За даними Міністерства охорони здоров’я України, у 2021 році 118 дівчаток, молодші 14 років, стали матерями; у віці від 15 до 17 років породіллями стали понад 5 700 дівчат.
Історично протягом тисячоліть дівчата ставали жінками в 12-14 років, і через ускладнення вагітності та пологів спостерігалась надзвичайно висока материнська смертність, при тому середня тривалість життя жінок становила лише 30-35 років.
У Київській Русі шлюбний вік для чоловіків становив 15 років, для дівчат – 13-14 років. Утім дівчину могли видати заміж і раніше, якщо її було позбавлено цноти або якщо це був династичний шлюб.
В XVIII столітті мінімальним шлюбним віком для дівчат було 13 років, для хлопців – 15 років.
Проте, уже в ХІХ столітті в Україні дівчата виходили заміж переважно в 16—18 років.
Сьогодні вік жінок, які виходять заміж і вперше народжують дітей, у багатьох країнах – близько 30 років. У той же час найвищий рівень незапланованих вагітностей зберігається саме серед дівчат-підлітків (12-17 років), а тому і рівень абортів серед них найвищий.
За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, в світі кожен рік відбувається близько 40-50 млн.абортів, приблизно 125 тисяч на день. Статистика в Україні свідчить про відносне скорочення абортів, а саме якщо в 2010 році кількість жінок, які зробили аборт становило 164734, в 2020 році- 61048, а от у 2023 році цей показник ще більш знижений, але за рахунок зниження кількості жінок через міграцію.
За статистикою 1990-2020 років більша частина абортів зробили жінки у віці 20-34 років – 122 тис. 702. Дівчата до 14 років зробили 83 абортів, у віці 15-17 років – 2 тис . 249 осіб.
Загальновизнаним є те, що дівчата, які зростали в сприятливих соціальних і економічних умовах, частіше переривали вагітність, у разі настання її в ранньому віці, тоді як показники підліткової народжуваності найвищі серед дівчат із етнічних меншин, які проживають в несприятливих умовах.
Проблема підліткової вагітності не належить виключно до сфери охорони здоров’я, це соціальне питання, глибоко пов’язане з соціально-економічним розвитком країни, гендерною рівністю, рівнем бідності, криміногенною ситуацією та станом освіти.
У світі щороку приблизно 16 мільйонів дівчаток у віці 15-19 років народжують дітей. Ускладнення під час вагітності і пологів продовжують бути однією з основних причин смертності серед дівчат-підлітків, особливо в результаті нелегальних абортів. За статистикою, показники завмирання вагітності та мертвонародження є вдвічі більшими для немовлят, народжених матерями молодшими за 20 років, у порівнянні з матерями у віці 20-29 років.
Ситуація щодо вагітності підлітків залишається тривожною, хоча і спостерігаються позитивні зрушення. За даними Міністерства охорони здоров’я України, частка абортів серед дівчат віком 15–17 років протягом останніх п’яти років зменшилась у 1,4 разу. Про позитивні зрушення щодо зменшення кількості абортів свідчить співвідношення абортів у першо- та повторно вагітних дівчат: якщо на початку 1990-х рр. майже половина абортів реєструвалася серед повторно вагітних, то протягом останніх років на їх частку припадає менше 10%. Це може свідчити, з одного боку, що дівчата після проведеного аборту отримували необхідну інформацію щодо попередження небажаної вагітності, але з іншого, не слід забувати про наявність великого пласту нелегальних абортів в 90- ті роки, які ніде не фіксувались. І чому були ці нелегальні аборти серед дівчат до 18 років? І тут причинами є анархічний характер суспільства в той час, невизначеність майбутнього, загубленість в ідеалах і мріях, не встановлений контакт між батьками і дітьми. Сексуальна освіта була практично відсутня.
В малорозвинених країнах Африки або Азії рання, за нашими мірками, вагітність може сприйматися суспільством цілком нормально, але при цьому не враховуються показники дитячої смертності, зокрема під час пологів.
Відношення до ранніх вагітностей в суспільстві залежить від відношення до жінки, якщо ставлення споживацьке, як наприклад, в деяких країнах арабського світу, то статистика ранніх шлюбів, смертності дітей вражаюча.
