П’ятниця, 20 Листопада, 2026
  • Про нас
  • Кредит онлайн
RU
EconomistUA - Новини України: економіка, бізнес, фінанси

НОВИНИ УКРАЇНИ • ЕКОНОМІКА • БІЗНЕС • ФІНАНСИ

  • Головні події
    77156068 604

    Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

    82917c5b1fdb76d5764ce9bbb5f5d9d5

    Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

  • Економіка
    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    Bezymyannyj

    Економіка пончика

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

    4641317

    ЄС виплатить Україні рекордний транш майже на €8 млрд

  • Бізнес
    20220518115047 7087

    Комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав важливий для деревообробників ПЗУ

    ukrainian flag wheat field sunset

    Де найбільше конкуренції, а де — можливостей: аналітика державних закупівель України

    real fefd35f4 2891 48cb 8917 3b2e01d58bd5

    Для європейських покупців важливо, що вони отримують доступ до українського газу через прозорий механізм – Олексій Дубовський

    6ae03259220d3

    Виробництво без специфікацій – у яких випадках обліку вистачає і що втрачається разом з нормами

  • Гроші та Фінанси
    • All
    • Банки
    • Кредитні картки
    • Кредитування
    • Курс долара
    4645265

    Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

    4643714

    Гривня в обмінниках продовжує дорожчати

    4637603

    НБУ трохи послабив гривню до долара, але зміцнив до євро: курс на понеділок

    4637163

    Курс гривні зміцнився наприкінці тижня

  • Політика
    4642212

    Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

    4641006

    Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

    4639414

    Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

    4638915

    Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

  • IT / Телеком / Медіа
    4615233

    Найбільший оператор фіксованого зв’язку України «Укртелеком» підбив підсумки роботи за січень–вересень 2026 року

    4591490

    Samsung встановила світовий рекорд за квартальним прибутком: $80,1 млрд

    4532051

    Meta загрожує штраф у 1,4 трильйона доларів

    4514816

    Техногіганти США вклали $1,1 трильйона у розвиток штучного інтелекту

  • +
    • Агробізнес
    • Енергетика
    • Нерухомість
    • Туризм
    • Спорт
    • Авто
    • Life
    • Блоги
  • Армія / ВПК
  • Китай Сьогодні
  • ЄС та НАТО
No Result
Переглянути всі результати
  • Головні події
    77156068 604

    Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

    82917c5b1fdb76d5764ce9bbb5f5d9d5

    Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

  • Економіка
    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    Bezymyannyj

    Економіка пончика

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

    4641317

    ЄС виплатить Україні рекордний транш майже на €8 млрд

  • Бізнес
    20220518115047 7087

    Комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав важливий для деревообробників ПЗУ

    ukrainian flag wheat field sunset

    Де найбільше конкуренції, а де — можливостей: аналітика державних закупівель України

    real fefd35f4 2891 48cb 8917 3b2e01d58bd5

    Для європейських покупців важливо, що вони отримують доступ до українського газу через прозорий механізм – Олексій Дубовський

    6ae03259220d3

    Виробництво без специфікацій – у яких випадках обліку вистачає і що втрачається разом з нормами

  • Гроші та Фінанси
    • All
    • Банки
    • Кредитні картки
    • Кредитування
    • Курс долара
    4645265

    Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

    4643714

    Гривня в обмінниках продовжує дорожчати

    4637603

    НБУ трохи послабив гривню до долара, але зміцнив до євро: курс на понеділок

    4637163

    Курс гривні зміцнився наприкінці тижня

  • Політика
    4642212

    Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

    4641006

    Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

    4639414

    Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

    4638915

    Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

  • IT / Телеком / Медіа
    4615233

    Найбільший оператор фіксованого зв’язку України «Укртелеком» підбив підсумки роботи за січень–вересень 2026 року

