П’ятниця, 20 Листопада, 2026
  • Про нас
  • Кредит онлайн
RU
EconomistUA - Новини України: економіка, бізнес, фінанси

НОВИНИ УКРАЇНИ • ЕКОНОМІКА • БІЗНЕС • ФІНАНСИ

  • Головні події
    77156068 604

    Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

    82917c5b1fdb76d5764ce9bbb5f5d9d5

    Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

  • Економіка
    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    Bezymyannyj

    Економіка пончика

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

    4641317

    ЄС виплатить Україні рекордний транш майже на €8 млрд

  • Бізнес
    20220518115047 7087

    Комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав важливий для деревообробників ПЗУ

    ukrainian flag wheat field sunset

    Де найбільше конкуренції, а де — можливостей: аналітика державних закупівель України

    real fefd35f4 2891 48cb 8917 3b2e01d58bd5

    Для європейських покупців важливо, що вони отримують доступ до українського газу через прозорий механізм – Олексій Дубовський

    6ae03259220d3

    Виробництво без специфікацій – у яких випадках обліку вистачає і що втрачається разом з нормами

  • Гроші та Фінанси
    • All
    • Банки
    • Кредитні картки
    • Кредитування
    • Курс долара
    4645265

    Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

    4643714

    Гривня в обмінниках продовжує дорожчати

    4637603

    НБУ трохи послабив гривню до долара, але зміцнив до євро: курс на понеділок

    4637163

    Курс гривні зміцнився наприкінці тижня

  • Політика
    4642212

    Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

    4641006

    Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

    4639414

    Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

    4638915

    Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

  • IT / Телеком / Медіа
    4615233

    Найбільший оператор фіксованого зв’язку України «Укртелеком» підбив підсумки роботи за січень–вересень 2026 року

    4591490

    Samsung встановила світовий рекорд за квартальним прибутком: $80,1 млрд

    4532051

    Meta загрожує штраф у 1,4 трильйона доларів

    4514816

    Техногіганти США вклали $1,1 трильйона у розвиток штучного інтелекту

  • +
    • Агробізнес
    • Енергетика
    • Нерухомість
    • Туризм
    • Спорт
    • Авто
    • Life
    • Блоги
  • Армія / ВПК
  • Китай Сьогодні
  • ЄС та НАТО
No Result
Переглянути всі результати
  • Головні події
    77156068 604

    Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

    82917c5b1fdb76d5764ce9bbb5f5d9d5

    Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

  • Економіка
    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    Bezymyannyj

    Економіка пончика

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

    4641317

    ЄС виплатить Україні рекордний транш майже на €8 млрд

  • Бізнес
    20220518115047 7087

    Комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав важливий для деревообробників ПЗУ

    ukrainian flag wheat field sunset

    Де найбільше конкуренції, а де — можливостей: аналітика державних закупівель України

    real fefd35f4 2891 48cb 8917 3b2e01d58bd5

    Для європейських покупців важливо, що вони отримують доступ до українського газу через прозорий механізм – Олексій Дубовський

    6ae03259220d3

    Виробництво без специфікацій – у яких випадках обліку вистачає і що втрачається разом з нормами

  • Гроші та Фінанси
    • All
    • Банки
    • Кредитні картки
    • Кредитування
    • Курс долара
    4645265

    Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

    4643714

    Гривня в обмінниках продовжує дорожчати

    4637603

    НБУ трохи послабив гривню до долара, але зміцнив до євро: курс на понеділок

    4637163

    Курс гривні зміцнився наприкінці тижня

  • Політика
    4642212

    Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

    4641006

    Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

    4639414

    Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

    4638915

    Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

  • IT / Телеком / Медіа
    4615233

    Найбільший оператор фіксованого зв’язку України «Укртелеком» підбив підсумки роботи за січень–вересень 2026 року

    4591490

    Samsung встановила світовий рекорд за квартальним прибутком: $80,1 млрд

    4532051

    Meta загрожує штраф у 1,4 трильйона доларів

    4514816

    Техногіганти США вклали $1,1 трильйона у розвиток штучного інтелекту

  • +
    • Агробізнес
    • Енергетика
    • Нерухомість
    • Туризм
    • Спорт
    • Авто
    • Life
    • Блоги
  • Армія / ВПК
  • Китай Сьогодні
  • ЄС та НАТО
No Result
Переглянути всі результати
EconomistUA - Аналітика головних новин економіки та бізнесу
No Result
Переглянути всі результати
Головна Блоги

«Тектонічні зсуви» на пострадянському просторі як передвістя нових, але добре забутих старих змін

