Протягом останніх років Китай все більш активно нарощує як загальний обсяг витрат на дослідження та розробки, так і їхню частку у ВВП. Китайські науковці зайняті дослідженнями в різних областях, часом далеко за лінією горизонту – від місії на Марсі до занурення в найглибші місця Землі. Експерти зазначають, що Піднебесна стає ключовим гравцем у сфері глобальної науки та технологій. Більше того, КНР вже зараз знаходяться на передньому краї розвитку у великому спектрі передових наукових розробок, включаючи штучний інтелект, медицину, біотехнології, телекомунікації, технології 5G та розвиток IT.
За останні 20 років КНР значно збільшила як загальний обсяг витрат на дослідження та розробки, так і їхню частку у ВВП. В абсолютних величинах країна продемонструвала зростання майже в 16 разів – з 32,9 млрд доларів до 525,7 млрд у 2020 році.
Активний розвиток
На тлі стрімкого зростання витрат на дослідження та розробки, влада Китаю продовжує нарощувати зусилля.
По-перше, постійно коригуються дослідницькі та галузеві пріоритети. Наприклад, у чинному п’ятирічному плані замість ядерних технологій заявлено водневу енергетику та розвиток відновлюваних джерел енергії.
По-друге, незважаючи на те, що частка коштів підприємницького сектору у витратах на дослідження та розробки в Китаї становить 76,3%, національна влада в 2022 році вирішила додатково розширити пакет податкових пільг для компаній, які інвестують у науку, на сектор високотехнологічних малих та середніх фірм.
По-третє, Китай має намір зміцнювати лідерство в патентуванні, але водночас продовжувати планомірно збільшувати частку витрат на фундаментальні дослідження.
У результаті Китай розраховує досягти 2,5% витрат на НДДКР у ВВП.
Феномен Huawei
Європейська комісія щорічно формує перелік із 2500 технологічних компаній із найбільшими витратами у світі на дослідження та розробки. Згідно з останніми розрахунками, на топ-10 країн припадає 88% від загальної кількості таких компаній, а частка двох лідерів – США та Китаю – перевищує 55%.
Серед усіх компаній у світі на R&D (research and development) найбільше витратили Alphabet, материнська компанія Google (22,4 млрд євро), Huawei (17,4), Microsoft (16,8), Samsung (15,8) та Apple (15,2). Крім Huawei, Китай представлений у переліку та іншими технологічними лідерами, насамперед так званою групою BATX (Baidu, Alibaba, Tencent, Xiaomi), на яку сукупно припадає 30,5 млрд євро інвестицій у дослідження та розробки.
Інвестиції Huawei сфокусовані на вузькому переліку проривних технологій, таких як стандарти зв’язку нового покоління (5.5G і F5.5G), розвиток технологій штучного інтелекту, а також створення та підвищення продуктивності центрів обробки даних.
Huawei активно інвестує у високотехнологічні стартапи. Наприклад, у 2014 році Huawei, Bosch Ventures та Xilinx спільно інвестували 26 млн доларів у розробника напівпровідників XMOS (британська компанія з виробництва напівпровідників, що спеціалізується на розробці високопродуктивних мікросхем для продуктів інтернету).
У 2019 році Huawei офіційно оголосила про створення Hubble Investments, де близько 50% інвестиційних проектів зосереджено в області напівпровідників, за якими йдуть нові матеріали та 5G.
Експерти відзначають, що обсяг інвестицій у R&D компанії Huawei настільки високий, що найближчим часом вона продовжить наздоганяти і обганяти цілі країни за масштабами дослідницької діяльності.
Приватні інвестиції
За останній час в КНР відкрилися ще 23 000 компаній з іноземним капіталом і тепер їхня кількість перевищила 1 млн. Китай підкуповує своєю стабільністю, передбачуваністю та гігантським ринком, пояснюють експерти успіх Китаю.
Так у 2020 році в Китаї було зафіксовано зростання ПІІ до $163 млрд. Тим самим КНР вперше обійшла за показником ПІІ навіть США. Таким чином, кількість створених у Китаї компаній з іноземним капіталом перевищила 1,06 млн, свідчать офіційні дані. Китай вразив західних інвесторів насамперед своєю стабільністю.
“Темпи зростання ПІІ стали найвищими за останнє десятиліття”, – цитує агентство представника Мінкомерції КНР Цзуна Чанціна.