    4591490

    Samsung встановила світовий рекорд за квартальним прибутком: $80,1 млрд

    4532051

    Meta загрожує штраф у 1,4 трильйона доларів

    4514816

    Техногіганти США вклали $1,1 трильйона у розвиток штучного інтелекту

  • +
    • Агробізнес
    • Енергетика
    • Нерухомість
    • Туризм
    • Спорт
    • Авто
    • Life
    • Блоги
  • Армія / ВПК
  • Китай Сьогодні
  • ЄС та НАТО
No Result
Переглянути всі результати
EconomistUA - Аналітика головних новин економіки та бізнесу
No Result
Переглянути всі результати
Головна Політика

Самоізоляція 4.0: яка ціна повернення Росії до цивілізованого світу?

EconomistUA
Понеділок, 22 Жовтня, 2018
Політика
rossiya i tsivilizovannyj mir
Поширити на FacebookПоширити на TwitterПоширити на TelegramВідправити поштою

Сучасний світ шаленими темпами рухається у напрямку побудови глобального суспільства. Після завершення Другої світової війни людство почало розуміти, що перманентні військові конфлікти (з усіма їх наслідками), як непотрібний рудимент вирішення спорів, мають відійти у минуле, – потрібно розвивати мирну співпрацю між народами та надавати кожному жителю планети право на самореалізацію з метою досягнення спільного благополуччя. Саме тому було створено Організацію Об’єднаних Націй й такі економічні та політичні союзи, як Європейський Союз і НАТО, започатковано глобальний ринок капіталів та праці, зроблено значний стрибок у розвитку інформаційних технологій тощо. І якщо до розпалу світових війн у заданому напрямку рухались переважно країни Заходу, то уже в повоєнну добу, особливо після міжблокового протистояння, до процесу глобалізації поступово почала долучатися велика кількість держав з різних регіонів світу: Центральної та Східної Європи, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки, Африканського континенту та інших.

Процес глобальної політико-економічної інтеграції не оминув і країни пострадянського простору, включаючи Російську Федерацію. Після припинення існування Радянського Союзу, нова демократична влада почала активну політику лібералізації різних сфер суспільного життя й швидкого залучення держави до міжнародних політичних та ринкових процесів. Можна навіть без перебільшення констатувати, що серед інших республік колишнього СРСР, за винятком країн Балтії, Росія почала робити це найактивнішими темпами.

Однак, на відміну від тих країн, які почали вести гру на міжнародній арені за цивілізованими правилами, Російська Федерація ніяк не була в змозі позбутися тих рудиментарних імперських рис, які були притаманні як Радянському Союзу, державою-спадкоємцем якого Росія себе проголосила, так і тими російськими державними утвореннями, які існували до виникнення СРСР. І якщо за часів президенства Бориса Єльцина фантомні імперські болі ще не були явно вираженими, з огляду на слабкість економіки та залежність від зовнішньої допомоги, то після приходу до влади Володимира Путіна у 2000 р. та поступового зміцнення Росії у політичному та економічному значенні, процес активного пробудження неоімперської свідомості поволі почав набирати швидких обертів, при тому не лише у головах владної верхівки, а й у великої частини російського населення.

Результатом неоімперського синдрому стало те, що Російська Федерація: розпочала політику енергетичного шантажу сусідніх країн, паралельно ведучи торговельно-економічні протистояння з останніми; розв’язала гарячу війну у Грузії, окупувавши значну частину території південно-кавказької країни, водночас не бажаючи сприяти завершенню тих військових конфліктів, які вже за її сприяння існували на пострадянському просторі (Нагірний Карабах, Придністров’я); розпочала різними способами агресивно реагувати на зміну зовнішньо-політичних векторів країн колишнього СРСР тощо.

