У 2017 держава виділила більше 5 мільярдів гривень на наукові дослідження. В Інституті аналітики та адвокації виокремили сфери найбільш дороговартісних досліджень із усіх, які проводились минулоріч
Вартість досліджень широко коливається залежно від сфери, кількості розробок та інших критеріїв. Середня ціна одного дослідження – 700 тис. грн. Найдорожча тематика у 2017 році коштувала державі більше 4 млн. грн.
Важливо відзначити, що ці суми можуть виділятися не на одне дослідження, а на кілька одразу. У межах однієї тематики можуть планувати кілька видів діяльності та декілька їх продуктів. Переважна більшість робіт розрахована на два і більше років, та їх фінансування відбувається поетапно.
– Найбільше коштів від загального обсягу фінансування досліджень припадає на Національну академію наук та Міністерство освіти і науки України. У 2017 році у грошовому еквіваленті ці установи отримали 2,64 та 1,05 млрд грн відповідно. Це пов’язано у першу чергу з тим, що ці суб’єкти мають спеціальний статус у сфері науки, – зазначила аналытик Інституту аналітики та адвокації Олена Дмитренко.
Зазвичай виконавцями досліджень є науково-дослідні інститути. Переважна більшість головних розпорядників бюджетних коштів (наприклад, Міністерств), замовників наукових робіт мають у сфері свого управління такі установи. У 2016 році дослідження виконували 972 суб’єкти. З них 181 організація знаходилась у підпорядкуванні Національної академії наук України, а 119 – у Міністерства освіти і науки України.
Виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації Юрій Ромашко зазначив:
- Сьогодні слід говорити про кілька важливих та водночас проблемних аспектів. По-перше, це монополія державних науково-дослідних інституцій на проведення досліджень. По-друге – поодиноке проведення конкурсів і, як наслідок, відсутність конкуренції у отриманні фінансування через недосконалість та «неукомплектованість» нормативної бази. Та і загалом застаріла система фінансування, яка потребує перегляду відповідно до існуючих реалій. Вирішення цих трьох проблем істотно вплине на покращення загальної ситуації.
Зауважимо, що моделі розвитку науки та її реформування у цьому році уже обговорювали на засіданні наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Тоді члени комітету висловилися за запровадження нових правил справедливої конкуренції наукових колективів та ефективнішого використання бюджетних коштів.
Довідково: Дослідження проведене у рамках ініціативи «Державне фінансування досліджень», яке здійснюється ГО «Інститутаналітики та адвокації» за підтримки МФ «Відродження».
Матеріал надано Прес-службою ГО “Інститут аналітики та адвокації”