Успіхи в науці
У вересні китайська місія “Тяньвень-1” на Марс здобула щорічну нагороду Міжнародної астронавтичної федерації (The International Astronautical Federation, IAF) за космічні досягнення.
“Тяньвень-1”, перший китайський марсіанський зонд, стартував із космодрому Веньчан у липні 2020 року і через дев’ять місяців вийшов на орбіту Червоної планети. Після чого на Марсі успішно приземлився марсохід Чжужун, що працює на сонячній енергії.
Ця місія стала історично першою для Китаю, об’єднавши в одному запуску вихід на орбіту, посадку та розгортання всюдихода, що зробило Китай другою країною у світі після США, чиї апарати успішно приземлялися на Марсі.
Минулого року “Хайдоу-1”, безпілотний підводний апарат, досягнув нових глибин у Тихому океані, побивши кілька світових рекордів, занурившись на глибину 10 908 метрів, безперервно працюючи протягом 8 годин і подолавши відстань близько 14 кілометрів.
“За минулі роки Китай, безсумнівно, досяг значних успіхів у науці та техніці і в той же час зробив великий внесок у міжнародне наукове співтовариство”, – зазначає Ербіао Дай, президент Азіатського інституту дослідження зростання у Фукуоці, Японія.
Інвестиції у науку
У минулому році Китай витратив на дослідження та розробки рекордні 2,79 трильйона юанів, що на 14,2 відсотка більше, ніж у 2020 році. За даними Національного бюро статистики, інвестиції у фундаментальні дослідження досягли 169,6 мільярда юанів, що становить близько 6,1 відсотка від загальних витрат на НДДКР.
Юдзо Танака, професор економіки Університету Рюкоку в Кіото, впевнений, що китайському уряду треба віддати належне за ці досягнення.
“Уряд Китаю лідирує в інвестиціях як у фундаментальні, так і в клінічні дослідження. Гроші, вкладені в дослідження, і величезна кількість володарів докторського ступеня в країні роблять Китай незаперечним гравцем в авангарді глобальних інновацій”, – сказав Танака.
Китай надає великого значення інноваціям як рушійної сили національного розвитку. Він поставив за мету створити країну новаторів із сильною науково-технічною культурою, а також інноваційною стратегією розвитку. Інновації зосереджені у чотирьох основних галузях: дослідження глобальних науково-технічних рубежів, обслуговування основних секторів економіки, задоволення основних національних потреб та покращення життя та здоров’я.
Інститут Ратенау, Нідерландська організація з оцінки технологій, розглядає Китай як “наукову наддержаву у процесі становлення”.
“Китай наздоганяє і навіть обганяє ЄС завдяки вражаючому зростанню інвестицій у НДДКР”, – йдеться у статті, опублікованій на сайті інституту у липні. Згідно з даними інституту, 1996 року Китай з погляду інвестицій у НДДКР був на тому ж рівні, що й Нідерланди, але вже 2020 року його загальне фінансування НДДКР було вищим, ніж у 27 країн ЄС разом узятих.
Також у Китаї найбільша кількість дослідників та наукових публікацій у світі, і це число зростає швидше, ніж у ЄС та США.
Китай надає великого значення інноваціям як рушійної сили національного розвитку.
Кількість китайських патентних заявок, поданих відповідно до Договору про патентну кооперацію, також збільшилася з 19 тисяч у 2012 році до 69,5 тисяч минулого року, що робить країну лідером у світі третій рік поспіль. У результаті в Глобальному інноваційному індексі, що публікується Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, Китай піднявся з 34-го місця у 2012 році на 12-е місце минулого року.
За останнє десятиліття Китай встановив партнерські відносини в галузі науки і техніки з більш ніж 160 країнами та регіонами та запустив спільні дослідницькі проекти в галузі зміни клімату, продовольчої безпеки, охорони здоров’я та інших сфер.
У розвитку науки, електромобілів, біотехнологій, робототехніки, штучного інтелекту Китай за останні роки перетворився на одного зі світових лідерів і готовий ділитися своїми знаннями та досвідом з іншими країнами.
На минулому 20-му з’їзді КПК, як одне з головних завдань, було поставлено мету вийти на перше місце за розміром економіки у світі вже в нинішньому столітті, що безпосередньо пов’язано з фундаментальними дослідженнями в галузі науки і техніки. У керівництві Китаю добре розуміють, що розвиток освіти, наукового та дослідницького потенціалу країни в майбутньому конвертується в компанії з мільярдною капіталізацією, що дозволить Китаю досягти головної мети у побудові найбільшої економіки світу.
