, зокрема через санкції проти посередників. Ще один – посилення ринкового тиску.
“Росія лякає людство ядерною зброєю. Але сама вона вкрай вразлива до власної нафти. Щоб врятувати світ, достатньо просто перекрити їй кран. Як це зробили король Фахд і президент Рейган”, – зазначив Єрмак.