Одним із найбільших проявів неоімперської політики Кремля було невдоволення євроінтеграційними процесами сусідньої Української держави, що переросло у відкритий тиск російського уряду на українську владу  (наслідок – вибух народних невдоволень в Україні і зміна її керівництва) та вторгнення на територію України (як реакція на революційні події) російських збройних формувань. Окупація й незаконна анексія Кримського півострову та розв’язання війни на українському Донбасі призвели не лише до негативних наслідків для України у сенсі значних економічних та військових втрат останньої, а й принесли невтішні результати для самої Російської Федерації. Зневаживши міжнародно-правові норми, які є головним запобіжником від повернення світу до стану речей, який існував до становлення Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин, Росія постала перед перетворенням її на країну-ізгоя. І якщо у випадку з Грузією, частина територій якої була окупованою де-факто, залишаючи цим хоча б мінімальне поле для маневру щодо вирішення ситуації в регіоні у майбутньому, то у випадку з Україною російське керівництво на законодавчому рівні визнало Крим суб’єктом Російської Федерації, паралельно  погіршивши ситуацію ще й створенням в окремих регіонах Донецької і Луганської областей України маріонеткових адміністрацій з постійним фінансовим та військовим підживленням.

Наслідки такої експансивної політики не заставили себе довго чекати: Росію було виключено з групи країн «Великої вісімки», позбавлено права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи (з виключенням з усіх керівних органів асамблеї), запроваджено (з постійною пролонгацією або посиленням) режим санкцій такими впливовими акторами, як Сполучені Штати Америки та Європейський Союз, започатковано постійне засудження на усіх можливих майданчиках неправомірних дій Москви як у внутрішній, так і у зовнішній політиці тощо. В результаті російська держава опинилася перед вибором: або відступити й, належним чином вибачившись, повернутися до цивілізованого світу обличчям, або надалі продовжувати вести безглузду політику агресії, на шкоду як собі (перш за все), так і іншим. На жаль, теперішня влада в Кремлі обрала останній варіант. Ба більше, російське керівництво, навіть розуміючи, що через такий вибір самоізоляція стане невідворотною, з великою завзятістю почала й надалі проводити політику втручання у справи іноземних держав.

Так, з 2015 р. збройні сили РФ прийняли участь у Громадянській війні в Сирії, через допомогу режиму Башара Асада у боротьбі з опозиційними силами яких неодноразово страждає цивільне населення цієї близькосхідної країни. У 2016 р. Росію було звинувачено у причетності до хакерських атак на комп’ютерні мережі США під час президентських виборів. А в березні 2018 р. Кремль підозрюється у спробі вбивства колишнього співробітника російської військової розвідки Сергія Скрипаля в м. Солсбері, що у Великій Британії, громадянином якої той є.

На цьому фоні цікаво виділяється втручання Росії не лише у світські (державні), а й у релігійні справи сусідніх країн. Так, після того, як стало відомо про хід процесу щодо можливого визнання Вселенським патріархатом права Україні мати свою автокефальну (незалежну) релігійну структуру, російська влада, як церковна, так і мирська, почали майже не щодня, особливо починаючи з середини 2018 р., погрожувати силовими зіткненнями в Україні, розколом у православному світі і навіть накладенням анафем на причетних до цього процесу осіб (включаючи Вселенського патріарха!). Варто зазначити, що частину погроз Росія таки втілила у життя – 15 жовтня 2018 р. на засіданні Синоду Російської православної церкви у м. Мінськ було ухвалено рішення про повний розрив євхаристійного спілкування (відносин) із Константинопольським патріархатом через рішення про надання церковної автокефалії для України.

