Верховна Рада ухвалила за основу проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів 6490-д
За законопроєкт у першому читанні проголосували 260 нардепів, передає кореспондент LВ.ua.
“З 2019 року в Держмитслужбі, як новому самостійному органі виконавчої влади, що утворився після реорганізації Державної фіскальної служби України, наразі змінилося вже шість очільників, при чому чотири з них були призначені на тимчасовій основі як виконувачі обов’язків Голови Держмитслужби. На думку членів Комітету (з питань фінансової, податкової політики та банківської діяльності) належного рівня кваліфікації та доброчесності мають бути всі посадові особи Держмитслужби, включаючи вище керівництво, а не тільки особи, що вже обіймають певні посади в митних органах та підлягатимуть атестації”, – зазначено у пояснювальній записці.
Проєктом пропонується “визначення нового Голови Держмитслужби за результатами проведення прозорого конкурсу конкурсною комісією високої кваліфікації… Та його призначення строком на 5 років з укладенням контракту з конкретним досяжними й вимірюваними показниками ефективності сприятиме стабільності в роботі митних органів загалом”.
Також проєктом пропонують:
змінити процедуру проведення конкурсного відбору на посаду Голови Держмитслужби за прикладом кращих практик Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, в тому числі передбачивши порядок формування складу та змісту вимог до діяльності конкурсної комісії;
врегулювати порядок відбору та залучення до проведення відкритого конкурсу на посаду Голови Держмитслужби міжнародних експертів, що мають високі професійні компетенції, зокрема, досвід роботи у сферах права, економіки та/або запобігання корупції не менше п’яти років;
встановити чіткий алгоритм прийняття рішень конкурсною комісією та визначено, що конкурсна комісія вносить подання Прем’єр-міністру України на одну кандидатуру (переможця конкурсу);
надати право новому Голові Держмитслужби формувати кадровий потенціал митних органів, в тому числі шляхом призначення своїх заступників за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій такого Голови, а також скасування необхідності погодження з Міністром фінансів України призначення на посади та/або звільнення з посад керівників середньої ланки (зокрема начальників митниць та директорів департаментів центрального апарату) та положень про територіальні органи, виключивши цю норму також із Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;
для контролю та незаангажованої належності реалізації Головою Держмитслужби своїх повноважень запроваджується щорічний зовнішній незалежний аудит ефективності діяльності митних органів, негативний висновок за результатами проведення якого є підставою для звільнення Голови;
визначити особливості прийняття на службу до митних органів, проходження та припинення служби в митних органах, зокрема, щодо встановлення конкретного переліку обмежень, за наявності яких особа не може вступити на службу до митних органів, а також непоширення процедури оцінювання результатів службової діяльності державних службовців на посадових осіб, з якими укладено контракти про проходження державної служби;
передбачити проведення одноразової атестації посадових осіб митних органів з метою встановлення відповідності займаній посаді, для встановлення мотивації та стабільності проходження служби в митних органах законопроєктом визначаються розміри окладів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та його територіальних органів, закріплюються складові заробітної плати таких осіб.
“Прийняття закону в цілому запровадить прозорий конкурсний відбір очільника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, висококваліфікованою конкурсною комісією… Це сприятиме стабільності та ефективності діяльності митних органів, розвитку митної справи та економічному зростанню, а також формуванню дієвого базису для зниження рівня корупційних проявів, тиску на бізнес”, – вважають нардепи.