EconomistUA
П’ятниця, 29 Березня, 2019
Блоги, Політика
postsovetskie strany
Поширити на FacebookПоширити на TwitterПоширити на TelegramВідправити поштою

Останнім часом на пострадянському просторі відбувається помітне політичне пожвавлення. І якщо в таких республіках колишнього СРСР, які свого часу обрали прозахідний вектор розвитку (Литва, Латвія, Естонія, Україна, Грузія, Молдова), внутрішньополітичне життя у 2018 – 2019 рр. переважно сконцентровано на електоральних процесах (президентських або парламентських), які або вже відбулися, або ще стоять на порядку денному (що є доволі звичним явищем для демократичних держав), то в країнах так званого авторитарного режиму правління (Росія, Білорусь, Казахстан та ін.) різного роду «рокірування» є, без перебільшення, справжньою сенсацією.

Останньою несподіваною новиною була відмова 19 березня 2019 р. президента Казахстану Н. Назарбаєва від повноважень глави держави, з супутнім цьому переходом обов’язків президента до спікера Сенату парламенту Касима-Жомарта Токаєва (імовірно до 2020 р.). Ця подія в інформаційному полі мала ефект вибуху бомби, адже за останніх тридцять років ця центральноазійська країна не змінювала свого лідера, залишаючись у цьому плані унікальною не лише у регіоні, а й на всьому пострадянському просторі.

Однак цікавим є не лише сам факт відставки Назарбаєва з президентського посту і навіть не подальша доля Казахстану у розрізі його внутрішньої політики та зовнішньополітичного вектору, а поява ланцюгу систематичних процесів переформатування пострадянського простору (це стосується головним чином саме авторитарних  країн-сателітів РФ – учасників більшості ініційованих Москвою інтеграційних проектів, на кшталт ЄАЕС, ОДКБ тощо), що супроводжується досить неоднозначними подіями.

За точку відліку можна взяти президентські вибори в Росії у березні 2018 р., на яких передбачувано було переобрано В. Путіна, який вже майже два десятиліття стоїть біля керма не лише в РФ, а й фактично більшої частини пострадянського простору. Будучи обраним на свій останній, згідно чинного російського законодавства, шестирічний термін, Путін навряд чи має бажання обмежитись 2024 р., адже саме посідання найвищої в російській державі посади є, безперечно, запорукою захищеності путінської владної вертикалі від різного роду потрясінь, які можуть спіткати як самого Путіна (заодно й інших наближених представників кланово-олігархічного прошарку), так і Росію загалом, з супутніми цьому народними невдоволеннями, сепаратистськими тенденціями, економічним спадом тощо. А відсутність впевненості Путіна в тому, що навіть у випадку обрання ним своєї людини у якості «спадкоємця», через ризик втрати над цією особою (повністю або частково) контролю, як це було подібно на початку 2000-х рр. після «рокірування» Єльцин – Путін, а також просідання рейтингу, як це наразі спостерігається, можуть змусити останнього звернутися до досвіду радянських часів, коли у своїй переважній більшості очільників СРСР з Кремля виносили хіба що уперед ногами.

Тому дуже схоже на те, що В. Путін поступово починає втілювати такий задум у життя. Першою «жертвою», як і слід було очікувати, стала Білорусь, адже ця держава є найбільш тісним партнером Росії, який до того ж має для Кремля важливе стратегічне значення з огляду на своє географічне розташування, з виходом до східного кордону ЄС та НАТО. А наявність у Путіна в шухляді хоч і присипаних пилом, але де-юре чинних Договору про Союз Білорусі й Росії та Статуту цього конфедеративного об’єднання (обидва документи підписано 1997 р.), стало неабиякою спокусою для кремлівського диктатора наважитись на крок з виправлення «найбільшої геополітичної катастрофи століття».

Тож не дивно, що лише протягом усього минулого року між лідерами Росії та Білорусі, В. Путіним та О. Лукашенком, відбулось понад десяти зустрічей, під час однієї з яких (засідання саміту ЄАЕС у м. Санкт-Петербург у грудні 2018 р.) лідери навіть посперечалися через ціну на газ для Білорусі (що дуже нагадує ситуацію з Україною багаторічної давнини і яка досі ще дається взнаки).

Така суперечка в якійсь мірі «розв’язала руки» Кремлю щодо початку обговорення подальшої тіснішої інтеграції двох країн, а фактично поглинання Росією своєї західної сусідки в обмін на залишення для останньої старих цін на вуглеводні. Так, зокрема, у грудні 2018 р. В. Путін схвалив військову доктрину Союзної держави, а російський прем’єр-міністр Д. Медведєв створив робочу групу з російсько-білоруської інтеграції. Після проведення перших у цьому році двосторонніх зустрічей, Лукашенко, під час своєї прес-конференції, яка відбулась у Мінську 1 березня 2019 р., заявив, що він згоден з ідеєю ввести єдину валюту (імовірно рубль), а емісійний центр останньої міг би перебувати на території РФ.