З огляду на це, можна припустити, що вибір шляху самоізоляції як світської, так і церковної влади Росії, може надовго відірвати останню від сучасних геополітичних процесів, в черговий раз відкинувши Москву у «темні віки». До речі, феномен відірваності російської держави (яку б назву чи форму правління вона не мала) від решти світу був в її історії далеко не вперше. З найбільш відомих ізоляціоністських періодів, які одразу спадають на думку, можна виділити наступні три:

  • золотоординський – найтриваліший період ізоляції (XIII – XV ст.) в російській історії, що розпочався після затвердження політичної та економічної залежності сучасних територій Росії від Монгольської імперії, а після розпаду останньої – від Золотої Орди. Головним підсумком зазначеної епохи було те, що ординське ярмо відкинуло тодішні російські землі назад у своєму розвитку і стало головною причиною відставання Росії від країн Заходу;
  • допетровський/дониконовський – другий за тривалістю період (XVI – XVII ст.), початок якого випадає на Смутний час, який був ознаменований стихійними лихами, важкими державно-політичною і соціально-економічною кризами, громадянською, російсько-польською та російсько-шведською війнами. Саме за підсумками військового конфлікту зі Швецією, згідно Столбовського мирного договору (1617 р.), Росія була абсолютно відрізаною від Балтійського моря – одного з найбільш судноплавних морів, що означало ізоляцію Московської держави від основних політичних і торгово-економічних процесів тогочасної Європи. На цю епоху припадає й канонічна самоізоляція Російської церкви, яка почалася ще у XV ст. з розриву останньою зв’язків з Константинополем та самопроголошенням автокефалії. Завершення епохи ознаменувалось реформами російського царя Петра I та патріарха Никона у державно-політичній та церковній сферах відповідно;
  • радянський – найкоротший у часовому вимірі (1917 – 1991 рр.) період в історії Росії, який розпочався після Жовтневого перевороту та з приходом до влади більшовиків. Зазначену епоху пропонується розділити на два підперіоди:
  • етап до утворення Радянського Союзу (1917 – 1924 рр.) – часовий проміжок, який охарактеризувався процесом міжнародної ізоляції більшовицького уряду, коли практично усі країни, які підтримували раніше дипломатичні відносини з Росією, розірвали їх, відмовившись визнавати Раду народних комісарів РСФРР в якості законного уряду;
  • епоха «залізної завіси» (1945 – 1990 рр.) – повоєнний період у добу «холодної війни», що супроводжувався ідеологічною самоізоляцією країн Варшавського договору на чолі з СРСР від держав і народів вільного світу. Закінчення епохи припадає на процес падіння Берлінського муру, розпаду Радянського Союзу та краху біполярної системи міжнародних відносин.

Сучасний ізоляціоністський курс Російської Федерації умовно можна промаркувати як «четвертий» період, проте з наразі невідомими тривалістю та наслідками.

Тож, з огляду на вище викладене, постає питання: чи можливе взагалі повернення Росії до цивілізованого світу і прийняття останньою правил чесної гри, які склались у повоєнний період? Відповідь – так, може, хоч і з дуже важкими наслідками для неї. Рецепт є простим і складним водночас. По-перше, і саме головне, для того, щоб втілити наступні умови в життя, потрібно здійснити повну заміну сучасної авторитарної з різко вираженими неоімперськими амбіціями владної верхівки на нову, ліберальну, яка, окрім внутрішніх демократичних перевтілень, змогла б вести помірковану зовнішню політику. По-друге, нова (гіпотетична) російська влада повинна припинити здійснювати агресивну політику по відношенню як до своїх сусідів, так і до інших країн світу, з одночасним припиненням усіх конфліктів, ініціатором яких була Російська Федерація, та відмовитися від втручання у внутрішні справи іноземних держав взагалі. По-третє, нова російська влада повинна визнати незаконною анексію Кримського півострова, одночасно визнавши невід’ємною частиною України і виплативши усі матеріальні збитки (репарації), вчинені як через окупацію Криму, так і через довготривалу війну на Донбасі. По-четверте, Москва не повинна надалі втручатись у церковні справи інших країн, не створювати та не підживлювати конфліктні ситуації на релігійному ґрунті.

Лише після виконання зазначених вище умов (які є головними, проте не є вичерпними), нарівні з закладенням основи для недопущення чергового імперського рецидиву, Російська Федерація має шанс бути залученою до сучасних глобалізаційних процесів, мирно співіснувати з усіма народами світу, спільними зусиллями ведучи людство до мирного й успішного майбутнього.

