Віртуально і про головне йшлося у п’ятому саміті «Ініціативи трьох морів» («Тримор’я»). Цей саміт та веб-форум зосередився на фінансуванні транскордонних інфраструктурних проєктів та на діджиталізації енергетичного і транспортного секторів.
Про що Ініціатива?
У жовтні 2014 року під час засідання ООН в Нью-Йорку Хорватія провела неформальну зустріч групи країн-членів Європейського Союзу, розташованих між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями, до яких долучилась і Польща. Так народилася група «Тримор’я», що визначила пріоритетами співпраці сфери енергетики, транспорту, цифрових комунікацій та економіки.
Наразі це — 12 країн Центрально-Східної Європи: четвірка «Вишеградців», трійка країн Балтії, а також Австрія, Болгарія, Румунія, Словенія і Хорватія.
Іще більше цифр? Будь ласка. Держави-члени — це 1210 тис. км² (27% усього ЄС) із 112 млн. населенням (22% всього населення ЄС), і з ВВП у 1,6 трлн. євро (10% ВВП ЄС). Цікаво, що майже усіх представників Ініціативи, окрім Австрії, об’єднує спільне комуністичне минуле, з одного боку, та членство в Північноатлантичному альянсі, з іншого.
Не дарма цією регіональною Ініціативою зацікавилися США, розглядаючи регіон Центрально-Східної Європи як ділового і геополітичного партнера. Це, у свою чергу, посилює суб’єктність регіону та послаблює вплив Росії та Китаю, які все ще хотіли б розглядати його як сферу свого впливу. Саме тому варшавську зустріч «Тримор’я» відвідав американський президент Дональд Трамп.
Втім, варто зазначити, що не лише Трамп підтримує Ініціативу. Згідно пояснень Майкла Карпентера, радника з міжнародних питань кандидата від демократів до Білого дому, у разі обрання Джозефа Байдена на посаду президента США, той об’єднає НАТО, буде підтримувати обороноздатність Польщі й віддаватиме пріоритет «Ініціативі трьох морів».
Онлайн чи офлайн, а резолюції важливі
Через пандемію COVID-19 саміт проводився частково дистанційно. В ньому, серед інших, брали участь президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр і державний секретар США Майк Помпео. Від імені ЄС участь взяла віцепрезидентка Європейської комісії Маргрете Вестагер. Тих лідерів, які особисто відвідали саміт, було небагато. Так, до Таллінна приїхав президент Польщі Анджей Дуда та президент Болгарії Румен Радев (Софія очолить роботу «Ініціативи трьох морів» у 2021 році).
Отож, Естонія фокусувала увагу усіх партнерів на “smart-взаємодії”. Слово smart лунало як щодо енергетики чи транспорту, так і щодо будь-якої співпраці усіх партнерів. Проекти, що уже реалізовуються в межах Ініціативи і стают виключно ‘smart’ — це LNG-термінали на узбережжях Литви та Польщі, Rail Baltic, загальнобалтійське високошвидкісне залізничне сполучення, та, навіть, річковий транспорт і мережа каналів, що має “пов’язати” річки Дунай, Одер та Ельбу, а також забезпечити безперервний зв’язок між Чорним та Північним морями.
Цифрова Естонія доклала усіх зусиль, щоб казну Фонду Ініціативи поповнювати, і технологічних гігантів запросити, як от Google. Орієнтир вона бачить в тому, що Ініціатива створить додану вартість для імплементації Цифрового порядку денного ЄС.
Проте не кількість, а й якість рішень у самітовий період стала визначальною. Так, іще до самого саміту Комітет Палати представників із закордонних справ Сенату США одноголосно ухвалив резолюцію на підтримку «Тримор’я». Резолюція, зокрема, містить плани щодо підвищення енергетичної безпеки та підключення інфраструктури в регіоні. А ось для України, резолюція містить засудження зусиль Росії «використовувати енергію як зброю для тиску або підрив свободи і демократії в Європі».
«Російський пістолет, який багато років Польща мала приставленим до скроні через залежність від поставок зі сходу, тепер вже навіть не є пугачем», заявив очільник польського уряду Матеуш Моравецький.
Авторами проєкту резолюції є Марсі Каптур від Демпартії та Адам Кінзінґер від республіканців. Конгресмени оцінили, що Ініціатива допоможе протистояти ворожим діям Росії й Китаю. А Каптур, зі свого боку, заявила, що голосування за резолюцію демонструє сильне сприяння Вашингтону Ініціативі.
Варто наголосити, що Каптур була однією зі співзасновників Українських зборів в американському Конгресі — Конгресового Українського Кокусу — групи американських конгресменів, які проявляють особливий інтерес до України. Адже Український Кокус є одним із найбільших подібних об’єднань у Конгресі США, в становленні якого особливо вагомою була роль Українського конгресового комітету Америки.