Звичайно, процес остаточного формування Союзу Білорусі й Росії у тому вигляді, яким його бачить Кремль, ще може зайняти достатньо тривалий період часу, однак не виключено, що його буде завершено саме до 2024 р., що зможе дозволити В. Путіну, таким чином, у законний спосіб обійти дедлайн своїх владних повноважень, особисто очоливши таку конфедерацію.

Тим не менше, такий двоїстий союз хоч теоретично і зможе вирішити питання щодо пролонгації російським лідером своїх владних повноважень, однак не вирішує проблеми геополітичної площини. Адже чим більше країн буде долучено до нового наднаціонального утворення, центром якого має бути Москва, тим більше шансів і впливу буде мати російська владна вертикаль, як свого часу радянська. Тож не дивно, що після початку процесу з поглинання Білорусі, Кремль взявся за іншого колишнього суб’єкта СРСР (другого за розміром після РФ) – Республіки Казахстан.

Хоча офіційна Астана (з 2019 р. – Нур-Султан) не є підписантом союзницьких договорів з Москвою, подібних до Договору про Союз Білорусі й Росії, однак ця країна має не менш вагомий інтерес для Кремля. Казахстан також займає як вигідне географічне розташування (межування з іншими країнами Центральної Азії та Китаєм), так і наявність корисних копалин, зокрема нафти, природнього газу, урану. Повернення цієї країни у лоно РФ створило би добру основу для держави на кшталт СРСР, з підім’яттям під себе усієї «серцевинної землі» – Гартленду (згідно концепції Г. Маккіндера), яка б дала можливість остаточно зпозиціонуватися Москві в якості одного з геополітичних полюсів світу. А враховуючи те, що на Казахстан має свої види ще один перспективний полюс сили – Китай – першість Росії у поглинанні Казахстану надасть Кремлю неабиякий «карт-бланш» з укріплення її домінуючої ролі в євро-азійському ареалі.

Тож не дивно, чому Путін спокійно відреагував на факт складення з себе президентських повноважень Назарбаєвим, висловивши надію на те, що нове керівництво республіки «забезпечує спадкоємність». До того ж, Назарбаєв перед відходом у відставку провів телефонні розмови з лідерами п’яти інших країн пострадянського простору (Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Узбекистан), лідери яких, окрім Путіна, висловили співчуття у зв’язку з прийнятим рішенням щодо складення казахським очільником своїх повноважень. З чого можна зробити висновок, що російське керівництво усе влаштовує і ніяких несподіванок для нього не було.

Підсумовуючи, можна з великою вірогідністю припустити, що політичні процеси, які відбуваються на просторах колишнього Радянського Союзу, особливо в країнах, які знаходяться в орбіті Москви, є не випадковими. Більше того, з огляду на переобрання В. Путіна на останній термін президентства, вони ще й видаються закономірними. І цьому є дві головні причини. По-перше, це бажання Путіним продовжити своє правління навіть після 2024 р., адже тільки обійняття найвищої посади, у якому б форматі вона не була, надасть йому безпекових гарантій. По-друге, це геополітичні амбіції Путіна з перетворення Росії на центр сили, здатний конкурувати як зі США, так і з КНР. Поєднання цих двох намірів може бути приводом для створення нового наддержавного утворення на теренах колишнього СРСР, тільки цього разу не на основі марксистсько-ленінської ідеології, а на кланово-олігархічних засадах з елементами ринкової економіки.

З огляду на це, дуже важливо, щоб Українська держава, за прикладом країн Балтії, продовжувала свій євро-інтегративний поступ, щоб мати змогу в майбутньому отримати членство в НАТО та ЄС. З цього приводу для України є позитивним приклад іншої західноорієнтованої пострадянської держави – Грузії, особливо щодо успіхів в провадженні євроатлантичного курсу останньої. Так, 25 березня 2019 р. генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг, під час свого візиту до Тбілісі, заявив, що Грузія стане членом Альянсу та похвалив за проведення нею необхідних реформ. Це, без перебільшення, є позитивним сигналом для України, адже як Київ, так і Тбілісі єдині, хто на усьому пострадянському просторі закріпили свої євроатлантичні прагнення на конституційному рівні. До того ж, обидві країни стали жертвами військової агресії з боку РФ, що їх ще більше уподібнює.

Тож, для України є чималі шанси також отримати позитивні сигнали від НАТО та інших західних організацій. Так як наша держава слідує подібним до Грузії шляхом і обидві країни мають дуже схожі проблеми у відносинах з Москвою, яка воліє загальмувати їх прозахідний вектор і прагне долучити до своїх проектів. Однак перешкоди з втілення цих амбітних планів може створити саме Київ. Адже політичний та економічний успіх розвитку України за моделлю, яку сповідує усе цивілізоване співтовариство, не дасть можливості задумам Кремля втілитися до кінця в життя. Це лише закладе підґрунтя до розширення ідеалів вільного світу на весь колишній радянський простір.

Станіслав Желіховський

ТЕМИ: Станіслав Желіховський
ShareTweetShareSend
Попередня новина

Спикер парламента Румынии был вынужден отменить свой визит в Марокко

Наступна новина

НАБУ проводить обшуки в морському порту Бердянська

СХОЖІ НОВИНИ

Bezymyannyj
Блоги

Економіка пончика

18/11/2026
4642212
Політика

Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

17/11/2026
4641006
Політика

Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

16/11/2026
4639414
Політика

Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

15/11/2026
БІЛЬШЕ НОВИН
Наступна новина

НАБУ проводить обшуки в морському порту Бердянська

Google News

Отримайте кредит
за 5 хвилин

Неочікувані витрати і потрібен
кредит онлайн на карту без відмов
і зайвих довідок?

Обрати позику

КУРС ВАЛЮТ

19.11.2026
ВалютаНБУКупівляПродаж
USD 45.2020 ↓ 45.0696 ↓ 45.7089 ↓
EUR 49.5717 ↓ 49.5115 ↓ 50.3533 ↓

ГОЛОВНІ ПОДІЇ

Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

Лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп за участі Росії ухвалили спільну декларацію про мир під час зустрічі ...

19/11/2026
Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін 19 листопада розпочали двосторонні переговори на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва ...

19/11/2026
Головні події

На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

За підсумками 37-го засідання Контактної групи з оборони України партнери анонсували нову допомогу. Про це в середу, 18 листопада, повідомило ...

18/11/2026

ТОП НОВИН ТИЖНЯ

  • Як НБУ встановлює офіційний курс валют в Україні та прогнози на кінець 2026

    Як НБУ встановлює офіційний курс валют в Україні та прогнози на кінець 2026 року

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0
  • Китай створює літак-гігант на 800 пасажирів: розмах крила у 1,6 раза більший за бомбардувальник B-2

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0
  • ISW: Путін зробив ставку на ракетно-дронові удари замість наступу на землі

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Світова економіка

Біткоїн обвалився до $63 500

19/11 19:10
Авто

В Україні втрачають популярність дизельні авто

19/11 16:44
Армія / ВПК

Британія надасть Україні 1000 далекобійних дронів

19/11 15:09
Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

19/11 14:07
Курс долара

Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

19/11 13:05
БІЛЬШЕ НОВИН

УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ

EconomistUA – це інформаційно-аналітичний портал про головні новини: економіки, бізнесу, фінансів.

Новини України про ключові події у сфері бізнесу, економіки та фінансів, міжнародної торгівлі та інвестицій. Також Ви зможете знайти якісну аналітику новин, прогнози, думки та поради експертів.

НОВИНИ УКРАЇНИ та СВІТУ

  • Головні події
  • Економіка
  • Бізнес
  • Гроші та Фінанси
  • Політика
  • IT / Телеком / Медіа
  • Армія / ВПК
  • ЄС та НАТО
  • Агробізнес
  • Енергетика
  • Нерухомість

РЕДАКЦIЯ ТА РЕКЛАМА

EconomistUA та наші партнери надають широкий спектр послуг у сфері медіа та PR:

[email protected]

Economist UA
  • Кредит онлайн
  • Новини партнерів
  • Правила використання матеріалів

© 2016-2026 Economist UA • Новини України • Економіка • Бізнес • Фінанси

No Result
Переглянути всі результати
  • Головні події
  • Армія / ВПК
  • Економіка
  • Світова економіка
  • Бізнес
  • Гроші та Фінанси
  • Політика
  • ЄС та НАТО
  • Китай Сьогодні
  • IT / Телеком / Медіа
  • Агробізнес
  • Енергетика
  • Нерухомість
  • Туризм
  • Спорт
  • Авто
  • Life
  • Блоги

© 2016-2026 Economist UA • Новини України • Економіка • Бізнес • Фінанси