Станіслав Желіховський

ТЕМИ: Станіслав Желіховський
ShareTweetShareSend
Попередня новина

Германия призывает прекратить экспорт оружия в Саудовскую Аравию

Наступна новина

В Канаде установлен мемориал жертвам Голодомора

СХОЖІ НОВИНИ

4642212
Політика

Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

17/11/2026
4641006
Політика

Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

16/11/2026
4639414
Політика

Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

15/11/2026
4638915
Політика

Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

14/11/2026
БІЛЬШЕ НОВИН
Наступна новина

В Канаде установлен мемориал жертвам Голодомора

Google News

Отримайте кредит
за 5 хвилин

Неочікувані витрати і потрібен
кредит онлайн на карту без відмов
і зайвих довідок?

Обрати позику

КУРС ВАЛЮТ

19.11.2026
ВалютаНБУКупівляПродаж
USD 45.2020 ↓ 45.0696 ↓ 45.7089 ↓
EUR 49.5717 ↓ 49.5115 ↓ 50.3533 ↓

ГОЛОВНІ ПОДІЇ

Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

Лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп за участі Росії ухвалили спільну декларацію про мир під час зустрічі ...

19/11/2026
Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін 19 листопада розпочали двосторонні переговори на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва ...

19/11/2026
Головні події

На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

За підсумками 37-го засідання Контактної групи з оборони України партнери анонсували нову допомогу. Про це в середу, 18 листопада, повідомило ...

18/11/2026

ТОП НОВИН ТИЖНЯ

  • Як НБУ встановлює офіційний курс валют в Україні та прогнози на кінець 2026

    Як НБУ встановлює офіційний курс валют в Україні та прогнози на кінець 2026 року

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0
  • Китай створює літак-гігант на 800 пасажирів: розмах крила у 1,6 раза більший за бомбардувальник B-2

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0
  • ISW: Путін зробив ставку на ракетно-дронові удари замість наступу на землі

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Світова економіка

Біткоїн обвалився до $63 500

19/11 19:10
Авто

В Україні втрачають популярність дизельні авто

19/11 16:44
Армія / ВПК

Британія надасть Україні 1000 далекобійних дронів

19/11 15:09
Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

19/11 14:07
Курс долара

Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

19/11 13:05
БІЛЬШЕ НОВИН

УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ

EconomistUA – це інформаційно-аналітичний портал про головні новини: економіки, бізнесу, фінансів.

Новини України про ключові події у сфері бізнесу, економіки та фінансів, міжнародної торгівлі та інвестицій. Також Ви зможете знайти якісну аналітику новин, прогнози, думки та поради експертів.

НОВИНИ УКРАЇНИ та СВІТУ

  • Головні події
  • Економіка
  • Бізнес
  • Гроші та Фінанси
  • Політика
  • IT / Телеком / Медіа
  • Армія / ВПК
  • ЄС та НАТО
  • Агробізнес
  • Енергетика
  • Нерухомість

РЕДАКЦIЯ ТА РЕКЛАМА

EconomistUA та наші партнери надають широкий спектр послуг у сфері медіа та PR:

[email protected]

Economist UA
  • Кредит онлайн
  • Новини партнерів
  • Правила використання матеріалів

© 2016-2026 Economist UA • Новини України • Економіка • Бізнес • Фінанси

No Result
Переглянути всі результати
  • Головні події
  • Армія / ВПК
  • Економіка
  • Світова економіка
  • Бізнес
  • Гроші та Фінанси
  • Політика
  • ЄС та НАТО
  • Китай Сьогодні
  • IT / Телеком / Медіа
  • Агробізнес
  • Енергетика
  • Нерухомість
  • Туризм
  • Спорт
  • Авто
  • Life
  • Блоги

© 2016-2026 Economist UA • Новини України • Економіка • Бізнес • Фінанси