Разом з цим, оцінити обсяги ранньої вагітності та її наслідків складно, а вплив для економіки в даних країнах розглядається як демографічний приріст, що характерно для Пакистану, наприклад.
В деяких, найбільш характерно для арабських і африканських, країнах неповнолітніх дівчат видають заміж або віддають потерпілим сім’ям як компенсацію за припинення суперечок, часто вбивств. Така форма домовленостей -Вані є примусовим дитячим шлюбом.
В Афганістані за статистикою Всесвітньої організації охорони здоровʼя у 2020 року близько 90% жінок пережили хоча б одну форму домашнього насильства. Кількість самогубств серед жінок Афганістану найбільша в азійських країнах, середня тривалість життя – 45 років.
В деяких країнах Африки насильство і зґвалтування є занадто поширеним, так в Південно-африканській республіці
зафіксовані одні з найвищих показників згвалтування дітей та немовлят у світі. У дослідженні MRC зазначено, що у 2009 році 15% жертв були молодшими 12 років; У 2017 році – 9% випадків зґвалтування припадає на 9 років. Причиною є культура патріархату в Південній Африці. Небезпека згвалтування та секснасильства посилюється і через поширеністьВІЛ/СНІДУ в південноафриканських селищах.
Загалом, у країнах, що розвиваються, третина дівчат перебувають у шлюбі до 15 років. Ця практика найпоширеніша в Південній Азії (48 % жінок), Африці (42 %),Латинській Америці та Карибському басейні (29 %). Відсоток дівчат, одружених до 18 років, сягає 75 % у таких країнах.
У розвинених країнах більшість підліткових вагітностей є незапланованими і, як наслідок, в 70% випадків закінчуються абортами, причому на пізніх термінах, 15% — викиднями і лише 15% доводиться на пологи.
Підлітковий розвиток і підліткова вагітність часто збігаються в часі.
Дівчата з бідних верств суспільства з низьким рівнем освіти зазвичай вагітніють, не досягнувши 18-річного віку. Серед розвинених країн, високий рівень підліткових вагітностей реєструють у Новій Зеландії і Сполучених Штатах, в той час, як даний показник є найнижчим в Японії, Південній Кореї.
За даними ВООЗ, у світі на сьогодні проживає близько 13 мільйонів людей, народжених жінками, які не перетнули 18-річного віку. Близько 90 відсотків випадків підліткової вагітності виявлені в країнах, що розвиваються. У сільських районах Індії дівчата виходять заміж, як тільки вони досягають підліткового віку.
І все ж визначальну роль відіграють сукупність факторів соціуму, які передбачають культуру тієї чи іншої нації. Наприклад, в деяких африканських країнах, показник ранніх вагітностей розглядається як знак родючості молодих жінок; поєднується з низьким рівнем освіти; недоліками у використанні протизаплідних засобів; сексуальним насильством.
Підкреслюючи наскільки вагомі економічні втрати приносить рання вагітність, можна наголосити на психологічних проблемах, що можуть переслідувати все життя і не давати розвиватись дівчатам; не можливість отримувати подальшу освіту, життя в скрутних умовах, обмеженість; і далі широкий спектр наслідків всіх гендерних нерівностей (цікаві дослідження представлені в книзі Лінди Скотт «Економіка з двома іксами. Грандіозний потенціал жіночої незалежності»).
Також для прикладу, у Франції, Італії, Фінляндії, Нідерландах упродовж другої половини 1970-1980 років коефіцієнт народжуваності у жінок віком до 20 років активно знижувався. Причиною зниження стали вимоги сучасної економіки, яка передбачала і передбачає на сьогодні розвиток інформаційних технологій, реалізацію особистості через знання, які потрібно вдосконалювати на постійній основі. І відповідно, за світовою статистикою, чим вищі економічні показники і рівень життя в країні, перспективність реалізації молоді, наявність діючих ефективних соціальних програм, тим менше відсоток ранньої вагітності.
Свідомість і відповідальність – важливі риси батьків будь-якого віку, а наскільки вони характерні для неповнолітніх матері чи батька по відношенню до народження і виховання дітей- питання кожного окремого випадку. В перинатальній психології можна знайти багато наукових праць зарубіжних і вітчизняних вчених про готовність до материнства, впливу материнської поведінки на розвиток дитини та важливість стану і відношення до нього матері в період виношування дитини.
Наталія Грущинська