Зрозуміло, що «Ініціатива Тримор’я» не залишилася поза увагою як Каптур, так і інших небайдужих до нашого регіону американських політиків, незалежно від їх партійної приналежності. Адже, як було зазначено, проєкт посилює країни за різними напрямками, а тому підтримка напередодні саміту Ініціативи з боку Конгресу виглядає цілком логічним кроком.
Польсько-американський ядерний союз
Хоча США не є членом «Ініціативи Тримор’я», втім, між Польщею та США було підписано угоду про співпрацю в галузі розвитку ядерної енергетики.
Зазначена подія відбулася під час зустрічі повноважного представника польського уряду щодо стратегічної енергетичної інфраструктури Пьотра Наїмського з міністром енергетики США Деном Бруєттом. «Америка повертається до ядерного бізнесу завдяки своїм новаторським технологіям», заявила посол США у Польщі Джоржетт Мосбахер.
Отже, протягом 1,5 року Польща та США спільно підготують звіт, який стане підставою для уряду Польщі прийняти рішення про остаточний вибір партнера для реалізації Польської програми ядерної енергетики (ППЯЕ).
Питання співпраці Польщі та США в галузі атомної енергетики було піднято під час червневої зустрічі у Білому домі президентів Дональда Трампа і Анджея Дуди. Після цього, польський лідер оголосив, що між урядами обох країн буде підписано угоду, яка дозволить провести проєктні роботи з впровадження традиційної ядерної енергії для виробництва енергії у Польщі. Трамп, в свою чергу, заявив, що США працюють над завершенням контрактів на будівництво польських атомних електростанцій.
Будівництво має розпочатися у 2026 році, а першого реактору — у 2033 році. Щодо другої електростанції, то початок її будівництва запланований на 2032 рік, а введення в експлуатацію першого енергоблока має відбутися у 2039 році.
Виникає логічне запитання, а для чого Польщі ядерна енергія? Відповідь криється в енергетичній трансформації Євросоюзу, яка є одним з основних посилів кліматичної політики ЄС.
Тож, енергетична трансформація Польщі, як країни-члена ЄС, є необхідністю. До того ж, вона може надати Варшаві новий імпульс для розвитку. Адже енергетична трансформація може принести величезні кошти від ЄС — інвестиції, які мають зробити польську економіку до 2050 року економікою з нульовими викидами.
А де ж тут Україна?
З самого початку Україна, попри запрошення, не доєдналася до «Ініціативи трьох морів», не ставши ані країною-засновницею, ані державою-учасницею об’єднання. А ось у 2019 році з’явилися кардинально протилежні заяви.
Початок президентства Володимира Зеленського ознаменувався його запевненнями про зацікавленість в активній співпраці з «Тримор’ям» і навіть про потенційний вступ туди України.
Наприкінці серпня минулого року президент Зеленський заявив польському візаві, що «Україна хоче брати активну участь в регіональних проєктах та ініціативах Польщі, таких як «Тримор’я»». А під час зустрічі з президенткою Естонії Керсті Кальюлайд заявив про обговорення реалізації «Ініціативи трьох морів» і зацікавленість України у приєднанні до неї.
Тим не менш, за словами колишнього очільника МЗС Польщі Яцека Чапутовича Україна наразі не може приєднатися до Ініціативи, оскільки до неї належать країни Центральної та Південної Європи, які є членами Євросоюзу.
Попри те, що Україна формально не може стати членом об’єднання, вона долучилася до її проєктів. Одним із успішних тут кейсів є участь України у Via Carpatia, а також постачання американського природного газу в Україну завдяки минулорічній угоді між польською компанією PGNiG та «Енергетичними ресурсами України».
Транспортний коридор Via Carpatia, який матиме відгалуження в Україні, сприятиме розвитку вітчизняної економіки. Як зазначив президент Польщі Дуда під час Українсько-польського економічного форуму в Одесі, ЄС визнав важливість Via Carpatia й погодився включити транскордонні ділянки з Білоруссю та Україною до переліку проєктів, що фінансуються в рамках фонду CEF (Connecting Europe Facility).
*****
Таким чином, талліннський саміт має яскраві політичні та економічні “бонуси”. Економічні “бонуси” — численні. Це — усі “smart-орієнтовані” ініціативи і залучення гіганта Google, який підрахував, що лише цифровий сектор «Ініціативи трьох морів» до 2025 року коштуватиме близько 200 мільярдів євро.
А ось з політичних “бонусів”, назвемо як підписання представниками Польщі та США ядерної угоди, так і надати Цифровому ринку ЄС нового імпульсу для розвитку. Не дарма польський президент за підсумками саміту цитував боксера Майка Тайсона, що «талант перемагає в іграх, але командна робота та інтелект виграють чемпіонати».
Отож, цей регіон може стати лідером у галузі передачі даних і цифрових зв’язків не лише для Європи, а й для всього світу.
Автори:
Вікторія ВДОВИЧЕНКО — кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та міжнародного права, Київський університет імені Бориса Грінченка.
Станіслав ЖЕЛІХОВСЬКИЙ — кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС.